У Знам’янці чоловік вирощує більше сотні сортів винограду

, Ірина Іванова

05303Близько десяти років поспіль Анатолій Голдінов зі Знам’янки на шести сотках землі вирощує 107 сортів винограду. Каже, давно мріяв про таку справу, однак не було власної ділянки. І лише у 2008 році пощастило придбати будиночок із невеликим клаптиком землі.

Родом затятий виноградар із Таджикистану – країни, де шанують виноградну лозу і знають, як за нею доглядати. П’ятирічним хлопчиком Анатолій, допомагаючи батькові, освоював справу. Так тривало до 25 років, допоки родина не переїхала у квартиру. А далі в країні була війна, Анатолій на той момент уже одружився. Тож вирішили їхати на Батьківщину дружини, у Знам’янку. З того часу чоловік мріяв вирощувати виноград, однак не було такої можливості. Втілити мрію зміг лише десять років тому, коли придбав будиночок із невеликою земельною ділянкою.

– Вирішив провести експеримент. Купив декілька гарних сортів і посадив, почав застосовувати правильну агротехніку. Виноград – це не бур’ян, який втикнув у землю і один раз полив. Він дуже потребує догляду, – розповідає Анатолій Голдінов. – Лікувати, обрізати, вкривати на зиму, підв’язувати, – багато всього у турботах для якісного врожаю.

Торкаючись кожної достиглої грони, чоловік ніби боїться її пошкодити. Знає кожен сорт поіменно – «Ромео», «Дашуня», «Таня», «Монарх», «Сенсація» – всього і не повториш за господарем. Усе нове підписане бірками, ведеться облік сортів у спеціальному журналі. За кілька хвилин у винограднику, як на не знавця, можна заблукати у коридорах лози.

Знам’янчанин фанатично зай­­мається розведенням винограду, знає десятки селекціонерів в Україні і далеко за її межами. Особ­­ливо радіє новинці – японському сорту «Золотий пальчик японки», який має витончено жовті невеликі ягоди з карамельним смаком.

Майстер не розводить винних сортів, а займається лише столовими. Вірить, можливо, колись і онук Олександр, який нині у другому класі, підхопить справу.

– Селекція винограду – дуже кропітка. Треба поєднувати пилок із різних сортів, потім дочекатися гібридного насіння, а це не менше кількох тисяч штук, аби проросло бодай одне чи два добрих, – ділиться тонкощами Анатолій Голдінов.

Він зізнається, якщо починає чимось захоплюватися у житті – то дуже грунтовно.

– Колись розводив голубів, співучих птахів, рибок... Коли був малим, намагався колекціонувати все – навіть змій. Якось приніс додому змію розміром з півтора метра, – пригадує сміючись співрозмовник і додає, колекціонував і кактуси. – Якось потрапив на виставку, де побачив фантастичні форми та квіти кактусів. Став їх колекціонувати, згодом очолив клуб, зібрав дві з половиною тисячі… Я і в Україну з ними приїхав, та, на жаль, дорогою майже всі померзли. Ось лише кілька видів залишилося, нині ростуть у горщиках між виноградниками.

Маючи гарний досвід організаційної роботи, Анатолій Голдінов при тамтешньому терцентрі заснував клуб виноградарів. Зізнається, хоче передати власний досвід усім охочим, а ще – довести, що скептики, які вважають Знам’янку непридатною для вирощування винограду, неабияк помиляються.

текст: Оксана Войчишина, Ірина Іванова

фото: Оксана Войчишина

 

05304 05302

e-max.it: your social media marketing partner