Росіяни не віддають українським морякам листи від рідних
Земляки Романа Мокряка закликають небайдужих писати листи полоненим морякам, аби через них вони отримували звістку з дому і відчували підтримку. Кажуть, за п’ять місяців полону капітан судна «Бердянськ» отримав тільки два конверти від рідних – мами і брата. Листи від родичів українським морякам просто не передають, тоді як від чужих людей до них доходять, розповідає директор Карлівської школи Кропивницького району, де колись учився Роман, – Інна Істоміна.
Карлівське навчально-виховне об’єднання ініціювало акцію на підтримку українських військовополонених моряків – педагогічну спільноту закликали написати листи хлопцям. Освітяни підтримали, відтак більше трьох десятків конвертів відправили до країни-агресора.
– Ми постійно проводимо заходи на підтримку полонених українських моряків, серед яких і наш земляк, колишній учень нашої школи Роман Мокряк. Ми пишемо йому листи, діти малюють малюнки, виготовляють паперові кораблики. Все це передаємо у Москву, де їх тримають. В останній акції підтримки листами участь взяли освітяни з усієї області, – розповідає Інна Істоміна і додає, вирішили написати такі листи, щоб це не був тільки їхній локальний біль і тривога. – Ми хотіли, щоб через освітян якомога більше людей дізналися і долучилися до підтримки, адже до хлопців не доходять усі листи від рідних. За весь час перебування в полоні Роман Мокряк отримав тільки по одному листу від мами і брата. А листи від сторонніх людей хлопцям передають. Тож дуже важливо їм писати, щоб таким чином тримати з ними зв’язок, щоб через листи людей вони дізнавалися, що про них пам’ятають, за них моляться і бажають їм якнайшвидшого визволення.
Земляки з Карлівки дуже хвилюються за Романа і радіють будь-якій звістці як про нього самого, так і про решту українських полонених.
– Звичайно хвилюємося, адже Роман наш колишній учень, сусід, його мама – Наталія Мокряк працює вчителем у школі, тож переживаємо за нього, як за рідну людину, – додає директор навчального закладу. – Оце нещодавно показували суд по телевізору, то ми всі вдивлялися в кожну деталь: на одяг, руки, особливо в очі хлопців. Вони поглядом наче промовляли: «Не хвилюйтеся. Ми тримаємося». Для наших учнів це справжній приклад мужності і стійкості.
А тим часом Лефортовський районний суд Москви продовжив запобіжні заходи 24 українським військовополоненим морякам, у тому числі бійцям із Кіровоградщини – Роману Мокряку й Андрію Артеменку.
Зокрема запобіжний захід у вигляді арешту до 24 липня продовжили Роману Мокряку, а також Сергію Цибізову, Андрію Оприску, Євгену Семидоцькому, Богдану Головашу, Сергію Попову, Володимиру Терещенку, Андрію Шевченку, В’ячеславу Зінченку, Денису Гриценку, Михайлу Власюку та Андрію Драчу, Богдану Небилиці, Юрію Будзилу, Володимиру Лісовому, Юрію Без’язичному, Олегу Мельничуку, Віктору Беспальченку, Владиславу Костішину, Володимиру Варимезі, Сергію Чулібі.
До 26 липня залишили під вартою Андрія Артеменка, а також Андрія Ейдера і Василя Сороку.
Нагадаємо, торік 25 листопада Росія заблокувала проходження в Керченську протоку українському буксиру «Яни Капу» і двох катерів, «Бердянськ» і «Нікополь», які здійснювали плановий перехід із порту Одеса до порту Маріуполь. При виході з Керченської протоки російські кораблі відкрили вогонь на ураження по українських кораблях, які вже поверталися до Одеси, так і не отримавши інформації про можливість проходження через протоку. Окупанти захопили в полон 24 українських військовослужбовців. Троє з них отримали поранення. Українців звинуватили в незаконному перетині кордону Російської Федерації. Усіх полонених заарештував так званий «суд» у Криму, після цього їх перевезли в московські слідчі ізолятори «Лефортово» і «Матроська тиша».
текст: Любов Попович, Наталка Маринець
фото: архів «КП» та з соцмережі
