Тоді пролунав постріл. Я злякалася, бо Андрій почав кричати. У нього сильно текла кров

Стріляниною завершилося з’ясування стосунків між дорослими, з ким краще бути дитині. Історія набула значного резонансу у Новомиргородському районі. 24 червня, коли мама намагалася забрати доньку у своїх колишніх свекрухи і свекра, останній взявся за рушницю.

Мама дівчинки Анастасія розповідає «КП», що доньку Олександру до бабусі й дідуся відвіз екс-чоловік, забравши перед цим без жодних попереджень із дитсадка. Так Костянтин, каже, робив не вперше, що змушувало її неабияк нервувати й хвилюватися за малу.

– Колишній чоловік вкотре забрав і сказав, що вони їдуть до його батьків. Ті живуть у селі Дібрівка Новомиргородського району. У мене з ними в принципі нормальні стосунки складалися і під час шлюбу і після. Спілкувалися, вітали одне одного зі святами, – пригадує жінка. – Він залишив Олександру на дідуся й бабусю. Я хвилювалася, бо в селі немає ніяких умов, ні магазину, ні аптеки... Поговорити навіть по телефону вдавалося не завжди.

В один із днів, коли Анастасії таки вдалося додзвонитися в село до свекра і свекрухи, почуте неабияк занепокоїло.

– Я почула, що мала хотіла, аби я її забрала. Наступного дня я попросила чоловіка сестри, так як в нього є машина, відвезти мене в село. Поїхав і мій громадянський чоловік Андрій. Виїхали ми десь о пів на шосту вечора. Приїхали десь на початку восьмої. Дорогою я купила торт – давно ж не бачилися зі свекрами, – розповідає Анастасія.

За словами жінки, колишня свекруха зустріла її на порозі, вони привіталися. Все було спокійно і ніщо не віщувало біди. Донька попросилася ще погуляти.

– Я погодилася. Кажу, а ми якраз з бабусею поп’ємо чай із тортом. Однак, як тільки колишня свекруха почула, що я планую забрати Олександру, сприйняла це категорично. Стала казати, що віддасть її лише синові. Тоді я почала спокійно пояснювати, що мама – я, тай донька сама просилася додому. Я намагалися культурно і гладко обговорити, але марно. Коли ж свекор почув, що я хочу забрати малу, просто накинувся на мене, почав виштовхувати… У мене до сих пір синці, – пригадує жінка як розгорталися події того вечора.

Коли Анастасію фактично виштовхали на вулицю, вона, каже, пішла за підмогою до свого коханого і чоловіка сестри, які сиділи в машині.

– І тільки я повернулася, щоб знову зайти у двір, колишня свекруха вже закривала хвіртку. Я почала її просити, пояснювала, що не має жодного права не пускати мене до дитини, – ділиться жінка. – Запропонувала навіть подзвонити колишньому чоловіку. Головне, щоб не було конфлікту, щоб дитина не бачила суперечки. Але все дарма. Мала вибігла на вулицю. Вона плакала. Я не могла на це дивитися. Не знаю, де взялися сили, але я якось відкрила ту хвіртку. Донька вибігла і вчепилася в мене... Я вирішила посадити її в машину. І раптом я краєм ока побачила, що із будинку вийшов свекор. У нього в руках була зброя. Побачив це і мій Андрій. Він одразу прикрив хвіртку і її тримав обома руками, аби не випустити діда. Тоді пролунав постріл. Я злякалася, бо Андрій почав кричати. У нього сильно текла кров. Це все було на очах у дитини…

Однак на цьому колишній свекор не втихомирився. Анастасія стверджує, що він став цілитися у неї і доньку. На щастя, це побачив і чоловік сестри, встиг підбігти, відштовхнути його і вихопити зброю.

– Ми сіли в машину і намагалися їхати. Але свекор вискочив на капот і почав ламати все, що бачить – бокові дзеркала, двірники… Разом зі свекрухою навіть лягав під колеса, але, дякувати Богу, встали, як побачили, що ми їдемо, – пригадує жінка.

Анастасія розповідає «КП», тільки-но вони від’їхали, одразу наклала Андрієві джгут, намагаючись зупинити кровотечу, але це не допомагало.

– Я набрала «102», щоб нас хоч якось зорієнтували, в яку сторону їхати до лікарні і взагалі, щоб зафіксували цей факт. Добре, що міліція прийняла заявку, мені тут же перетелефонували і пояснили дорогу, – каже жінка, додаючи, що в медичному закладі Андрія одразу поклали на операційний стіл.

Згодом з’ясувалося, що свекор стріляв із мисливської рушниці і до того ж не зареєстрованої. Заряджена вона була картеччю, з якою ходять на кабана. Там дістали тільки одну частину картечі – 3,5 міліметра в діаметрі. На знімку було видно 12(!) штук.

Колишній чоловік Анастасії, батько якого, власне, і взяв до рук зброю, дізнавшись про інцидент, одразу приїхав до лікарні.

– Костя приїхав уночі в лікарню зі своїм другом-суддею. Намагалися з нами якось домовитися. Я сказала, щоб з’ясовували все з Андрієм, бо він постраждав, – розповідає жінка.

Нині справою про стрілянину займаються правоохоронці. Стрілок, за словами Анастасії, – під домашнім арештом. Найбільше чого боїться жінка, щоби чиїсь зв’язки не вплинули на хід слідства.

Аби з’ясувати, на якому світі нині справа про стрілянину у Дібрівці, «КП» звернулася до обласного управління міліції.

– Проводиться перевірка, триває розслідування, опитуються особи. В результаті чого особі буде оголошено про підозру або закрито кримінальне провадження. Але в даному випадку сто відсотків буде оголошено повідомлення за підозрою, – повідомили газеті в УМВС області.

Тим часом Анастасія розповідає, що її стосунки з Костянтином загострилися давно.

– Поки він працював рядовим співробітником – у нас все було чудово. Потім його звідти звільнили. Костя знайшов роботу в агрофірмі, почав заробляти хороші гроші. Водночас у нього став змінюватися характер. Як наслідок, почалися сімейні негаразди, скандали. Спочатку ми намагалися це якось залагодити, але не вийшло. Сімейне життя дало тріщину. У травні 2012 року я подала на розлучення. Нашій доньці Олександрі на той момент було майже три з половиною рочки. Після розірвання шлюбу чоловікові залишився будинок, квартира, машина... Я ні на що не претендувала – для мене важливим було психічне здоров’я нашої доньки, – пояснює своє рішення жінка і розповідає, що якийсь час їй доводилося винаймати квартиру, утім заробленого ледь вистачало на життя. Власне, тоді в її житті і з’явився давній друг Андрій. Він запропонував Анастасії разом із донькою пожити у його будинку.

– Він допомагав нам, піклувався, приділяв увагу. І так сталося, що після десяти років знайомства, наші почуття, які досі сиділи десь глибоко в душі, вийшли назовні. Це дуже добре, бо я відчула любов, чого не було у шлюбі, – насамкінець поділилася жінка.