Кіровоградський собака має власну торгову марку і сторінки у соцмережах
Кіровоградський собака породи чихуа-хуа на кличку Лося чимало разів з’являвся на фото у публікаціях «КП». Особливо на тих, що стосувалися зоозахисних акцій. Однак, крім активної громадянської позиції, цей собака має окремі профілі у найпопулярніших соцмережах, а також власну торгову марку!
Лося живе у родині веганів Олександра Грищука й Аліни Пасемко, про яких «КП» розповідала торік. Вони дуже люблять тварин і як можуть підтримують зоозахисників. Власне, уперше з гавкучим чихуа-хуа «КП» і познайомилася на марші за права чотирилапих. Тоді він надто активно «озвучував» свою позицію.
– Я його купив шість із половиною років тому, як чихуа-хуа. А виросло те, що виросло, – посміхається «тато» Лосі Олександр. – Давно хотів собаку саме цієї породи. Але на перший погляд Лося не дуже «тягне» на «чиха», бо затовстий. Нормальна вага, а це основний критерій породи, – три кілограми. Наш – має чотири…
Коли хтось уперше чує кличку собаки, розповідає Олександр, дивується як такого маленького песика назвали Лосем. Втім, господарі жартують: Лося – це слов’янізоване індіанське ім’я.
– Спочатку його звали Лоні, що в перекладі означає дощ, який стукає по даху вігваму. І декілька перших місяців життя Лося його повністю виправдовував. Згодом я зрозумів, що вимовляти, а собаці сприймати, таку кличку складно, вона не слов’янська. Тому з часом із Лоні він став Лосею. У всіх виникають хибні асоціації, що він Лось. І коли гуляю з ним, кличу: «Лося, Лося», то зазвичай бабусі дивуються: «Таку маленьку собачку Льосьом назвали, ну що це таке?». Тому Лося – слов’янізоване індіанське ім’я від Лоні, – продовжує жартома Олександр.
Зараз один із найближчих друзів Лосі – кіт Барсик, якого подружжя Олександра й Аліни рік тому підібрали на вулиці.
– Барсик потрапив у родину таким маленьким, що Лося його навіть не помічав. Кіт не відрізнявся нічим від мух, які залітали у квартиру... А коли підріс, то Лося просто змирився. Він дуже добрий і швидко звикає до всіх. Лося і Барсик гуляють завжди разом, але кіт поводиться як собака. Після прогулянки зазвичай на них чекає їжа, тому у кота нерви здають раніше і він заганяє Лосю додому, щоб швидше дістатися миски. Випадкові свідки цього процесу зазвичай із захопленням знімають побачене на телефон, – розповідає про улюбленця чоловік.
Лося дуже любить їздити в авто. Якщо вже скочив у машину, то виманити його не так-то просто.
– Любить їздити далеко, але в основному туди, де в фіналі його нагодують. Улюблені місця – «Кіровоградська правда» і ветлікар Галина Юріївна, – озвучує вподобання собаки його господар і додає, загалом про свої пригоди Лося пише у соцмережах. – Він веде дві сторінки в соціальних мережах – Instagram і Facebook. У Лосі достатньо вільного часу, аби з власної маленької будочки своїми маленькими лапками публікувати фотографії. Зазвичай я йому допомагаю у цьому.
Насправді, господар собаки створив сторінки у соцмережах, аби показати, що у тварин є також особисте життя – улюблені місця, дорогі близькі, вони не менше за людей радіють і сумують.
– Аби якомога більше людей дізналося про те, що тварини теж люблять ходити в гості, святкувати дні народження та інші свята… У Лосі, наприклад, день народження 4 лютого, який ми завжди святкуємо з ковбасним тортом. У тварин теж є друзі й улюблені місця, є улюблені страви і речі, улюблені іграшки... І найголовніше – у них є свідомість і вони здатні не тільки дарувати, а й відчувати емоції: радість, сум, любов... Тварини мають права і ми повинні це розуміти, а відтак нести відповідальність за те, що 15 тисяч років тому приручили собаку, – підкреслює Олександр.
Чоловік сподівається, побачивши собаче життя, люди почнуть із більшою повагою ставитися до тварин, особливо безпритульних.
– Невже за ті 15 тисяч років, які собаки вірою і правдою служать людині, вони варті того, щоб нині на вулицях Кіровограда якісь ненормальні їх убивали?! Це нонсенс! А якщо хоча б декілька людей побачать, що у собаки є особисте життя, яке вона з радістю проживає, то замисляться. Люди, у яких немає собак, не бачать, як вони вміють любити, як зустрічають, коли господар повертається додому. Лося, коли відкриваєш двері, з розгону, ледь не на шию вистрибує... Людям це треба показувати. Мені здається, тоді вони більше цінуватимуть тварин, дбатимуть про них, – розмірковує співрозмовник «КП».
Нещодавно Лося надихнув своїх господарів на створення торгової марки вегетаріанських напівфабрикатів.
– Ми торгуємо вегетаріанською їжею. Зараз замовити можна що завгодно – можна купити ковбасу, цукерки вегетаріанські, але не напівфабрикати. Тому ми вирішили дати старт такому виробництву. Торгову марку назвали «Домашня Лося» – бо саме він мене надихнув, любов до собаки. Готуємо веганські, екологічно чисті заморожені фарширований перець, два види пельменів, три види вареників, котлети з сочевиці. Всю рецептуру я розробляв сам. За виручені від продажу «Домашньої Лосі» кошти купуємо корм і лікуємо безпритульних тваринок, – зізнається Олександр і наголошує, світ може бути кращим і добрішим, якщо любити тих, хто поряд, у тому числі тварин.
фото: із соцмережі
