У Добровеличківському районі від отрутохімікатів масово загинули бджоли
У розпал пилозбору у Добровеличківському районі сталася найбільша біда для тамтешніх пасічників з Добровеличківки, Мар’ївки, Варваро-Олександрівки, Новолутківки та інших сіл – там масово загинули бджоли. Люди певні, сталося це після обробки полів отрутохімікатами. Дехто з бджолярів втратив пасіку повністю, у когось залишилося всього по кілька бджолосімей. Майже сотня пасічників прийшла до керівника тамтешнього фермерського господарства, аби та пояснила, чому так сталося і як відшкодовуватиме завдані збитки. Однак, порозуміння так і не знайшли. Чим усе завершилося, з’ясовувала «КП».
– У мене серце розривається! Ви подивіться, яка біда, стільки років праці – все пропало! У мене загинуло 130 бджолосімей, в інших – теж по кілька десятків і навіть сотні, загалом більше тисячі бджолосімей втратили ті, хто прийшов на сходку до фермера, – скрушно говорить Володимир Скоцеляс.
Пасічник каже, біда сталася ще 30 травня. Бджоли почали гинути масово і люди зрозуміли, що це наслідок обробки полів.
– Ми одразу звернулися до селищної ради, потім зібралися і пішли до керівника фермерського господарства. Вона вийшла до нас, але навіть говорити з людьми не стала. Відрізала: що хочете, те і робіть! Мовляв, її вини немає, бо дала оголошення в районну газету, у якому попередила про обробіток полів. Газета вийшла 1 червня, а бджоли почали гинути ще 30 травня, – констатує Володимир Скоцеляс і бідкається, від такої безгосподарності постраждало чимало бджолярів. – Ми викликали селищного голову, склали акти про завдані збитки, але нам сказали, що в суді ми нічого не виграємо, бо в них мільйони, а в нас що…
На сходці обурені люди так ні до чого й не домовилися з керівником господарства, якого звинувачують у морі бджіл. Кажуть, керівник на них не зважає і ні про що не хоче домовлятися, а селищний голова, до якого теж зверталися, займає нейтральну позицію.
– У мене 27 сімей пропало… На пасіку просто жаль дивитися! Дуже страшно… Усе вкрито трупами комах. Раніше фермери просили, щоб ставили вулики біля угідь, аби бджоли запилювали, а зараз кажуть: годуйте своїх бджіл як хочете, – нарікає пасічник Василь Журба і пророче завбачає, якщо бджола пропаде – буде голод, бо від цієї комахи залежить врожай буквально всього!
Бджолярі знічені не тільки тому, що фермер, який завдав їм стільки шкоди, не йде на компроміс і не визнає своєї провини, а ще й тому, що довести збитки для них непосильно.
– Нам сказали зібрати аналізи – три трилітрові банки мертвих бджіл, проби грунтів і ще там щось, і все це везти у Київ чи у Львів. А там аналіз одного зразка коштує майже 1800 гривень, а на все треба сім-вісім тисяч і ще витрати на дорогу, а хто має такі гроші?! Фермерша сама зробила аналізи і каже, що у неї все чисто. Що ми можемо довести у суді? – нарікає Василь Журба і попереджає, якщо керівник господарства не піде назустріч – у розпал жнив не випустять техніку господарства на поля.
«КП» кілька разів телефонувала керівнику агрофірми, аби почути його позицію з приводу масової загибелі бджіл, однак на дзвінки ніхто так і не відповів.
Тим часом у Держпродспоживслужбі області наголошують, у ситуації, коли після обробки полів отрутохімікатами масово гинуть бджоли, фермерам і пасічникам краще домовлятися по-дружньому про відшкодування збитків.
– Важливо розуміти і пасічникам і фермерам наскільки вони потрібні один одному, адже бджоли не тільки дають мед, а й забезпечують більше 30% врожаю, – каже начальник управління безпечності харчових продуктів та ветмедицини Юрій Травкін і наголошує, аби у правовому полі домогтися відшкодування завданих збитків, пасіка має бути зареєстрована в органах місцевого самоврядування за місцем проживання господаря. В іншому випадку довести, що ви є власником пасіки дуже складно.
– Бджолярам важливо не панікувати, а одразу, якщо є прямі докази, що фермер обробляв поля отрутохімікатами і внаслідок цього комахи загинули, треба домовлятися з керівником цього господарства про відшкодування. Важливо, щоб пасічники у цій ситуації займали активну позицію і доводили господарникам важливість бджіл для їхнього врожаю і щоб вони обов’язково попереджали про обробіток полів. Тоді, можливо, вони дійдуть згоди по-дружньому, – радить Юрій Травкін.
Про обробіток угідь отрутохімікатами керівники господарств мають попереджати за три дні, наголошує фахівець і додає, про цю вимогу чинного законодавства Держпродспоживслужба неодноразово нагадує фермерам листами.
– Фермери самі повинні об’їхати всі угіддя і попередити кожного пасічника, чиї бджоли опилюють його поля, про те, що проводитиме обробіток угідь отрутохімікатами, вказати, якими саме і коли отрута втрачає свою дію. Бджолярі матимуть змогу змінити дислокацію вуликів або хоча б закрити лотки, – пояснює посадовець.
Якщо ж уже лихо трапилося, бджолярам потрібно негайно, максимум протягом 1-2 днів, звернутися з колективною заявою до сільського голови, або до органів місцевої влади, яка має створити відповідну комісію, що обстежить постраждалу пасіку, радить фахівець.
– Треба зробити відбір біологічного матеріалу – трупи комах, проби грунту і зеленої маси – і все це направити в акредитовану лабораторію на аналіз. Такі лабораторії є у Києві: у державному науково-дослідному інституті лабораторної діагностики та ветсанекспертизи (телефони: (044) 243-37-54, (044) 243-37-55) та в українській лабораторії якості і безпеки продукції агропромислового комплексу (телефони: (044) 526-45-02, (044) 527-89-43, – уточнює Юрій Травкін.
З висновком акредитованої лабораторії, актом обстеження пасіки постраждалі бджолярі можуть звертатися до суду про відшкодування завданих збитків.
Тим часом із постраждалими пасічниками зустрівся заступник голови райдержадміністрації Василь Ткаченко.
– Є чинний закон про бджільництво, яким передбачено алгоритм дій у такій ситуації. Я зустрічався з пасічниками, з селищним головою про створення відповідної комісії. Люди просили мене поговорити з керівником агроформування, яку вони підозрюють. Я їй подзвонив, але у відповідь почув: «Я не винна, я обробляла поля вночі, ніякої компенсації не платитиму, усі претензії хай вирішують через суд». Люди вчора (7 червня – «КП») прийшли до контори агрофірми, керівник до них вийшла, але вона знову стояла на своєму – конфлікт вирішувати у суді, – констатує посадовець і зауважує, влада району неабияк занепокоєна ситуацією. – Неабияк жаль і Божих комах, і власників пасік, адже мова йде про дуже великі кошти.
фото: ілюстрація
