У Світловодську чоловік урятував хлопчика. Малий упав у Дніпро і мало не втопився
У Світловодську 31-річний Олександр Опара врятував семирічного Назарчика. Той, граючись із другом біля водосховища, оступився і впав у воду. Могло статися непоправне, якби не Олександр. На допомогу чоловіка покликала жінка, яка неподалік гуляла з собакою. Олександр одразу кинувся допомагати. Він витяг хлопчика з води, надав йому першу допомогу і загорнув у теплі речі. А коли приїхала швидка, просто передав малого медикам і… пішов. Кілька днів Назар був у лікарні. У цей час родина намагалася розшукати рятiвника, аби віддячити.
– Я була на роботі. Назарчика чоловік забрав зі школи. Потім до сина прийшов друг і вони гуляли у дворі. Чоловік після робочої зміни втомився і заснув. А малі пішли до річки (Дніпро – «КП»)… Про те, що сталося, ми дізналися вже від людей. Назарчика одразу забрали у лікарню. Вода зайшла у легені. Він лежав у реанімації під крапельницями і кисневою маскою, а наступного дня надвечір його перевели вже у звичайну палату. Кілька днів ще був у лікарні, – пригадує ті страшні події мама Назара – Ірина Стеблина.
Щойно родина оговталася від подій, вирішила розшукати чоловіка, який врятував життя Назару.
– Одразу вирішили, що треба розшукати чоловіка, який врятував нашого сина. Наступного дня після тієї події чоловік розмістив в інтернеті оголошення і почали шукати. І от нещодавно познайомилися з рятівником Назарчика. Як з’ясувалося, ми ще й в одному будинку живемо. Дуже вдячні йому. Просто слів не вистачає, щоб виказати наскільки! – стримуючи сльози каже Ірина.
Сам же Олександр свій вчинок героїчним не вважає.
– Думаю, кожен би так вчинив, – скромно зізнається Олександр Опара. – Ми з дружиною гуляли набережною. Прибігає жінка і кричить, що там тоне хлопчик. Тоді сильний вітер був і хвилі великі. Коли я прибіг, Назара одразу й не бачив. Він уже йшов під воду. Лише коли хвилі сходили, я його помітив. Зняв футболку і пірнув за ним.
Першу допомогу чоловік почав надавати хлопчику ще у воді.
– Схопив його і прямо у воді почав відкачувати. Він був уже синій. Але почав приходити до тями. Кілька разів спробував із ним на руках вилізти на плити, але не виходило, бо слизько було дуже і нас хвилі накривали. Метрів за десять убік було каміння. Я підплив туди, передав дружині і жінці, яка мене покликала, Назара, потім сам виліз. Уже на березі ще кілька разів його качнув, вода вийшла. У нас було з собою покривало. Ми його закутали. Одразу покликали за батьками і викликали швидку. Лікарі оглянули дитину і забрали його в реанімацію. Медики сказали, якби ще хвилинка, то все, – розповідає «КП» рятувальник хлопчика.
Потім Олександр дізнався, що його розшукують батьки Назара – Ірина та Віталій.
– Хоч ми і живемо в одному будинку, тиждень не могли зустрітися. Вони до мене приходили – я був на роботі, я до них – вони працюють, – пояснює співрозмовник «КП».
Зараз Назарчик себе добре почуває, грає з друзями і дякує своєму рятівнику.
– Ми переживали, що Назару буде психологічно важко. Але все добре. Він такий же непосидючий. Закінчив перший клас і зараз ходить у пришкільний табір. І дуже дякує дядя Саші, що він його врятував, – посміхається Ірина.
фото: УДСНС
