Жителі обласного центру підмінюють лікарів аптекарями

Українці – нація самостійна. Тече труба – власноруч залатають. Навіщо сантехнік? Зламався телевізор – постукають по ньому і майже відремонтували. Захворіли – радше послухають бабку-шептуху чи аптекаря, аніж підуть до фахового лікаря. Медики такій самостійності навіть не дивуються. Кажуть, самолікування – справжня проблема. І добре, якщо хворий не завдасть собі більшої шкоди. А якщо навпаки?

Нині, в сезон застуд, така риса менталітету проявляється чи не найбільше. В аптеці тільки і чути: «Доця, а що порадиш від кашлю, нежитю чи ломоти в суглобах?…»

Молодь не поспішає до лікаря, бо не знаходять часу, а літні – грошей. Ризикують здоров’ям і перші, і другі. Чому люди шукають поради не в лікаря, а у фармацевта, розбиралася «КП».

70-річна кропивничанка Валентина отримує мінімальну пенсію. Економить на всьому. До лікаря, як і тисячі співвітчизників її віку, не йде, бо бракує грошей. Каже, звернеться у поліклініку з одною хворобою, а вийде у кращому випадку з десятком діагнозів. Відтак лікується власними силами.

– Не ходжу до лікаря, бо знаю багато народних засобів. Вони і дешевші, і більш дієві, – переконана пенсіонерка.

Приблизно таку ж позицію мають і молоді люди. Втім на народні методи лікування не покладаються.

Довіряють досвіду аптекарів.

– Так, я займаюся самолікуванням, бо дешевше. Іноді раджуся з фармацевтами, адже я можу прийти, розповісти симптоми аптекарю і він мені порадить, який препарат краще придбати. Я їм довіряю і не пам’ятаю, щоб був негативний досвід від такої допомоги, – зізнається 37-річна Наталя.

– Мені особисто бракує часу бігати до лікаря. Звертаюся лише, коли вже зовсім прикрутить. В інших випадках раджуся з аптекарями, чим краще скористатися. Розумію, це категорично неправильно, але нічого не можу вдіяти. Такий ритм життя, – пояснює 35-річна Ірина. – Проте для мене є табу. Ніколи не приймаю антибіотики без призначення лікаря. І навіть якщо спеціаліст їх призначає, завжди запитую, чи є альтернатива. Сьогодні люди надто безконтрольно застосовують антибіотики – кашель, нежить – одразу їх вживають. Але мало хто думає, що буде в майбутньому, коли віруси адаптуються до таких препаратів.

Той факт, що функцію лікарів нерідко доводиться підміняти працівникам аптек, визнають і останні. Одні радіють, що можуть оперативно допомогти клієнту і не бачать нічого небезпечного у своїх діях, інші – більш свідомі – беруться радити лише дешевші аналоги імпортним медикаментам.

– З рецептами приходять тільки за програмою «Доступні ліки». Більшість покупців приходить без рецептів, з «писульками», – розповідає фармацевт Олена. – Звісно, не відмовляю, коли просять дати консультацію щодо вибору більш дешевого аналога. В інших випадках раджу звернутися до фахівця.

Однак таких, як Олена – одиниці. Здебільшого завдання аптекаря – продати товар. Навіть законом визначено, що роздрібна реалізація лікарських засобів (тобто робота аптеки) – це діяльність з метою отримання прибутку. І вже точно не надання медичної допомоги населенню.

Лікарі тим часом беруться за голову і вкотре наголошують: самолікування небезпечне для здоров’я.

– Є певна кількість населення, яка лікується самостійно, опираючись на поради знайомих або фармацевтів, – зазначає начмед комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги» №1 Тетяна Діхтяренко. – Так, аптекарі знають препарати, але вони можуть тільки порекомендувати, а призначає – лікар. І якщо самолікування було неефективним, лікарю потім буде важче призначити дієву схему. Пацієнт не може сам оцінити тяжкість стану. Обов’язково треба звертатися до лікаря, бо кожна хвороба у різних людей може проявлятися по-різному. І чим швидше пацієнт це зрозуміє, тим краще.

текст: Ірина Іванова, Василина Ткач

фото: Олена Сідорова