У Новгородківському районі багатодітна мама наклала на себе руки

Якби сільські медики не святкували Першотравень, у жінки був би шанс вижити?

Ця трагічна історія сталася саме на Першотравень у селі Верблюжка Новгородківського району. Зі слів фельдшера Новгородківського пункту екстренної медичної допомоги Віктора Козигородського, багатодітна мама наковталася пігулок. Її  ще живою знайшли родичі. Вони намагалися врятувати жінці життя, звернувшись за допомогою до сільських медиків. Утім, останні, кажуть, відмовилися надавати медичну допомогу, зіславшись на вихідні.

Зрештою, родичі зателефонували в Новгородку. На виклик виїхав Віктор Козигородський.

– У районній лікарні є лише одна бригада швидкої допомоги. Я того дня чергував. Виїхав негайно, бо чув по телефону, що люди в паніці. А відстань – 25 кілометрів. Чоловік цієї жінки має власну машину, тож вирішив везти дружину назустріч «швидкій». Коли ми зустрілися, жінка була вже мертвою, – розповідає фельдшер.

Чи можна було врятувати життя цій жінці – зараз важко сказати. Та питання в іншому: чому 1 травня сільські медики, а їх чотири у штаті і є ще водій, були того дня вихідні? Цьому дивується і Віктор Козигородський.

– Раніше 1 травня видавали накази – забезпечити цілодобове чергування бензином, наркотиками, перев’язувальними матеріалами. У цьому випадку сталася така ситуація, що жінка напилася таблеток, хотіла звести рахунки з життям. Люди негайно поїхали до лікарні, а там кажуть: «Ми вихідні», – обурюється медик роботою своїх колег. – У такому великому селі потрібне цілодобове чергування. Скільки я працюю, а це більше 35 років, то завжди у нас були такі накази. Адже на свята відбувається масове скупчення людей і відпочинок часто завершуються недобре. У медиків було посилене чергування. А тут люди кинулися – а ті вихідні. Через це таке негативне ставлення до медицини!

– У цьому селі раніше була дільнична лікарня, але після реформування з неї зробили амбулаторію. Верблюзька амбулаторія – єдина в районі. Тут є новий автомобіль швидкої медичної допомоги, працівники, – розповідає «КП» Віктор Козигородський.

Випадків, коли невідкладно доводиться їхати за 25 кілометрів у Верблюжку, на практиці фельдшера з Новгородки було чимало. Навіть того дня, коли померла жінка, каже він, не встиг повернутися до районної лікарні, як знову надійшов виклик у це ж село.

– Приїжджаю, а в мене тут червоний телефон. Знову виклик у Верблюжку. Я ж не можу відмовити… Поїхав, дякувати Богу, привіз вчасно хвору, вона і досі в лікарні. 24 квітня у тому ж селі у жінки носом і ротом кров пішла, а для швидкої пального не було, то я теж їздив, забирав її, – пригадує останні випадки медик, додаючи, що в селі вкрай необхідно налагодити роботу місцевої амбулаторії. – Виходить, що залишаю увесь район, а наша лікарня знаходиться на республіканській трасі Дніпропетровськ-Кіровоград, де в будь-яку годину може статися ДТП. Якщо на місце не прибуду, може трапитися непоправне. А я їду у Верблюжку, хоча там є медпрацівники, машина… Там же люди живі, якщо треба термінова допомога, то хіба відмовиш!

«КП» зателефонувала до Верблюзької лікарської амбулаторії, аби дізнатися графік роботи закладу 1 травня. Відповідала на запитання газети медична сестра.

– Чергувала Новгородка, а ми 1, 2, 3 травня були вихідні. У нас наказ був чергувати 9 травня, а на травневі свята наказу не було, – повідомила співрозмовниця.

«КП» також намагалася уточнити, чи хтось із жителів села звертався за допомогою до медпрацівників Верблюзької лікарської амбулаторії саме 1 травня. Проте там, з’сувалося, про це нічого не знають.

– Я не знаю, ми всі були вихідні і кожен був зайнятий своїми справами. Вибачте, будь ласка, але мені ніколи з вами говорити, – відрізала «КП» жіночка і кинула трубку так і не представившись.

Чому таке велике село святкового дня залишилося без медичного обслуговування, «КП» поцікавилася у головного лікаря Новгородківського районного центру первинної медико-санітарної допомоги Наталії Жук.

Медик розповіла, що у Верблюзькій лікарській амбулаторії взагалі у медичних працівників немає чергувань, а про випадок зі смертю багатодітної матері головний лікар не знає нічого.

– 1 травня?... У них немає обов’язкових чергувань, якщо треба було – вони надавали медичну допомогу, – зазначає Наталія Жук.

«КП» ще раз уточнює, чи дійсно медпрацівники надають медичну допомогу, коли до них звертаються, на що чуємо доволі обтічну відповідь.

– Це не оплачується, все на добровільних началах, – пояснила головлікар.