У Кропивницькому водієм маршрутки працює жінка

У Кропивницькому водієм маршрутного таксі працює жінка – Ольга Гуцул. Їздить вона за маршрутом №8. Пасажири приємно дивуються, колеги-чоловіки пишаються – і колесо сама замінить, і технічний стан перевірить, і про життя-буття потеревеніти може. Чому представниця слабкої статі обрала не властиву жінкам професію – вона розказала «КП».

Робочий день Ольги починається о шостій ранку – спочатку перевіряє авто, далі – йде на медичний огляд. Тільки після цього сідає за кермо.

За плечима Ольги – більше трьох десятків років водійського стажу. Жінка каже, любов до авто у неї з 14 років. Тоді вперше й сіла за кермо, причому одразу – вантажівки. Так і визначилася з майбутньою професією. Певний час працювала в Європі, була водійкою шкільного автобуса в Америці. Тепер, упевнена, настав час бути корисною рідному місту.

– Мені дуже подоба­­ється ця професія, – ділиться співрозмовниця. – Я люблю спілкування з людьми. Хочеться приносити хороші емоції, щоб життя було яскравішим. За пасажирів відчуваю відповідальність, тому дбаю про безпеку і технічний стан автомобіля.

Керівник автопідприємства Ігор Найдич, у якому працює Ольга, зізнається, спочатку вагався, чи брати на роботу жінку, бо треба бути не лише водієм, а й автомеханіком.

– Жінка за кермом – це досить-таки дивно, якщо можна так сказати. Але вона дуже чемна з пасажирами і навіть є прикладом для чоловіків. Транспортний засіб цієї жінки завжди зразковий, – наголосив Ігор Найдич.

Одні пасажири диву­­ються, інші – радіють.

– Не вперше їду з цією жінкою. На відміну від чоловіків, вона більш уважна і обережна, – ділиться пасажирка Лідія.

– Така краса за кер­­мом – дуже приємний сюрприз. Жінка-водій – це дуже гарно! Їду з нею вперше, це мене дуже здивувало. Думаю, що немає різниці, з ким їхати – чоловіком чи жінкою. То стереотип, що з чоловіком безпечніше, – зазначає інша пасажирка – Ірина.

– Зараз чоловіки і жінки – на рівних правах. Якщо жінка за кермом громадського транспорту – тут нічого поганого немає. Мене це зовсім не дивує, – додав Максим.

За зміну Ольга проїжджає понад 250 кілометрів. Але втома, каже, зникає, коли приходить додому – до своїх п’ятьох онуків. Разом доглядають за квітами – Ольга має власну оранжерею.

 

текст: Юлія Бабак, Олена Сідорова

фото: Ігор Філіпенко