Олександрієць створив унікальний винахід і потрапив до десятки кращих стартаперів країни
Ігореві Тищенку – 24. Дитяче захоплення фокусами і магією переросло у прагнення створити справжню ілюзію. Відтак йому вдалося реалізувати проект, що зрештою став одним із кращих стартапів України у 2017 році. Хлопець винайшов прилад, який звичайне зображення на ноутбуці перетворює на голограму.
– Стартап – це ідея для бізнесу. У моєму випадку – це винахід, який і є ідеєю для бізнесу. Проте, я не позиціоную його як можливість заробітку. Для мене – це приклад, який демонструє високий рівень українських розробок. Назва «uScreener» розшифровується як «Ukrainian Screen» – український екран, – пояснює Ігор Тищенко і зауважує, ідея пристрою полягає в тому, що він перетворює зображення з ноутбука на 3-D голограму.
Свій винахід олександрієць представив на столичному фестивалі інновацій. Із двох тисяч проектів саме його «uScreener» потрапив спочатку до сотні кращих, а потім і до Топ-10.
На розробку унікального пристрою хлопцю знадобився майже рік. У проект вкладав свої кошти, а відтак максимально мінімізував витрати.
– Голографічна вітрина – це новий вид презентації, котрий більш наочно демонструє принади, наприклад, товару. За допомогою мого винаходу можна створювати ефект доповненої реальності без використання спеціального додатку на мобільному телефоні чи планшеті, – говорить Ігор. – Узагалі, «uScreener» спочатку створювався як реквізит для фокусів, оскільки з самого дитинства я цікавився магією.
Співрозмовник «КП» каже, ще семирічним хлопчиком захоплено дивився на екран телевізора, де свої чари показував Девід Коперфілд.
– Мабуть, як і тисячі фокусників усього світу, я був фанатом ілюзіоніста Девіда Коперфілда. Якщо пам’ятаєте, раніше на всіх телеканалах показували його шоу. Малим я сідав біля телевізора і з захопленням дивився його виступи. Саме тоді мама подарувала мені першу книгу «400 фокусів». Я став вивчати, як усе відбувається. Але тоді показувати фокуси було неможливо, бо руки були ще маленькі і все «чарівництво» було дуже помітним, – продовжує Ігор.
Однак, не дивлячись на те, що фокуси не вдавалися з першого разу, Ігор не опускав рук і вдосконалювався. Так магія підкорилася йому.
Нині він констатує, як би дивно не звучало, але найважче вражати дітей.
– Діти не розуміють, що стіл не може літати, а предмети не розмовляють... Вони ще зранку дивилися мультики, де було щось схоже, тому сприймають трюк за норму. Здивувати дитину важко, навіть я би сказав практично неможливо. З дорослими значно легше. Для них все, що неймовірне, – цікаве. Якщо діти не дивуються фокусам, бо знають, що диво існує, то дорослі намагаються зрозуміти, як їх ввели в оману і викрити, – ділиться спостереженнями ілюзіоніст-винахідник.
Сьогодні Ігор Тищенко чекає на патент свого винаходу – документ засвідчить авторство і право власності на винахід.
– Уже маю пропозицію з Китаю на предмет фінансування та запуску виробництва. Але моя мета – залишити розробку в Україні, – наголошує винахідник і додає, уже готовий «uScreener mini», – програма перетворює зображення в телефоні на голограму. Вона буде цікавою для використання маленьким дітям, котрі часто дивляться відео на телефоні чи грають в ігри. Презентацію планую на наступний рік.
текст: Аліна Кузьомкіна
фото: надане героєм
– Стартап – це ідея для бізнесу. У моєму випадку – це винахід, який і є ідеєю для бізнесу. Проте, я не позиціоную його як можливість заробітку. Для мене – це приклад, який демонструє високий рівень українських розробок. Назва «uScreener» розшифровується як «Ukrainian Screen» – український екран, – пояснює Ігор Тищенко і зауважує, ідея пристрою полягає в тому, що він перетворює зображення з ноутбука на 3-D голограму.
Свій винахід олександрієць представив на столичному фестивалі інновацій. Із двох тисяч проектів саме його «uScreener» потрапив спочатку до сотні кращих, а потім і до Топ-10.
На розробку унікального пристрою хлопцю знадобився майже рік. У проект вкладав свої кошти, а відтак максимально мінімізував витрати.
– Голографічна вітрина – це новий вид презентації, котрий більш наочно демонструє принади, наприклад, товару. За допомогою мого винаходу можна створювати ефект доповненої реальності без використання спеціального додатку на мобільному телефоні чи планшеті, – говорить Ігор. – Узагалі, «uScreener» спочатку створювався як реквізит для фокусів, оскільки з самого дитинства я цікавився магією.
Співрозмовник «КП» каже, ще семирічним хлопчиком захоплено дивився на екран телевізора, де свої чари показував Девід Коперфілд.
– Мабуть, як і тисячі фокусників усього світу, я був фанатом ілюзіоніста Девіда Коперфілда. Якщо пам’ятаєте, раніше на всіх телеканалах показували його шоу. Малим я сідав біля телевізора і з захопленням дивився його виступи. Саме тоді мама подарувала мені першу книгу «400 фокусів». Я став вивчати, як усе відбувається. Але тоді показувати фокуси було неможливо, бо руки були ще маленькі і все «чарівництво» було дуже помітним, – продовжує Ігор.
Однак, не дивлячись на те, що фокуси не вдавалися з першого разу, Ігор не опускав рук і вдосконалювався. Так магія підкорилася йому.
Нині він констатує, як би дивно не звучало, але найважче вражати дітей.
– Діти не розуміють, що стіл не може літати, а предмети не розмовляють... Вони ще зранку дивилися мультики, де було щось схоже, тому сприймають трюк за норму. Здивувати дитину важко, навіть я би сказав практично неможливо. З дорослими значно легше. Для них все, що неймовірне, – цікаве. Якщо діти не дивуються фокусам, бо знають, що диво існує, то дорослі намагаються зрозуміти, як їх ввели в оману і викрити, – ділиться спостереженнями ілюзіоніст-винахідник.
Сьогодні Ігор Тищенко чекає на патент свого винаходу – документ засвідчить авторство і право власності на винахід.
– Уже маю пропозицію з Китаю на предмет фінансування та запуску виробництва. Але моя мета – залишити розробку в Україні, – наголошує винахідник і додає, уже готовий «uScreener mini», – програма перетворює зображення в телефоні на голограму. Вона буде цікавою для використання маленьким дітям, котрі часто дивляться відео на телефоні чи грають в ігри. Презентацію планую на наступний рік.
текст: Аліна Кузьомкіна
фото: надане героєм