У Кіровограді відкрили першу вокальну школу
Ені Версен і Тетяна Яковенко знайомі трохи більше року. Дівчата зізнаються, їхня зустріч відбулася як у рок-зірок. Обоє – голосисті, мають викладацький досвід. Тетяна – солістка-вокалістка Академічного театру музики, пісні і танцю «Зоряни» обласної філармонії, Ені – композитор. Такі моменти наштовхнули їх на створення спільного проекту – відкрити першу в обласному центрі вокальну школу – «Alterazia».
– Це було класичне знайомство рок-зірок, – посміхаючись пригадує Ені. – Я побилася об заклад із хлопцем, що напишу круту пісню. Але коли написала, зрозуміла, що сама її не витягну. Узялася шукати класну вокалістку. Утім багато хто відмовлявся, бо теж боялися, що не витягнуть.
Ені каже, врятував її випадок. На мистецькому факультеті педуніверситету імені Винниченка саме проходив ювілейний концерт. Там композиторка й почула такий потрібний їй голос.
– Чую, звучить пісня Тіни Тернер «Simply The Best». Свого часу я її переспівувала багато разів зі своїм викладачем вокалу. Але те, що почула на концерті, було щось особливе. Я загорілася і вирішила знайти виконавця, – продовжує співрозмовниця «КП».
– Пам’ятаю, вона спочатку сиділа, нахиливши голову і прикрившись руками, з виразом обличчя: «Ну, зараз почнеться...». Я ще тоді подумала, хто це така і чого взагалі прийшла. Аж раптом бачу, вона підняла голову, мовляв, щось помітила в мені, і стала ще більше прислухатися до пісні. Власне, після цього і почали спілкуватися, – додає Тетяна.
Той концерт поклав початок майбутній співпраці. Дівчата записали вже не одну пісню, а нині відкрили школу вокалу.
– Коли ми записали ту саму пісню, я зрозуміла, що хочу розвиватися як композитор. Таня ж бачить себе вокалістом. О! Знайшли одна одну, – зізнається Ені. – Ідея ж відкрити школу виникла несподівано.
Стартували наприкінці травня. Тим не менш, дівчата вже підготували бізнес-план і мріють про власне приміщення і великий штат.
– Наразі приміщення, де ми проводимо уроки, більше підходить для композиторської роботи. Уся органіка, яка тут стоїть, призначена для створення музики, – діляться дівчата. – Узагалі плани в нас космічні. За півтора місяця роботи у Тані й Ені вже близько десяти учнів.
Викладачки запевняють, не талановитих людей не буває!
– Мій учитель завжди говорив, що потрібні ложка таланту і відро наполегливості. Якщо людина хоча б у три ноти попадає, це вже добре. У нас безнадійних немає. Кажуть, можна й мавпу навчити і курити, і всьому чого завгодно. Тому, якщо людина хоче чогось, вона це отримає. Головне, щоб було бажання, – запевняє Тетяна.
Серед учнів – і діти, і дорослі. Заняття тривають годину, графік відвідування індивідуальний.
– Ми можемо вчити не тільки дітей, а й людей старшого віку. Є учень – чоловік, якому вже за 35, дівчина, якій 22, є семикласниця... До кожного намагаємося знайти підхід. Деякі приходять раз на тиждень, деякі тричі. А хтось узагалі щодня... Наразі у нас акція – усі, хто приходить займатися влітку, то сплачують по 100 гривень за годину. У сезон – 150 гривень. У Києві набагато дорожче коштують приватні уроки, – розповідають дівчата і додають, навчитися співати люди приходять із різною мотивацією. – Хтось приходить заради того, щоб гарно співати у караоке. Хтось для саморозвитку і самовдосконалення чи зняти стрес, виспівати свої переживання.
Окрім уроків вокалу, дівчата так само навчають музичній граматиці, готують до вступів і конкурсів.
– От у нас є Анна, вона прийшла просто тому, що хоче співати. Тепер ми готуємо її на дуже серйозний конкурс. За годину встигаємо розспіватися, випити чаю чи кави, поговорити про життя, – посміхається Ені.
Сама ж Анна задоволена уроками. Займається у школі майже з перших днів. Зізнається, саме уроки у вокальній школі наштовхнули на думку взяти участь у конкурсі.
– Знайшла оголошення про школу вокалу в інтернеті. З моїм учителем Ені ми зробили колосальну роботу. Коли я прийшла, думала, що вмію співати, а насправді вийшло, що ні. Нині, я можу сказати, що співаю. Педагог витрясла мою душу, змушує кричати, «бити» голосом, звуком стіни і вікна. Одне задоволення працювати, – розповідає «КП» 22-річна Анна.
Викладачки своєю ученицею пишаються і зауважують, за такий короткий час це не перший здобуток.
Крім умінню співати, дівчата ставлять своїм учням дикцію і вчать правильно дихати.
– Ставимо не тільки голос, а й вимову. У мене є учень, у якого проблеми з дикцією. Самі ж вправи із розспівування спрямовані на те, щоб поставити дикцію. Оскільки у вокалі дуже важлива гарна артикуляція. Деякі люди звикли говорити тихо, бубоніти і майже не відкривають рот... Таким я завжди кажу: «Хочете, щоб вас почули і зрозуміли, слід чеканити кожне слово. Слідкуйте за собою, навіть, поки ви коханій шепочете на вушко...», – пояснює Тетяна.
Дівчата позиціонують свою школу не просто як майданчик, де можна займатися, а як цілий комплекс творчого вчення.
– Так, у нас ще немає писаної стратегії, методики, вона ще не запатентована, але вона працює, ми постійно її відшліфовуємо, при чому не тільки на студентах, а й на собі. Тому, так – це школа і це перша школа вокалу у Кіровограді! – наголошує Ені.
фото: Ігор Філіпенко, ілюстрація
