На зміну «киту» прийшла «Момо». Нова віртуальна забавка схиляє дітей до суїциду
Не встигли батьки оговтатися від загрозливої для дітей гри «Синій кит», популярної торік, як на зміну їй прийшла нова і не менш небезпечна віртуальна забавка під назвою «Момо». Закордонні медіа пишуть, що гра вже призвела до смерті дівчинки-підлітка в Аргентині. В Україні вона поки мало популярна, втім не звертати на неї увагу – доволі необачно.
Своїх гравців «Момо» знаходить через месенджер WhatsApp і працює за схемою «Синього кита» і «Червоної сови». Тобто дає завдання, а діти його мають виконати. Якщо відмовляються, – чиниться психологічний тиск, відбувається шантаж і сипляться погрози.
Персонаж «Момо» – це жінка з виряченими очима, величезним ротом і плечима на курячих лапах.
Такий образ кілька років тому створив японський скульптор. Експонується його витвір у музеї жахів у Японії і зображує матір-птицю. Однак, до розробки гри митець не має жодного стосунку. Хто ж насправді стоїть за забавкою – наразі не відомо.
Шириться «Момо» як вірус.
Українські психологи пояснюють, гра насамперед розрахована на підлітків із уразливою психікою.
Віце-президент Української асоціації психоаналізу Володимир Мамко каже, такі діти намагаються знайти себе і відповісти на питання – жити чи не жити.
– Це певна категорія дітей із уразливою психікою. На них це і розраховано. Це хлопці, які залежні від інших, вони хочуть відповідати чиїмось очікуванням, бути улюбленцями батьків, –
коментує фахівець онлайн виданню «Обозреватель». – І якщо вони чують погрозу, що буде погано їхнім близьким, мамі, наприклад, то готові виконати вимоги.
За словами Володимира Мамка, персонаж гри – прототип матері.
– Недаремно ж придумали цю жінку-птицю. Це така лякаюча мама, якій потрібно підпорядковуватися. Діти готові принести себе в жертву, накласти на себе руки, тільки щоб мама їх любила, – додає він.
Водночас спеціаліст зауважує, за такими іграми можуть стояти ті, хто обкатує вплив інформаційних технологій на психіку людини.
– Учені, які здійснюють дослідження на замовлення політиків або якихось груп… Може, вивчають, як інформаційні технології впливають на психіку людей, – припускає Володимир Мамко.
Раніше «КП» писала, як уберегти підлітків від впливу небезпечних ігор. Практичний психолог Центру психологів-практиків із обласного центру Олена Каліман наголошувала, батькам треба уважніше ставитися до дітей.
– Друге, з дітьми обов’язково потрібно обговорити тему смертельних груп і небезпечних ігор. Але це має бути спокійно. Прямо запитати дитину, але не казати одразу, що вам ця гра не подобається, що телефон, планшет конфісковуються і починає діяти домашній арешт… Ні! Цим лише можна викликати агресію, спротив. Достатньо запитати, чому гра зацікавила сина чи доньку... І вже під час розмови обережно й ненав’язливо можна показати свою негативну оцінку. Інстинкт самозбереження ніхто не скасовував і дитині має бути страшно. Завдання батьків показати, що страх – це нормальна реакція. Далі варто створити в житті дитини ситуацію успіху, за якої цей квест їй не буде потрібен. Тобто, переорієнтувати на щось інше, позитивне, – рекомендувала Олена Каліман.
фото: із соцмережі
