В Олександрівці стадо корів нівечить людські городи, а їхні власники закидають сусідів коров’ячим лайном

, Любов Попович

03629Жителі Олександрівки та села Бірки цього ж району потерпають від стада корів, яке нівечить їхні городи. На неодноразові прохання людей стежити за худобою власники корів не зважають. Постраждалі кілька разів зверталися в поліцію, там відкрито майже десяток проваджень на нерадивих власників худоби, проте вони досі не вгамувалися. Від зневіри люди вийшли на мітинг під районний суд, аби вреш­ті нехлюїв притягли до відповідальності.

– Ми зібрали підписи під зверненням і просимо вже громадськість і «КП» вплинути на правоохоронні органи, аби ті нарешті приструнили двох братів, чиє стадо завдає стільки шкоди жителям Олександрівки і Бірок, – каже Лариса Брайко і демонструє з півсотні підписів під документом.

Жінка пояснює, кілька років брати тримають стадо корів на десяти сотках власного обійстя. Кількість худоби коливається від півсотні до трьох десятків, хоча за санітарними нормами на такій площі можна утримувати не більше десятка голів. Утім, сусіди мирилися б із господарями, якби ті дбали і доглядали за худобою. Проте брати ще й навмисне шкодять людям.

– Ті виженуть корів на пасовисько і залишають там бездоглядно. Звісно худоба далі розбрідається, куди хоче, пасеться на людських городах, у садках. Корови поїдають городину – буряки, кукурудзу… Інколи власники навіть не загонять стадо додому, то вони так і ночують на чужих обійстях, витовчують усю рослинність. Гній брати не вивозять, а складають сусідам під паркани, а це постійний сморід, мухи, коров’ячими екскрементами загаджені не тільки обійстя, а й дорога, якою женуть череду, – розповідає співрозмовниця «КП» і додає, люди не раз просили братів доглядати за своїм стадом і не шкодити сусідам, проте ті не тільки не зважають, а ще й погрожують і навмисне провокують на конфлікт.

Обурені жителі райцент­ру і села не раз зверталися до тамтешньої поліції. Кажуть, на братів-нехлюїв там відкрили вісім кримінальних проваджень, проте до відповідальності їх так і не притягли, а корови як шкодили, так і шкодять чужим городам.

– Їхня худоба багатьом людям завдала шкоди. У мене на городі все поїли – буряки, моркву, кукурудзу... Отак двома вулицями як іде череда, то в усіх людей на городах усе й поз’їдали. Ми не раз зверталися в поліцію, в адміністрацію. Там начебто з розумінням до нас ставляться, але нічим зарадити не можуть. Людям уже настільки накипіло, що сили немає терпіти. Але вдіяти нічого не можуть, бо братів усі бояться, вони погрожують усім. Багато сусідів через них просто перестали тримати господарство, дехто навіть городи не садив, бо розуміли, що то марна праця, – скаржиться жителька Олександрівки Світлана Соколовська.

– Я живу по-сусідству. Увесь гній від корів вони складають мені під паркан. Наскладали кагат метрів сімсот. Уявіть, який сморід у мене, скільки мух і нечистот! Усе це сочиться і тече мені у двір. Скільки я їм не казала, вони не реагують, насміхаються з мене. Щодня підходять до паркана і кажуть мені: «Ти здох­неш!». Нам просто вже урвався терпець. Звернулися до сільського голови Михайла Сергієнка, то він організував машину і навантажувач, аби вивезти увесь гній. Три дні вивозили! – скаржиться інша жителька Світлана Костенко і додає, брати ще й навмисне обмазують сусідам ворота фарбою, кидають коров’яче лайно у двори. – Ми постійно живемо під моральним тиском, а вони відчувають безкарність і ще більше мстять людям.

– Мені паркан облили фарбою, у двір накидали коров’ячого лайна. Я подавав позов до суду, але мені відмовили. А хіба можна жити нормально, коли постійні нечистоти, сморід, мухи? У мене маленькі діти не можуть гратися на подвір’ї, бо там просто антисанітарія і я нічого не можу вдіяти, – обурюється Олександр Панченко.

Люди кажуть, зверталися до суду, але отримали відмову, бо начебто корови заважають тільки сусідам, а не усій громаді. Аби якось вплинути на власників корів, жителі Бірок і Олександрівки не дають проходу бірківському сільському голові Михайлові Сергієнку.

– Я три роки на посаді сільського голови і практично щодня отримую. Звісно, не раз звертався в поліцію, радилися і з головою райдержадміністрації, як можна приструнити братів, і з ними не раз намагався поговорити, але марно. Торік восени Євген і Максим побили працівників сільради, на них відкрили кримінальне провадження, але справа так і не дійшла до суду. Мені особисто вони неодноразово погрожували, а днями прийшли і вирубали на моєму обійсті з десяток дерев, із рушниці обстріляли будинок, стріляли по собаці, – розповідає сільський голова Михайло Сергієнко.

Саме після цих подій жителям села увірвався терпець. Більш як півсотні людей вийшли на мітинг до районного суду з вимогою прискорити розгляд кримінальних проваджень і притягти братів до відповідальності.

– До нас вийшов голова суду Дмитро Мирошніченко, повідомив, що усі вісім кримінальних проваджень об’єднали і відкрили ще одне після розбійного нападу на сільського голову. Братам обрали запобіжний захід і призначили 60 діб тримання під вартою. Що буде потім, нам не відомо. Люди створили ініціативну групу, яка триматиме на контролі хід справи. Ми домагатимемося законного покарання правопорушникам, – повідомила жителька Бірок Лариса Брайко.

– Якщо братів не притягнуть до відповідальності і вони й далі тероризуватимуть жителів села, нам не залишається нічого, як організовувати людей у самооборону, – заявив сільський голова Михайло Сергієнко.

 

03630

 

фото: ілюстрація та надане героями

e-max.it: your social media marketing partner