Четверо підлітків із Олександрії погасили пожежу сухої трави
Звичайний суботній похід учасників гуртка зі скелелазіння олександрійського будинку дитячої творчості обернувся для них пригодою, яка мало не завдала шкоди життю, проте зробила героями. Четверо підлітків – Олексій і Анастасія Рудьєви, Маргарита Одінцова і Вероніка Бабенко разом зі своїм тренером Дмитром Підвальнюком біля села Звенигородка, що в Олександрійському районі, побачили пожежу сухої трави і кинулися її гасити. Поки приїхали рятувальники, вогонь знищив понад дві сотні квадратних метрів. Утім саме зусилля підлітків не дали пожежі дістатися лісу. Як приборкували «червоного півня» чи відчувають себе героями, юні пожежні розповіли «КП».
Діти вчаться в різних школах Олександрії, проте мають спільне захоплення – туристичне скелелазіння. Олексій і Анастасія Рудьєви вчаться відповідно у дев’ятому і восьмому класі, а Маргарита Одінцова і Вероніка Бабенко – шестикласниці. Щосуботи разом із тренером діти ходять у походи, освоюють спортивне орієнтування. Суботній похід 30 березня не відрізнявся від попередніх, проте завершився для них геройським вчинком і госпіталізацією в дитячу лікарню. Уже повертаючись додому, четверо підлітків пішли трохи вперед від основної групи і побачили, що горить суха трава. Одразу побігли гукнули тренера і вже з ним повернулися гасити пожежу.
– Негайно викликав рятувальників, а поки вони їхали намагалися самотужки приборкати вогонь. Полум’я було не надто велике, але діти все одно надихалися диму. Дуже хвилювався за них, казав, що не треба лізти у вогонь, наражатися на небезпеку. У дітей дуже загострене почуття патріотизму, завжди хочуть бути першими, перемагати, – з тривогою розповідає про пригоду тренер і додає, діти не розгубилися, бо на гуртку навчилися як поводитися з вогнем, що потрібно робити у надзвичайній ситуації.
Одразу після пожежі підлітків госпіталізували до міської дитячої лікарні Олександрії з легким ступенем інтоксикації.
– Мені подзвонили діти і сказали, що горить трава і вони гасять пожежу. Я їм кажу, тікайте звідти, а вони – ні, нам треба погасити вогонь. Я хотіла їхати до них, а вони вже дзвонять, кажуть нас везуть у лікарню, то я вже зустрічала їх біля дитячої лікарні, - розповідає мама восьмикласниці Насті і тітка дев’ятикласника Олексія Рудьєвих – Наталія і додає, як побачила дітей, злякалася. – Повипадали зі швидкої чорні, в сажі, ледве на ногах трималися. Їх одразу поклали в реанімацію. Усім було зле, блювали, непритомніли... Льоша найбільше надихався, йому було найгірше.
Дітей госпіталізували в суботу увечері, а вже наступного вівторка дівчат виписали додому, хлопчик пробув під наглядом лікарів тиждень, бо найбільше надихався продуктами горіння.
Хвилювалася за внучку і бабуся та батьки шестикласниці Маргарити Одінцової.
– Внучка щосуботи ходить на туристичний гурток. І того дня вони пішли за маршрутом до Звенигородського лісу. Вже коли поверталися назад, побачили, що горить суха трава. Кинулися з тренером гасити пожежу, аби вогонь не дійшов до лісу. Гасили усім, що було в руках – водою, гіллям, одягом. Самі вони не постраждали, але диму надихалися, – розповідає бабуся Олена Михайлівна.
Полум’я злякалися і самі школярі, проте страх не зупинив їхню рішучість. Діти разом із тренером кинулися гасити пожежу. Приборкували «червоного півня» і молодші шестикласниці – Маргарита Одінцова і Вероніка Бабенко.
– Я зразу трохи злякалася, але потім з друзями почали хапати гілля і збивати полум’я, потім гасили його ногами і одягом. У цей час наш тренер уже викликав рятувальників. Поки вони приїхали, ми трохи загасили вогонь, але він потім спалахнув знову, то пожежні уже його загасили повністю, – розповідає про пригоду Анастасія Одінцова і додає, уже після пожежі відчули, що усім стало зле. Дівчинка каже, вдома рідні, коли дізналися про її вчинок, зразу розхвилювалися. – Думала, мене будуть сварити, але потім мама сказала, що я молодець і вчинила правильно. І друзі мої теж сказали, що гордяться нашим вчинком, прикольно, що ми загасили пожежу.
У той момент навіть не думала про страх і Вероніка Бабенко.
– Ми почали гасити вогонь усім, чим можна. У мене на ногах зовсім поплавилася підошва на черевиках, в іншої дівчинки теж взуття обгоріло, але ми не боялися у той момент. Уже після пожежі усі відчули, що важко дихати і почали непритомніти. Нас відвезли у лікарню, – розповідає дівчинка і додає, мама її не сварила, проте сказала, більше самій не наражатися на небезпеку, а викликати рятувальників.
Мама Вероніки Бабенко зізнається, відчула шок, коли зателефонувала донька і сказала, що гасить пожежу.
– У мене був шок, бо діти не повинні були цього робити і наражати своє життя на небезпеку. Слава Богу, що все закінчилося добре. Доньку не сварила, бо було вже пізно після пригоди, але сказала, щоб у подібних ситуаціях завжди негайно викликала рятувальників, – розповідає Тетяна Бабенко і дякує Богу, що всі діти нині почувають себе добре.
Підлітки і самі розуміють усю серйозність ситуації, у якій опинилися, і кажуть, тоді не могли бути байдужими і кинулися приборкувати вогонь, ризикуючи власним життям.
– Я тепер розумію, що ми могли постраждати. Хочу сказати своїм ровесникам, що перш за все треба думати про своє життя і негайно викликати рятувальників. Але у тій ситуації ми про це не думали, більше переживали, щоб вогонь не дістався лісу, – каже шестикласниця Вероніка Бабенко.
Увесь педагогічний і учнівський колектив будинку дитячої творчості пишається мужнім вчинком вихованців. Той факт, що діти не розгубилися і вчинили дуже відповідально, говорить про правильне виховання. Утім педагоги організаційні висновки все ж зробили. Додатково провели інструктажі з техніки безпеки і вкотре наголосили вихованцям перш за все думати про власне життя і не наражатися на небезпеку.
І хоча діти не хваляться своїм геройським вчинком, пишаються, що вчинили саме так. За мужність і небайдужість начальник Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в області Віталій Миронюк вручив юним героям відзнаки і подарунки. Зазначив, що пишається таким відповідальним молодим поколінням.
– Нам було дуже приємно отримати грамоти і подарунки, побувати на екскурсії у музеї пожежної безпеки, побачити, як працюють рятувальники, – поділилися враженнями школярі.
фото: Ігор Філіпенко
Діти вчаться в різних школах Олександрії, проте мають спільне захоплення – туристичне скелелазіння. Олексій і Анастасія Рудьєви вчаться відповідно у дев’ятому і восьмому класі, а Маргарита Одінцова і Вероніка Бабенко – шестикласниці. Щосуботи разом із тренером діти ходять у походи, освоюють спортивне орієнтування. Суботній похід 30 березня не відрізнявся від попередніх, проте завершився для них геройським вчинком і госпіталізацією в дитячу лікарню. Уже повертаючись додому, четверо підлітків пішли трохи вперед від основної групи і побачили, що горить суха трава. Одразу побігли гукнули тренера і вже з ним повернулися гасити пожежу.
– Негайно викликав рятувальників, а поки вони їхали намагалися самотужки приборкати вогонь. Полум’я було не надто велике, але діти все одно надихалися диму. Дуже хвилювався за них, казав, що не треба лізти у вогонь, наражатися на небезпеку. У дітей дуже загострене почуття патріотизму, завжди хочуть бути першими, перемагати, – з тривогою розповідає про пригоду тренер і додає, діти не розгубилися, бо на гуртку навчилися як поводитися з вогнем, що потрібно робити у надзвичайній ситуації.
Одразу після пожежі підлітків госпіталізували до міської дитячої лікарні Олександрії з легким ступенем інтоксикації.
– Мені подзвонили діти і сказали, що горить трава і вони гасять пожежу. Я їм кажу, тікайте звідти, а вони – ні, нам треба погасити вогонь. Я хотіла їхати до них, а вони вже дзвонять, кажуть нас везуть у лікарню, то я вже зустрічала їх біля дитячої лікарні, - розповідає мама восьмикласниці Насті і тітка дев’ятикласника Олексія Рудьєвих – Наталія і додає, як побачила дітей, злякалася. – Повипадали зі швидкої чорні, в сажі, ледве на ногах трималися. Їх одразу поклали в реанімацію. Усім було зле, блювали, непритомніли... Льоша найбільше надихався, йому було найгірше.
Дітей госпіталізували в суботу увечері, а вже наступного вівторка дівчат виписали додому, хлопчик пробув під наглядом лікарів тиждень, бо найбільше надихався продуктами горіння.
Хвилювалася за внучку і бабуся та батьки шестикласниці Маргарити Одінцової.
– Внучка щосуботи ходить на туристичний гурток. І того дня вони пішли за маршрутом до Звенигородського лісу. Вже коли поверталися назад, побачили, що горить суха трава. Кинулися з тренером гасити пожежу, аби вогонь не дійшов до лісу. Гасили усім, що було в руках – водою, гіллям, одягом. Самі вони не постраждали, але диму надихалися, – розповідає бабуся Олена Михайлівна.
Полум’я злякалися і самі школярі, проте страх не зупинив їхню рішучість. Діти разом із тренером кинулися гасити пожежу. Приборкували «червоного півня» і молодші шестикласниці – Маргарита Одінцова і Вероніка Бабенко.
– Я зразу трохи злякалася, але потім з друзями почали хапати гілля і збивати полум’я, потім гасили його ногами і одягом. У цей час наш тренер уже викликав рятувальників. Поки вони приїхали, ми трохи загасили вогонь, але він потім спалахнув знову, то пожежні уже його загасили повністю, – розповідає про пригоду Анастасія Одінцова і додає, уже після пожежі відчули, що усім стало зле. Дівчинка каже, вдома рідні, коли дізналися про її вчинок, зразу розхвилювалися. – Думала, мене будуть сварити, але потім мама сказала, що я молодець і вчинила правильно. І друзі мої теж сказали, що гордяться нашим вчинком, прикольно, що ми загасили пожежу.
У той момент навіть не думала про страх і Вероніка Бабенко.
– Ми почали гасити вогонь усім, чим можна. У мене на ногах зовсім поплавилася підошва на черевиках, в іншої дівчинки теж взуття обгоріло, але ми не боялися у той момент. Уже після пожежі усі відчули, що важко дихати і почали непритомніти. Нас відвезли у лікарню, – розповідає дівчинка і додає, мама її не сварила, проте сказала, більше самій не наражатися на небезпеку, а викликати рятувальників.
Мама Вероніки Бабенко зізнається, відчула шок, коли зателефонувала донька і сказала, що гасить пожежу.
– У мене був шок, бо діти не повинні були цього робити і наражати своє життя на небезпеку. Слава Богу, що все закінчилося добре. Доньку не сварила, бо було вже пізно після пригоди, але сказала, щоб у подібних ситуаціях завжди негайно викликала рятувальників, – розповідає Тетяна Бабенко і дякує Богу, що всі діти нині почувають себе добре.
Підлітки і самі розуміють усю серйозність ситуації, у якій опинилися, і кажуть, тоді не могли бути байдужими і кинулися приборкувати вогонь, ризикуючи власним життям.
– Я тепер розумію, що ми могли постраждати. Хочу сказати своїм ровесникам, що перш за все треба думати про своє життя і негайно викликати рятувальників. Але у тій ситуації ми про це не думали, більше переживали, щоб вогонь не дістався лісу, – каже шестикласниця Вероніка Бабенко.
Увесь педагогічний і учнівський колектив будинку дитячої творчості пишається мужнім вчинком вихованців. Той факт, що діти не розгубилися і вчинили дуже відповідально, говорить про правильне виховання. Утім педагоги організаційні висновки все ж зробили. Додатково провели інструктажі з техніки безпеки і вкотре наголосили вихованцям перш за все думати про власне життя і не наражатися на небезпеку.
І хоча діти не хваляться своїм геройським вчинком, пишаються, що вчинили саме так. За мужність і небайдужість начальник Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в області Віталій Миронюк вручив юним героям відзнаки і подарунки. Зазначив, що пишається таким відповідальним молодим поколінням.
– Нам було дуже приємно отримати грамоти і подарунки, побувати на екскурсії у музеї пожежної безпеки, побачити, як працюють рятувальники, – поділилися враженнями школярі.
фото: Ігор Філіпенко