Медична реформа: амбулаторії, швидка і декларації з лікарями

Рік тому в Україні стартувала медична реформа. Поки це дуже малий період, щоб підсумувати її реалізацію, проте поперед­ні висновки вже можна зробити. Чого вдалося досягти, що збудувати і що змінити, яким чином тепер лікарі надаватимуть медичні послуги, а пацієнти отримуватимуть, – досліджувала «КП».

Проект із будівництва нових амбулаторій – на фініші

Область завершила будівництво 18 амбулаторій у рамках президентської ініціативи з реформування сільської медицини. Фактично всі вже приймають пацієнтів. Отримувати медичні послуги у нових закладах зможуть понад 60 тисяч жителів області. Саме Кіровоградщина першою в Україні збудувала амбулаторію за новим проектом – у селі Протопопівка Олександрійського району. Першою і завершує реалізацію проекту.

– Сьогодні на селі матимемо якісні медичні послуги. Для Кіровоградщини це особливо актуально, адже велика кількість людей проживають саме у сільській місцевості, – наголошує очільник регіону Сергій Кузьменко і додає, ще 120 амбулаторій в області отримають технічне переоснащення і їх також підключать до системи телемедицини.

Амбулаторія у Зибковому Онуфріївського району активно приймає пацієнтів уже кілька тижнів. Це перший і найближчий до місця проживання медзаклад, куди хворий може оперативно звернутися за допомогою.

Медики зізнаються, у старих умовах працювати було надто складно. Десятки років система не змінювалася. Реформа первинки – перший крок для відновлення сільської медицини.

– Медпрацівники отримали покращені умови праці, пацієнт – покращені умови перебування. Люди хочуть до нас звертатися. Ми маємо все обладнання, – коментує голов­­ний лікар Центру первинної медико-санітарної допомоги Онуфріївського району Людмила Горобець.

У Великій Скельовій Світловодського району досі амбулаторії не було. За меддопомогою жителі їздили в сусідні Озера. Тепер – навпаки. Амбулаторія працює з 8 до 16 години у будні, у вихідні – з 8 до 13.

– Пацієнтів багато. Батьки приводять дітей на щеплення, виміряти зріст, зважити… Приходять люди з головним болем, з підвищеним тиском… Хворі на цукровий діабет звертаються з тим, аби виміряти рівень цукру. Сердечники – зробити кардіограму, – розповідає медичний реєстратор амбулаторії у Великій Скельовій Віра Ніконець.

У Знам’янському районі звели дві нових амбулаторії – у Володимирівці і Трепівці. Остання багато років поспіль орендувала приміщення у дитсадку. Нині – має окрему будівлю. Медзаклад уже підключили до телемедицини.

– У нас нові меблі, нове обладнання… Лікарі, медсестри, медперсонал у нас завжди був хороший… Маємо амбулаторію, то і людям все-таки в селі можна залишатися. Це певний розвиток села, – радіє жителька Трепівки Алла Татарченко.

Будівництво кожної амбулаторії обійшлося у шість мільйонів гривень. Окрім медичної частини, у будівлі передбачене житло для медиків – за винятком двох новобудов, де лікарі не потребували помешкання. Усі амбулаторії мають власне авто – Рено Дастер, вартістю півмільйона гривень. Кошти виділили з державного бюджету.

– У нових амбулаторіях у нас сьогодні є телемедицина – це можливість лікаря бути на зв’язку з третім рівнем, з другим рівнем, отримати консультацію і таким чином вийти на якісну послугу для людей, які проживають у селі, – зауважує голова облдержадміністарції Сергій Кузьменко. – Тепер ще додамо швидкості через екстрену медичну допомогу і можемо тоді говорити про те, що в нас система охорони здоров’я на Кіровоградщині абсолютно збалансована і абсолютно відповідає сучасним вимогам.

Швидка приїжджатиме оперативніше

Услід за реформуванням первинної ланки медичної допомоги, нині в регіоні взялися за осучаснення роботи швидких. Для цього створили центральну диспетчерську службу. Це автоматизована система, через яку прийматимуть виклики за номером 103. Відкрили її на базі Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кропивницькому. Поки роботу тестують. До кінця року до системи під’єднають усю область. Відтак працівники відійдуть від паперових записів – інформацію оброблятимуть оперативніше і бригади швидше доїжджатимуть на виклик.

Раніше диспетчери контро­­лювали екіпажі за допомогою спеціальної таблички – вручну переставляли номер машини на район її розміщення. Зараз швидкі обладнані GPS-системами, їхній рух відображається онлайн, а переміщення видно на інтерактив­­ній карті: червоним маркером позначені машини, які на виклику, зеленим – вільні, синім – які знаходяться на технічній перерві. Автоматично фіксується й час, коли машина прибула на виклик і коли бригада закінчила прийом.

– Спочатку ми запитуємо, що трапилося, – пояснює диспетчер із прийому викликів Вадим Кошлак. – Від відповіді залежить, яка інформація нам треба далі. Якщо це ДТП, то, зрозуміло, допомога потрібна дуже терміново, тому достатньо записати адресу і номер телефону. Якщо спокійний виклик, припустимо, тиск, то можемо дізнатися додаткову інформацію – прізвище, ім’я, по батькові. Після того, як ми зафіксували дані, передаємо на інший комп’ютер диспетчеру, який контролюватиме виконання.

Бригада медиків оперативно отримує інформацію через смс-повідомлення, голосовим повідом­­ленням або текстом на планшет. Єдина навігація дає змогу значно скоротити час приїзду до пацієнта. За регламентом, він становить до 10 хвилин у містах і 20 – у селах.

– Час від виклику до виїзду зменшився у два рази. Тепер я не йду в диспетчерську, бо оперативно отримую інформацію на службовий телефон. Одразу сідаю в машину і їду до пацієнта, – ді­­литься лікар із медицини невідкладних станів Олег Мота.

Ще одне нововведення – на виклик відправлятимуть найближчу вільну бригаду, незалежно від того, за якою територією вона закріплена. Усього в день у Кропивницькому надходить до півтори сотні викликів. В області пра­­цюють близько сотні бригад.

Пришвидшити надання медичної послуги – пріоритетне завдання обласної влади. На впровадження єдиної диспетчерської системи виділили 16 мільйонів гривень. У рамках фінансування відремон­­тують приміщення, придбають програмне забезпечення і необхідне обладнання. Окрім того, закуплять п’ять нових реанімобілів.

Така служба дасть можливість об’єднати заклади медицини всіх pівнів у єдиний інфоpмаційний пpостіp і дозволить як покpащити якість надання медичних послуг, так і зекономити бюджетні кошти.

В області уклали понад 600 тисяч декларацій

Поки на Кіровоградщині модернізують первинну ланку медицини, триває і процес підписання декларацій із сімейними лікарями. У квітні фінішує перехідний період реформи. Відтак фінансування медичних послуг відбуватиметься за принципом «гроші йдуть за пацієнтом» за єдиним тарифом – 370 гривень на людину з застосуванням вікових коефіцієнтів. У профільному міністерстві зауважують, модель уже продемонструвала свою ефективність.

«Медзаклади отримують більше фінансування за послуги, які надають конкретним пацієнтам. Це дозволяє покращувати сервіс, орієнтуватися передусім на потреби і комфорт пацієнта: попередній запис, оновлене обладнання, увага медперсоналу, – констатують у МОЗі. Щоб скористатися гарантованим безоплатним пакетом послуг на первинній ланці, пацієнт має підписати декларацію з сімейним лікарем, терапевтом чи педіатром. Відтепер особистий лікар – це точка входу до системи медичної допомоги. Наприклад, з квітня 2019 року без підписаної декларації пацієнти не зможуть отримати рецепт на «Доступні ліки».

– Людям не варто панікувати. Навіть після першого квітня вони зможуть підписати декларації з лікарями і звертатися за медичною допомогою, – роз’яснює директор департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Олег Рибальченко. – Мова йде про те, що з 1 квітня лікар отримуватиме фінансування тільки за ту кількість декларацій, яку підписав, а пацієнти, які уклали угоди з медиками, отримуватимуть безплатні рецепти, аналізи і всі медпослуги, передбачені документом. Якщо лікар уже набрав необхідну кількість декларацій, то пацієнтам треба звертатися до іншого фахівця, з яким зможе підписати угоду. У нас ще дуже багато лікарів, які не набрали необхідної кількості пацієнтів.

Очільник департаменту переконаний, така форма фінансування спонукатиме сімейних лікарів підписувати декларації.

– Лікар буде зацікавлений піти на свої дільниці і спонукати людей укласти відповідні угоди. А люди, як і раніше, зможуть звертатися за медичною допомогою, – запевнив Олег Рибальченко.

Однак завідуючий Новопразькою амбулаторією Михайло Цвігун зізнається, на селі лікареві важче набрати визначену норму з декларацій. Тож стурбований, які гроші ввірений медзаклад отримає.

– Нашим сімейним лікарям, наприклад, не вдалося укласти необхідну кількість угод із пацієнтами. Я набрав 1430 декларацій при необхідних 1800, а найменша кількість, яку підписав інший лікар, – 800 декларацій. Щойно почалася реформа, ми почали працювати з людьми. Обійшли усі двори, всі вулиці. Але в селі просто немає стільки людей. Молодь виїжджає, а наші пацієнти – це літні люди і діти. В амбулаторії працює троє сімейних лікарів і один терапевт. Яке очікуємо фінансування? Думаю, мінімальну зарплату отримуватимемо. Відповідно менше коштів виділятимуть і на медикаменти, і на медобладнання для амбулаторії. Але свою роботу ми виконуватимемо, як належить.

Краща ситуація із підписанням декларацій в обласному центрі. Чимало сімейних лікарів Кропивницького можуть похвалитися необхідною кількістю угод із пацієнтами. У багатьох уже немає «вільних місць», тож радять звернутися до інших спеціалістів, які ще можуть набирати пацієнтів.

– Я виконала норму – підписала 900 декларацій із батьками. Більше пацієнтів узяти не можу, проте це не означає, що я не надаватиму медичну допомогу діткам, які до мене звернуться, – розповідає лікар-педіатр із обласного центру Ольга Мороз і зауважує, батьки, які не встигли укласти угоди з нею, можуть звернутися до інших лікарів. Вільні місця у них ще є. До того ж, ця норма постійно корелюватиметься, бо одні діти підростатимуть і переходитимуть до дорослих поліклінік, а інші дітки народжуватимуться і відповідно ставатимуть пацієнтами педіатрів.

Лікарка каже, норма, визначена Міністерством охорони здоров’я, не вміщує всіх охочих підписати декларації. Її треба змінювати.

– До нас просяться батьки з дітьми з найближчих районів і сіл, бо їм зручно приїхати в місто і звернутися тут за медичною допомогою. Вони мають право на вибір, а ми не можемо відмовити таким пацієнтам. Аналогічна ситуація по всій державі, тож припускаю, що, ймовірно, зміни якісь будуть. Час покаже, – зауважує Ольга Мороз.

Натомість у міністерстві наголошують, з квітня 2019 року пацієнти, які не обрали свого сімейного лікаря або знаходяться у відпустці чи відрядженні, отримуватимуть безоплатно медичну допомогу у невідкладному стані.

Про заклади з високим рівнем укладення декларацій кажуть, там не відчують різниці в оплаті.

«Ті ж заклади первинки, які ще недостатньо попрацювали для укладання декларацій, повинні активніше це робити. По-перше, піднімати рівень сервісу так, щоб люди саме їм довірили своє здоров’я. Друге, не менш важливе, – пояснювати пацієнтам необхідність обрати свого лікаря і підписати з ним декларацію», – підкреслюють у Міністерстві охорони здоров’я і додають, це стане стимулом для медзакладів швидше переходити на нову, більш ефективну модель оплати послуг.

 

текст: Олена Сідорова, Любов Попович

фото: Ігор Філіпенко