У Бобринці бібліотекарі безкоштовно носять книги додому літнім і хворим читачам
Працівниці Бобринецької міської бібліотеки №1 Оксана Тарасенко і Наталія Франчук носять книги додому літнім і хворим читачам, які не можуть самостійно дістатися до книгозбірні. Це роблять абсолютно безкоштовно вже понад п’ять років. Містяни такій ініціативі радіють, і з нетерпінням чекають наступного приходу бібліотекарів.
Галині Ентель – 72 роки. Жінка самотня. Через вік і хвороби рідко кудись виходить. Аби не сумувати – слухає радіо, дивиться телевізор і багато читає. Це, каже, одне з найулюбленіших занять ще з дитинства.
– Коли була маленька, тато влаштовував нам застольні читання. Ми всі сідали кругом столу і він читав нам, в основному зарубіжну літературу – Гюго, Джека Лондона. Коли я подорослішала, батько вмер, я захопилася серією «Життя відомих людей». Читала про всіх – скільки разів вони були одружені, хто де служив… Якийсь час мені подобалися вірші. Асадова майже всього знала напам’ять. Коли почала працювати, купувала книжки. На день народження мені всі колеги дарували книжки. І у мене зібралася власна невеличка бібліотека, – ділиться з «КП» Галина Ентель.
Домашню бібліотеку жінка знає ледь не напам’ять. Аби почитати щось нове, радіє послузі бібліотеки.
– Дуже багато людей, особливо похилого віку, не мають змоги відвідувати бібліотеку. Тим більше в зимовий період. Усім хочеться мати цікаву інформацію, нові книги, новинки періодики і так далі. Тому ми вирішили започаткувати таку програму – «Книгоношення». Вона у нас існує дуже давно, більше п’яти років, – розповідає бібліотекар Оксана Тарасенко.
Читачі телефонують бібліотекарям і просять нову літературу. Оксана разом із колегою Наталією роблять підбірку. І хоча книгозбірня знаходиться на околиці міста, йдуть до своїх читачів у будь-яку погоду.
– Оксана для мене, як палочка-виручалочка. У мене артроз, я ходжу дуже погано. У бібліотеку на другий поверх треба підніматися. А мені важко. Тому вона до мене приходить, книжки нові приносить. Якщо попрошу, то може і ліки чи хліб купити. Я їй дзвоню, коли мені щось дуже потрібно, – продовжує Галина Ентель.
До бібліотеки записані 850 читачів, послугою книгонош користуються півтора десятка.
– Ці читачі потребують не тільки друкованого слова, а й живого спілкування, дуже багато самотніх, яким немає навіть із ким поговорити. Бібліотекар не тільки джерело інформації, а ще й психолог, який може вислухати, розрадити і морально підтримати тих людей, – підсумувала Оксана Тарасенко.
Носити книги бібліотекарі обіцяють і надалі усім охочим.
фото: CBN
Галині Ентель – 72 роки. Жінка самотня. Через вік і хвороби рідко кудись виходить. Аби не сумувати – слухає радіо, дивиться телевізор і багато читає. Це, каже, одне з найулюбленіших занять ще з дитинства.
– Коли була маленька, тато влаштовував нам застольні читання. Ми всі сідали кругом столу і він читав нам, в основному зарубіжну літературу – Гюго, Джека Лондона. Коли я подорослішала, батько вмер, я захопилася серією «Життя відомих людей». Читала про всіх – скільки разів вони були одружені, хто де служив… Якийсь час мені подобалися вірші. Асадова майже всього знала напам’ять. Коли почала працювати, купувала книжки. На день народження мені всі колеги дарували книжки. І у мене зібралася власна невеличка бібліотека, – ділиться з «КП» Галина Ентель.
Домашню бібліотеку жінка знає ледь не напам’ять. Аби почитати щось нове, радіє послузі бібліотеки.
– Дуже багато людей, особливо похилого віку, не мають змоги відвідувати бібліотеку. Тим більше в зимовий період. Усім хочеться мати цікаву інформацію, нові книги, новинки періодики і так далі. Тому ми вирішили започаткувати таку програму – «Книгоношення». Вона у нас існує дуже давно, більше п’яти років, – розповідає бібліотекар Оксана Тарасенко.
Читачі телефонують бібліотекарям і просять нову літературу. Оксана разом із колегою Наталією роблять підбірку. І хоча книгозбірня знаходиться на околиці міста, йдуть до своїх читачів у будь-яку погоду.
– Оксана для мене, як палочка-виручалочка. У мене артроз, я ходжу дуже погано. У бібліотеку на другий поверх треба підніматися. А мені важко. Тому вона до мене приходить, книжки нові приносить. Якщо попрошу, то може і ліки чи хліб купити. Я їй дзвоню, коли мені щось дуже потрібно, – продовжує Галина Ентель.
До бібліотеки записані 850 читачів, послугою книгонош користуються півтора десятка.
– Ці читачі потребують не тільки друкованого слова, а й живого спілкування, дуже багато самотніх, яким немає навіть із ким поговорити. Бібліотекар не тільки джерело інформації, а ще й психолог, який може вислухати, розрадити і морально підтримати тих людей, – підсумувала Оксана Тарасенко.
Носити книги бібліотекарі обіцяють і надалі усім охочим.
фото: CBN