Жінка ледь не віддала Богу душу, бо телефон сільської «швидкої» не працює!

77-річна пенсіонерка Майя Тихонівна із Аджамки Кіровоградського району не змогла додзвонитися за номером «швидкої» при сільській амбулаторії. Жінці стало зле, і вона хотіла викликати бригаду медиків, проте номер, за яким пенсіонерка завжди зверталася, – 31-14-37 – не працював. Того дня з допомогою родичів до бабусі таки приїхали лікарі. Однак жінка тепер хвилюється за інших жителів Аджамки і довколишніх сіл. Каже, люди теж не зможуть у критичний момент викликати «швидку».

– Я захворіла, у мене прихопило серце, тиск раптово впав. Відразу почала дзвонити на «швидку» при нашій Аджамсь­кій амбулаторії. Але там було весь час зайнято. Мені ставало все гірше. Серце почало ще дужче боліти. А до «швидкої» не можу додзвонитися. Тоді я подзвонила до сина і невістки, вони розшукали телефон жінки, яка працює на «швидкій», і через неї викликали бригаду. Мені надали допомогу. На запитання: «Чого, коли дзвоню на «швидку» – там весь час зайнято?» медики відповіли, що за телефон ніхто не платить гроші! Хто їх повинен платити – лікарі не знають, – розповідає «КП» Майя Тихонівна.

Коли пенсіонерці полегшало, та вирішила з’ясувати, що сталося з номером «швидкої», за яким вона і мешканці довколишніх сіл досі викликали невідкладну допомогу.

– Цей номер є відколи існує лікарня. Він завжди працював. Було таке, що я і в три, і в чотири години ранку дзвонила, бо було дуже погано, там завжди відповідали і виїжджали. Це ж не тільки я одна телефоную, у нас дільниця дуже велика. Я вирішила подзвонити в Аджамську амбулаторію. Колишній головний лікар пояснив мені, що телефон не працює, бо за нього має платити районна лікарня, однак там грошей немає, – переповідає Майя Тихонівна.

– Тоді я подзвонила у районну лікарню до головного лікаря. Секретар відповіла мені, що він відсутній, а  звертатися з цієї проблеми порадила до голови Кіровоградської райдержадміністрації. Але номер не дала. Тоді я подзвонила на «гарячу лінію» голови облдерж­адміністрації. Через кілька днів мені зателефонували – хто саме, не знаю, не представилися – і сказали, щоб тепер, коли треба «швидка», я дзвонила на номер головного лікаря амбулаторії – 31-14-35. А про долю номера нашої «швидкої»  так нічого невідомо, – ділиться пенсіонерка і додає, що хвилюється за інших жителів Аджамки і довколишніх сіл, які не знають про «мертвий» номер «швидкої».

– Усі звикли дзвонити за цим номером. «103» ніхто не викликає, бо у нас в районі тільки дві машини «швидкої» – в Аджамці і в районній лікарні. Поки машина доїде від районної лікарні, то і вмерти можна. Тому ми, жителі Аджамки, завжди викликаємо швидку за своїм номером, – пояснює літня жінка.

Аби з’ясувати, чому не працює номер «швидкої», «КП» звернулася до головного лікаря комунального лікувального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Кіровоградського району Валерія Радулова.

– Рік тому відбулося реформування. Аджамської лікарні вже немає, зараз є амбулаторія загальної практики сімейної медицини. Там є пункт екстреної медичної допомоги, телефон якого був на балансі амбулаторії, абонплату сплачували ми. Але після реформування ми написали листа головному лікареві екстреної медичної допомоги, щоб він переуклав договір і взяв на себе цей телефон. Одночасно ми на­писали листа й в «Укртелеком», щоб цей телефон зняли з нашого балансу. Телефон відразу відключили, – пояснив ситуацію Валерій Радулов.

Відтак, головлікар радить мешканцям села викликати «швидку» за номером «103». Запевняє, тоді не буде жодної плутанини.

–Я не розумію, навіщо взагалі потрібен цей телефон, якщо дзвінки йдуть централізовано через «103». Людина дзвонить, а потім уже диспетчер визначає, куди їхати швидкій, –каже Валерій Радулов. –Тому треба телефонувати на «103».