В Олександрії жінка прихистила лелеку, який замерзав на даху
Жителька Олександрії 28-річна Анна Харитонова забрала додому лелеку, який не встиг відлетіти у вирій. Птах цілий день просидів на засніженому даху одного з сараїв у мікрорайоні Перемоги. Від холоду бузько весь тремтів. Однак ніхто, крім Анни, не наважився йому допомогти.
– Я йшла з роботи і моя свекруха каже: «Уявляєш, там на даху сараю біля школи сидить лелека. Я вже багато куди дзвонила, але ніхто нічого не може чи не хоче зробити». Мене це так вразило, птах міг замерзнути, бо вже сніг випав. Пішла подивитися. Питаю тамтешніх: «Бачили, що у вас тут лелека судить?», а вони відповідають: «Ну, бачили. А що ж ми зробимо. Не поліземо ж на дах, бо зламаємо». Кажу: «Давайте щось робити, дзвонити чи в поліцію, чи рятувальникам...». Мене стали відмовляти, мовляв не варто, птах сам полетить. А я ж бачу, він стоїть на одній нозі, труситься весь, – розповідає «КП» Анна.
Не зважаючи на слова людей, жінка взялася телефонувати до різних служб і зоозахисникам.
– Це саме був день, коли сніг уже лежав – 20 листопада. Казали, лелека був на даху зранку. А я ж вже там була близько п’ятої вечора, темніло. Його не можна було так лишати. Міг загинути. Подзвонила на «101», потім побігла в школу, взяла номер зоозахисників, але ті відповіли, що нічим не можуть допомогти, бо немає місця для його перетримки. Знову подзвонила рятувальникам. Прийшов черговий, подивився. Далі приїхали інші рятувальники з драбиною і швиденько його зняли з даху, – продовжує співрозмовниця «КП».
Коли птаха зняли, виникла інша проблема – де його тримати.
– Тоді багато людей зібралося. Рятувальник запитує: «Ну, що, хто забере?». Усі промовчали. Забрала я. Тільки боялася брати його в руки – лелека великий, дзьоб довгий… Ніс його рятувальник. Спочатку принесли до моєї сестри. Поки він був там, я облаштувала йому кімнату, де у нас коти живуть. І вже ввечері забрала до себе, – каже Анна.
Жінка навіть уяви не мала, як доглядати за лелекою, але покинути його напризволяще не могла. Прийшовши до дому, стала шукати, хто все таки зможе взяти його на зимівлю.
– У той же вечір почала шукати, хто зможе його забрати на зиму. У мене діти, коти і немає окремого приміщення, яке б обігрівалося. Кинула клич у соцмережі. Десь за півгодини троє людей відгукнулися. Потім ще одна жіночка, яка неподалік від мене живе, сказала, що може забрати. У неї є теплий сарай – там кури, кролики. І для мене цей варіант зручний, адже мені простіше буде їжу йому передавати і частіше навідуватися. Зголосилися прийняти і в школі №10, якщо інших варіантів не знайдемо, – продовжує жінка.
А поки бузько живе в Анни.
– Одразу поцікавилася, що він їсть – жабок, рибу, хліб. Жаб ніде не купимо, хліба не хоче, а рибка подобається. Купили замороженої. Потроху розморожуємо і годуємо. Він цікавий такий, заглядає у кожну коробочку в кімнаті, придивляється. Ходжу біля нього, прибираю, він так дивиться уважно. Не нападає, але і в руки не дається – тікає або крилами махає, – каже олександрійка.
Добре серце Анни не вперше реагує на ситуацію, коли тварині потрібна допомога. Влітку вона виходила маленького їжачка.
– До тата в двір їжачок заповз маленький. Батько його виніс у садок, але за деякий час малий знову повернувся. Йому тижнів два може було. Стало зрозуміло, що він далеко не піде і сам не виживе. Я вичитала, що його треба годувати козиним молоком, спеціально для нього купувала і годувала. Жив у коробці – сам вилазив погуляти, потім повертався і ми його клали на місце. За місяць-два утік. Інстинкти, – посміхається жінка і додає, не може бути байдужою, коли хтось потребує допомоги. – Не має значення тварина чи людина – допоможу усім. Мені ж просто хочеться навчити людей допомагати один одному, підтримувати, аби ставали добрішими.
фото: надане героїнею
