Юрій Жеребцов: Я не хотів би, щоб про мене подумали – взяв і помер, аби не одружуватися

Юрій Жеребцов добре відомий не лише в Кіровограді, а й далеко за його межами. Актор і режисер, засновник моно-театру, в арсеналі якого безліч вистав і зіграних ролей, нещодавно завершив моно-виставу в особистому житті і став на рушник зі своєю обраницею Людмилою Філюковою. Про любов, театр, жарти і рибну юшку – митець розповів «КП».

Спілкуватися з Юрієм Жеребцовим, як і споглядати його на сцені, – неймовірне задоволення, бо він просто випромінює позитивну енергію, присмачену жартами, гумором і гострим слівцем. Не дивно, що в його житті є велика любов до театру і до дружини. І те, й інше не сталося б у його житті, якби у серці не було цього почуття. Але якщо про театр Юрій може розповідати відверто, то про свою Мілу (так ніжно називає дружину) говорить дуже обережно, аби співрозмовник не перейшов грань інтимності.

– Творчість без любові – страшна штука. Не можна займатися творчістю без цього почуття. Любов має бути у серці перш за все. Якщо вона є, тоді й твір матиме толк, тоді він дасть людям хоч трохи тепла, – розмірковує актор і додає, театр повинен бути добрим і світлим. Так і в творчості – має огортати добром.

Юрій Жеребцов дякує долі, що у нелегкий для нього час послала кохану, яка стала не тільки дружиною, а й другом, надійною підтримкою і першим цінителем творчості.

– Я раніше таких людей не зустрічав. За своє життя довелося побачити багато, об’їздив увесь колишній Союз, зустрічав людей усіляких і різних. Міла – унікальна людина. Стільки доброти і стільки унікального я не зустрічав раніше. Ця жінка мені неймовірно до душі. На даний момент вона для мене – все! Це навіть не можна описати словами… Те, що у моєму житті з’явилася Людмила – це промисел небес, які мені її подарували. Я не починаю життя спочатку, для мене це просто інше життя, – розповідає про дружину актор і щиро зізнається, такої турботи, тепла і доброти досі не зустрічав. Людмила постійно була поряд, коли Юрій хворів і потребував підтримки. – Ось дивіться, вона провела мене до зупинки, а зараз телефонує, щоб запитати, як я добрався...

Чому вирішили скористатися послугою «Шлюб за добу»? На це питання Юрій Жеребцов віджартовується.

– Занадто давно не здійснював таких вчинків. Востаннє сходив до РАЦСу десь у 70-х, мені це просто було не цікаво, бо не штамп у паспорті тримає людей. Чому так швидко одружилися? Якби дали на роздуми місяць, після двох перенесених інфарктів, за цей час всяке могло б трапитися. Я не хотів би, щоб про мене подумали: взяв і помер, щоб не одружуватися, – сміється співрозмовник «КП» і каже, безумовно, дружина займає в його житті особливе місце і він цьому безмежно радіє. Щоправда в творчі закутки душі актора навіть вона не завжди може зазирнути.

– Людмила намагається вплинути на мої творчі замисли, але це складно навіть для неї. В іншому випадку це вже буду не я, а, як кажуть у народі, «груповуха». Саме тому я і ставлю моно-вистави, щоб якомога менше людей брали участь у цій «груповусі». Схиляюся до такого жанру і хочу привчити до нього глядача. У цьому напрямку мені подобаються Чехов, Бабель, Війон, Салтиков-Щедрін. Пробував знайти шлях до Панаса Мирного, але він мені ще не відкрився, аби перекласти сценічною мовою. Моно-вистава мені ближча, бо не відділяє від глядача світло рампи. Тут очі в очі, глядач одразу відчує, де щирість і правда, а де фальш, а актор – тримає він глядача чи ні. В усьому цьому величезну допомогу отримую від Людмили, – ділиться Юрій Жеребцов.

Актор і режисер мріє, щоб кіровоградський театр, узагалі театр в Україні, зайняв гідне місце. Зізнається, йому ближче до душі, коли відкривається завіса, а на сцені глядач бачить не пошук режисера, а актора, у якому режисер розтанув. На його глибоке переконання, мета театру – прагнути до кращого і світлого.

Велике значення в житті, на думку актора, має жарт і почуття гумору. Ця риса характеру і його самого не раз рятувала у скрутних ситуаціях, тож він переконаний, що саме гумор врятує світ.

– Жарт народжується сам по собі. Без почуття гумору сьогодні прожити просто неможливо. Це єдине, що тримає нас на плаву. Жарт – двигун прогресу. Людям, які позбавлені почуття гумору, дуже важко жити. Я себе не уявляю без почуття гумору, – каже митець і додає, трагічного у сьогоденні настільки багато, що його навіть не помічаєш. На думку режисера, справді хороша література – коли трагічне і комічне йдуть поряд. Так має бути і в театрі. –

Якщо до кінця вистави глядач відчуває втому – це погано. Дійство має бути на одному диханні. Для цього актору потрібно мати не тільки почуття гумору. Поганий актор, який виходить на сцену без пустощів і без хвилювання. Це незмінний атрибут актора.

Головне, щоб глядач отримав задоволення, переконаний Юрій Жеребцов, а для цього його треба зачепити. Простіше це зробити за допомогою жарту. Десь пожартувати, десь змусити задуматися, каже співрозмовник «КП». Саме тому більшість його моно-вистав викликають посмішку і тепло у серці глядачів.

Нині Юрій Жеребцов повний творчих планів і задумів, готується до прем’єри.

– Готую нову моно-виставу, ось сьогодні була перша зустріч із музикою, – анонсує актор і режисер. – Вистава називається «Усі на юшку!». Мова йтиме про анекдотичні випадки на риболовлі, але під час вистави я готуватиму юшку і пригощатиму глядача. Страва буде абсолютно натуральною, і картопля, і цибуля, і перець у цій юшці, і навіть риба – все буде справжнісіньким! А вистава відбуватиметься під відкритим небом. Прем’єра відбудеться у вересні, тож усіх запрошую!

фото: Ігор Філіпенко