В Олександрії головного лікаря міської лікарні звільнили за підняття державного прапора?

Головного лікаря Олександрійської міської лікарні №1 Оксану Перевозниченко звільнили за одноразове грубе порушення. Медик припускає, що причина її звільнення насправді кардинально відрізняється від офіційної версії. Влада міста наполягає, що права.

Оксана Перевозниченко розповідає, що раніше до її роботи у керівництва не було жодних претензій. Навпаки, свого часу вона отримала подяку Олександрійської міської ради  за зразкове виконання службових обов’язків, активну участь у підготовці та проведенні командно-штабних навчань, а цьогоріч за 2013 рік їй дали премію в розмірі посадового окладу за високі професійні досягнення, значний внесок у поліпшення фінансово-господарської діяльності закладу. І після цього – звільнення за статтею.

– Мені вручили розпорядження міського голови про звільнення за статтею 41 «За одноразове грубе порушення керівних обов’язків керівним працівником», – ділиться медик, пояснюючи, що з мотивацією не згодна, а тому написала на документі «вважаю дане розпорядження незаконним».

Зі слів тепер уже колишнього головного лікаря Олександрійської міської лікарні №1, офіційно причиною її звільнення стали результати перевірки фінансової інспекції.

– Вони в розпорядженні посилаються на лист об’єднаної державної фінансової інспекції про результати роботи Олександрійської міської лікарні №1 за 2013 рік. Вони про це написали в листі, на що я дала пояснення. У листі перерахували всі виявлені недоліки. Написали, що станом на 19 червня 2013 року не забезпечено усунення порушень на суму 243,7 тисячі гривень. Це вони нарахували за лікування іногородніх громадян, – пояснює звільнена і додає, що всі пред’явлені вимоги вона усунула.

Сигналом для звільнення, на думку Оксани Перевозниченко, з’ясувалося, слугував пункт 5 листа-вимоги, який усунути, запевняє медик, неможливо. Свою точку зору з даного питання вона виклала і в поясненні начальнику управління охорони здоров’я Олександрійської міської ради Тетяні Темник, проте на це ніхто не звернув уваги.

– Усунення пункту 5 листа-вимоги на сьогоднішній день неможливо через відсутність нормативно-правової бази законодавства, а саме: немає затвердженої методики розрахунку вартості платних послуг на законодавчому рівні. Та найголовніше, що у статті 49 Конституції передбачено право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. В даній статті йдеться про те, що наша держава створює всі умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно. Ті самі норми закладені в основах закону про охорону здоров’я, де також наголошується, що одним із основних принципів охорони здоров’я є рівноправність громадян, демократизм і загальнодоступність медичної допомоги, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров’я. За порушення законодавчих норм, законодавством передбачена відповідальність, в тому числі і кримінальна. Наприклад, згідно зі статтею 184 Кримінального кодексу витребування оплати за надання медичної допомоги в державних або комунальних закладах є злочином та підлягає кримінальній відповідальності. На даний час триває судовий процес по скасуванню пункту 5 листа-вимоги, – обґрунтувала Оксана Перевозниченко, чим керувалася, надаючи медичну допомогу іногороднім громадянам, тобто людям, які проживають не в Олександрії, а в інших населених пунктах.

У самому ж розпорядженні Олександрійського міського голови, текст якого є в наявності «КП», зазначено: «Звільнити Перевозниченко Оксану Сергіївну, головного лікаря міського комунального лікувально-профілактичного закладу – міська лікарня №1, із займаної посади 21 травня 2014 року за одноразове грубе порушення трудових обов’язків (пункт 1 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України)».

Тим часом Оксана Перевозниченко припускає, що причина її звільнення полягає у зовсім іншому.

– Почалося все, коли 9 березня стартувала акція з нагоди дня народження Тараса Шевченка «За єдину Україну», а 10 березня я вивісила державний прапор на закладі. Всі мої біди почались з цього, я так думаю… Мої співробітники зателефонували на гарячу урядову лінію і повідомили, що перший заступник міського голови під страхом звільнення, змушує зняти державний прапор з міської лікарні №1. Після того, як мене зняли з посади, будуть ще звільнення, – припускає медик, пояснюючи, що державний прапор, який вона підняла на закладі, став темою номер один на нарадах, про що їй потім лише переповідали. – Тоді говорили так: «Навіщо вона вивісила державний прапор? Вона що, чекає нову владу? Ми її звільнимо».

Жінка каже, звільнили за статтею, навіть попри те, що вона самотужки виховує малолітню дванадцятирічну доньку. Каже, це все не залишить без уваги і оскаржуватиме своє звільнення в суді.

Аби почути, що скажуть посадовці про підозри звільненої Оксани Перевозниченко, «КП» звернулася безпосередньо до міського голови Олександрії Степана Цапюка.

– Я не знаю, кого вона там лікувала... У мене є акт, є припис КРУ. Давайте чесно, у нас нічого не буває просто так, це все-таки був кульмінаційний пункт у цьому питанні. Я хочу одне сказати: у нас немає посад, які дістаються у спадок. До цього треба ставитися спокійно... Звільнили, будь ласка, є спеціальність – працюй. Жодних питань не повинно виникати. У мене були випадки, коли я звільняв головного лікаря, а через рік я його знову ставив на цю роботу. Коли людина вважає себе незамінною і не бачить за собою порушень, я вважаю, що у неї майбутнього немає. Сьогодні ти головний лікар, завтра лікар, а через рік знову головний лікар. Тому не знаю, чого вона до цього так поставилася. Є у нас хвороба така – незамінність: я найкраща, я пожиттєво повинна бути на цій посаді, – аргументує мер.

«КП» уточнює, чи пропонували лікареві інше місце роботи? На це Степан Цапюк відповів, що звільнена сама не виходила на діалог.

– Я так розумію, якщо людині запропонували звільнення, то повинен бути якийсь діалог. Оксана замість того, щоб зустрітися з міським головою і переговорити, одразу побігла до адвокатів. Можна було прийти до міського голови і поспілкуватися. Тим більше, ну вже скажу, мама її дуже близька для нашої сім’ї. І призначалася вона сюди не за свої досягнення в медицині, вона працювала у шкірвендиспансері лікарем, тоді їй мама поступилася посадою головного лікаря... І то з такою спеціальністю я призначив її головним лікарем. Так, я зробив деякі ставки, але вона не виправдала.