У селі Кропивницького району залишився єдиний житель
У Кропивницькому районі єдиний житель уже зниклого з мапи села продовжує вести господарство. І хоча в найближчому селищі живе дружина й донька з родиною, переїздити до них чоловік не планує. Відсутність побутових зручностей компенсує природною тишею та спокоєм. До найближчого селища чи обласного центру дістається бричкою. Аби бути в курсі останніх подій – купує газети.
Єдину помічницю по господарству – кобилу Марину – 62-річний Григорій Ключко веде з пасовища на медичний огляд. Каже, занедужала. Ветеринара викликав із найближчого села. Лікар проводить огляд і діагностує бронхопневмонію.
І хоча Марина уколам пручається, господар міцно тримає – треба лікувати, адже без неї в безлюдному селі ніяк. Ні за харчами не виїхати в найближче селище за шість кілометрів, ні сіна на зиму заготовити, ні врожай зібрати та й до міста в разі потреби не дістатися.
– Коняка тут одна на 30 кілометрів, – констатує чоловік.
Григорій живе за 20 кілометрів від Кропивницького. Село Мальовниче вже не існує на мапі. Немає там світла й газу. Вода лише в криниці.
– Колись село було велике. А потім, як пішло укрупнення, все порозвалювалося, – констатує Григорій Ключко.
Найближчі сусіди – за півкілометра. Садову ділянку чоловік отримав колись від держави, поки працював водієм-далекобійником. Збудував для родини дачний будинок аби відпочивати вихідними. Але коли вийшов на пенсію, сюди переїхав остаточно. Тепер дружину й доньку з онукою навідує лише двічі на тиждень.
– Коли їду додому, вона мені готує їсти, бо я не любитель стояти на кухні. Розкладає мені все у лоточки, кульочки… Щоразу питає: «Доки ти будеш там сидіти, їдь додому...». Ну, а що я робитиму в чотирьох стінах? Весь час дивитися телевізор? – зізнається відлюдник.
У селі ж пенсіонер не нудьгує. Роботи вдосталь. Встає зі сходом сонця. Порається біля курей, качок, голубів. Годує Марину. З першим весняним сонечком обробляє город, засаджує теплиці. Коли вечоріє – читає книжки або газети, які купує в селищі, коли їздить по харчі. Відсутність світла для чоловіка не проблема.
– Освітлення у мене таке, що не у всіх дома є. Заряджається від сонця. І найголовніше, яке вже нас виручало не одне століття, – свічка, – ділиться Григорій.
текст: Юлія Бабак
фото: Анастасія Бабак
