У Благовіщенському районі проведуть археологічні розкопки вчені з України та Швейцарії
Комплексна палеографічна експедиція розпочала свою роботу біля села Сабатинівка Благовіщенського району. Там уже імениті і майбутні науковці досліджують пам’ятку Мельнична Круча, більш відому як Буго-Дністровську неолітичну культуру.
Поки на місці працюють студенти Одеського національного університету імені Мечникова, а згодом до них приєднаються доктор географічних наук, професор, завідувач відділу палеогеографії Інституту географії Національної академії наук України Жанна Матвіїшина та науковець зі Швейцарії, яка спеціалізується на вивченні пилку викопних рослин, Сандра Брюгер.
За словами керівника експедиції Дмитра Кіосака, Мельнична Круча – багатошарова пам’ятка доби мезоліту, середнього неоліту та пізньої бронзи. Вона демонструє зі стратиграфічною послідовністю хронологію до передісторичної доби цього регіону.
І хоча знахідки, зауважує він, не надто яскраві, під час їхнього дослідження вчені отримують послідовність людського заселення цієї території.
– Пам’ятка відома давно, працюємо з нею ми з 2011 року, – говорить Дмитро Кіосак. – Знайшов її у 1928 році Семен Чуб, житель Сабатинівки. Її досліджували в 1931 році, 1938-39 роках, 1947-му, а останній раз в 1949 році. У 2011 році ми розпочали роботи, викопали шурф, яким знайшли стратиграфічну послідовність до 2,5 метра, і з тих пір працювали тут, готували розріз під розкопки. Зараз ми знімемо грунт верхніх шарів, відкриємо археологічні шари і сподіваємося, що згодом зможемо дослідити якийсь із них.
Мельничну Кручу у літературі називають пам’яткою Буго-Дністровської неолітичної культури. Це період першої половини шостого тисячоліття до нашої ери. Науковці тривалий час дискутують – поселенці були землеробами чи мисливцями-збирачами.
– Якщо вони землероби, то це перші землероби України. Якщо мисливці-збирачі, то вони теж дуже цікаві, бо були в безумовному контакті з іншими землеробами десь із Балкан, – пояснює керівник експедиції. – У Буго-Дністровському шарі ми знаходимо рогові мотики. Це знаряддя з рогу з отвором. Люди, які вважали буго-дністровців землеробами, стверджували, що це знаряддя обробітку грунту. Зараз стає більш зрозумілим, що це – знаряддя іншої функції. Якої – поки невідомо. Це великі речі, дві з них ми вже продатували, провели радіовуглецевий аналіз. І той факт, що вони саме належать до першої половини шостого тисячоліття до нашої ери – надзвичайно важливо. Це – перші прямо датовані рогові мотики в Україні.
текст: Алла Зейферт, CBN
