У перинатальному центрі влаштували свято «нетерплячок»
В обласному перинатальному центрі влаштували свято «поспішайок». На захід запросили раніше врятованих у центрі немовлят та їхніх батьків. Таке свято проводять кілька років поспіль до
Міжнародного дня передчасно народжених дітей.
Цьогоріч до своїх рятівників батьки привели зо три десятки «нетерплячок». Родинами радо фотографувалися з медиками. Розповідали про життя після лікарні, пригадували період порятунку. А от сім’я Нижників ще чекає можливості забрати доньку додому. Малеча передчасно з’явилася на світ.
– Народилися ми 2 листопада з вагою 1 кілограм 50 грамів і 33 сантиметри. Маємо дуже велику надію на лікарів, які допоможуть, і через декілька років ми теж прийдемо всією родиною на свято, – говорить мама малечі Вікторія Нижник.
Батько дворічного Олега – Вадим Кропивницький із дружиною наважилися на штучне запліднення. Відразу після передчасних пологів їхній син потрапив до реанімації. На родину й лікарів чекав довгий період виходжування малюка.
– Зразу після народження він не захотів самостійно дихати. Через те його підключили до апарату штучного дихання. І ось так на цьому апараті ми пробули 65 днів, – розповідає про свого «нетерплячку» Вадим Кропивницький. – Спочатку було важко, бо після лікарні тривала реабілітація. Щодня по три-чотири прийоми ліків, інгаляції... Буквально півтора року ми безвилазно були вдома, лікувалися. Зараз уже все добре.
Інна Лужкова від безпліддя лікувалася десять років. Майже втратила надію на омріяну вагітність. Але диво сталося. Двох малюків народила у перинатальному центрі.
– Стефа народилася кіло 900 грамів і 43 сантиметри. Вона була дуже маленька, але, як сказав її перший лікар Григорій Трочинський: «Ти мініатюрна, а яка гарненька». Філіп у нас народився крупнішим з вагою 2400 кг, але він перестав дихати. Через півтори години його відправили в реанімацію. Довго був на штучній вентиляції легенів у дуже важкому стані. Завдяки лікарям інтенсивної терапії, син вижив. Він живе, дихає, – радіє мама передчасно народжених дітей.
Найважчий – перший рік, додає Інна. Діти-«поспішайки» потребують спеціального догляду й уваги.
– Побільше обіймати, побільше цілувати, побільше давати їм тепла і тоді вони зігріються в цьому світі без маминого животика і все буде добре. Ну от, як бачите, діти абсолютно нормальні, нічим не відрізняються від звичайних. Стефанія в дитсадочку найрозумніша, – продовжує Інна Лужкова.
Щороку на Кіровоградщині з’являється на світ майже півтори сотні «нетерплячок». За сім років існування перинатального центру його фахівці врятували більше тисячі передчасно народжених. Майже сотня – з критичною вагою – до кілограма.
– Сьогодні ми бачимо цих діток і ніби стримувалися, а сльози все одно навертаються, – ділиться емоціями завідуюча перинатальним центром Тетяна Мітєва. – Вони такі дорослі, а ми їх бачили такими крихітками…
Завдяки сучасному обладнанню сьогодні на Кіровоградщині медикам вдається врятувати дев’ятьох із десяти передчасно народжених малюків.
фото: «Точка доступу»
