Собака-безхатько зі Світловодська знайшла прихисток аж за вісім тисяч кілометрів

Собачка Роза – одна з тисяч безпритульних українських тварин. Комунальники Горішніх Плавнів, що на Полтавщині, підібрали її на вулиці, а волонтери зі Світловодська побачивши тварину, прикипіли і забрали на Кіровоградщину. Уже тут узялися шукати родину, яка б подарувала собаці любов. Нині Роза – емігрантка. Канадійці вирішили стати для неї рятівниками.

– На прикладі Горішніх Плавнів вирішила подивитися, як працює тамтешнє комунальне підприємство – пункт перетримки безпритульних тварин. Поїхали туди, і вже там серед усіх собак я примітила дві – сестрички. Ми зробили кілька їхніх фотографій. І от Роза, як ми потім її назвали, не для притулку була. Вона дуже ручна, комунікабельна, ­– розповідає «КП» початок історії керівник громадської організації «Зоозахист Світловодська» Анна Соколовська.

Волонтерка настільки прикипіла до Рози, що стала час від часу телефонувати у Горішні Плавні і цікавитися, як там вона.

– Ми спілкувалися з тамтешніми працівниками комунального підприємства. За їхніми словами, Роза ставала відлюдькуватою, не хотіла йти до рук... Ми стали серед своїх знайомих шукати, хто забере її собі. Розміщували оголошення в соціальних мережах. Відгукнулася Наташа Державець. Вона зі Світловодська, тут живуть її батьки, у Києві – сестра, а вона довгий час живе в Канаді. Торік Наталя забрала до Канади собаку зі Світловодська. І ось знову вирішила допомогти, – пригадує Анна.

Волонтери одразу поїхали до Горішніх Плавнів за Розою, аби розпочати підготовку до переїзду в нову родину і країну.

– Коли ми поїхали ловити, собака там дійсно стала дикою, до рук не давалася, кусалася, ледь дістала її з вольєра. Привезли до себе, наступного дня простерилізували. І поки вона відходила від наркозу, бачила скільки довкола неї уваги і турботи. Я сама сиділа біля неї, чухала, гладила... Роза на очах змінювалася – стала зовсім ручною, – пригадує волонтерка. – Далі Розу забрали на перетримку до приватного будинку.

У Світловодську Роза була три тижні, а перед вильотом до Канади ще кілька днів нею опікувалися у Києві.

– Рідна сестра Наташі, яка живе в столиці, підготувала всі необхідні довідки і документи та знайшла людину, яка летіла потрібним рейсом, щоб доправити Розу до Канади, – продовжує співрозмовниця.

Уже майже два тижні собака живе закордоном.

– Вона вилетіла 18 червня і вже наступного дня нам надіслали фото, як вона викупана, закутана у рушник у домі нових опікунів. Ще господарів у неї як таких немає. Але це питання часу. Там також є волонтери, які їй обов’язково допоможуть. Закордоном зовсім інше ставлення до тварин. Коли собака буде соціалізована, адаптована, привчена до сім’ї, тоді її віддадуть у хороші руки, – радіє за Розу Анна.

А поки вчорашній чотирилапий безхатько у Канаді готується до адопції, волонтери розшукують її сестричку.

– У Горішніх Плавнях залишилася сестра Рози. Коли ми надсилали фотографії Рози потенційним родинам, вона всюди була з сестричкою. Наталя тоді також потурбувалася, аби і тій знайти прихисток. Ми зателефонували на комунальне підприємство, а нам відповіли, що собачку відпустили. Нині волонтери розмістили оголошення про її пошук. Було б добре знайти її, – мріє жінка.

Роза – не перша собака, яку під опіку взяли іноземці і, як зізнаються волонтери, не остання.

– Перша собака полетіла саме до Наталі і зараз живе у неї. Ми тоді дуже переживали, як зі Світловодська відправити собаку аж до Канади. Дуже допомогла сестра Наталі. Вона взяла тварину і сама з нею полетіла за океан. Наразі готується поїхати в Канаду ще один собака, він особливий – старий і сліпий. З менталітетом наших людей прилаштувати такого не можливо, – пояснює волонтер.

Анна Соколовська констатує, за кордоном набагато краще ставлення до тварин.

– У нас щоб хтось узяв хворого собаку – з розряду фантастики. Потрібні породисті, чистокровні… А от там, за океаном, це нормально, люди готові витрачати на тварин гроші. Вони називають це всиновленням. Навіть у цьому відчувається інше ставлення, вони беруть повноцінного члена сім’ї, – пояснює вона.

Окремо зоозахисниця дякує Наталії Державець і її сестрі, які допомагають у прилаштуванні тварин за кордоном.

– Наталя дуже підтримує нас. Виділяє кошти на довідки, квитки... Вона займається хенд-мейдом, продає його і на ці кошти допомагає собакам, – радіє взаємодії Анна.

 

фото: надане співрозмовницею