В Олександрії художниця створює музей гудзиків

Випадкова знахідка в Олександрії спонукала тамтешню художницю Ірину Квашу створити незвичний музей. Під час ремонту приміщення під артгалерею жінка натрапила на величезну кількість гудзиків. З’ясувала – то залишки колишньої фабрики. Маленькі застібки вирішила не викидати. Натомість створити музей.

Два роки тому Ірина вирішила облаштувати артгалерею. Запланувала зробити виставковий зал, майстерню, приміщення для майстер-класів. З митцями-однодумцями знайшла для оренди ще тоді занедбане приміщення. Ремонт, пригадує, починали з вивезення сміття. Але в купах непотребу помітила дивні перлинки. Знахідку на смітник не повезли. Почали просіювати та сортувати.

– Коли ми лопату винесли на світло, побачили, що то – гудзики, –
розповідає художниця. – Ми відмивали щіточкою кожен із них.

Ірина взялася з’ясовувати, звідки такий скарб. Виявилося – це приміщення колишньої гудзикової фабрики.

Олександрійський краєзнавець каже, виробництво гудзиків велося
у довоєнні часи. Фабрика проіснувала до 70-х років. Працювали переважно люди з проблемами зору. Останні півтора десятка років приміщення стояло занедбане. Але будівля має ще глибші історичні корені.

– Саме на цій вулиці були будівлі кінця 19 початку 20 століття. Тобто це та первинна Олександрія, яка будувалася ще за царських імперських часів і збереглася частково, – уточнює олександрієць, член спілки краєзнавців України, журналіст Віктор Голобородько.

Сьогодні історичне примі­­щення – сучасний мистецький простір. Там місце для виставок, презентацій та інших культурних заходів. Але Ірина прагне увічнити історію. На честь фабрики хоче створити музей гудзиків. Для цього вже виділила окрему кімнату в галереї. Експонати потроху збирає з усієї країни. Найцінніші, зізнається, від археологів.

– Ось цей перший ряд – це чиновницькі гудзики. Наприклад, ось цей великий гудзик – це губернаторський, – пояснює співроз­­мовниця.

Аби відновити історичну споруду ззовні, художниця започаткувала акцію: «Купи гудзика – врятуй будівлю». За будь-який благодійний внесок кожному меценату дарує листівку з історією фабрики і її виробом. По світу вже розійшлося більше тисячі штук.

 

текст: Юлія Бабак, Ірина Іванова

фото: CBN