У Кіровограді майже рік працює школа, де немає оцінок і домашніх завдань

Деякі батьки впевнені, із розвитком суспільства до дітей нині потрібно знаходити інші підходи. Те ж саме відчули і вчителі. Результат – альтернативні школи, до яких діти ледве не біжать і приносять додому набагато більше вражень, а головне – корисних знань. Як в обласному центрі працює поки єдина альтернативна школа «КрОК», де не ставлять оцінок, не задають домашніх завдань і навіть дозволяють­ на уроках їсти, – «КП» розповіла її виконавчий директор і мама одного з учнів Зоя Лебідь.

Школу відкрили торік у вересні. Тоді представники столичної альтернативної школи змотивували кіровоградських батьків самоорганізуватися і прий­няти кардинальне рішення – забрати дітей зі звичайних навчальних закладів.

– Спочатку ми, ініціативні батьки, зібралися і довго визначали, що саме в звичайній школі нас і вчителів не задовольняє і що ми можемо з нашими дітьми зробити, – розповідає Зоя Лебідь. – Основне прохання вчителів – працювати за своєю, творчою і цікавою, програмою. Вони не хочуть писати конспектів, звітів, а бажають працювати на результат. Звели всі запити до середнього арифметичного і на основі цього відкрили школу. Офіційно діти навчаються в харківській школі «Ангстрем».

Батьків не влаштовувало, що у звичайних школах велике навантаження – діти вночі роблять уроки, бо їх величезна кількість, а рівень знань залишає бажати кращого. Навіть самі вчителі часто скаржаться, що усім трьом десяткам учнів не можна встигнути приділити належної уваги і до кожного знайти підхід.

– Для дітей це великий стрес, – каже Зоя Лебідь. – Вони ходили туди лише заради соціалізації, а саме навчання – ненавиділи. А в альтернативну школу вони біжать із задоволенням, чекають, поки закінчаться канікули. Їм подобається процес навчання. Спочатку в них була ейфорія – вони думали, що можна взагалі не вчитися, але пізніше зрозуміли, що вчитися таки треба.

 

Зараз викладацький склад – дев’ять учителів, із них – двоє тьюторів, які допомагають дітям самостійно навчатися і виступають менторами. Завдання тьюторів – виявити, до яких предметів дитина більше схильна, і спільно скласти їй навчальну програму. Завдання вчителя – зацікавити у предметі, щоб потім дитина сама виявила бажання в нього заглиблюватися.

– Частина викладачів самі підтягнулися і зголосилися працювати, як тільки почули про ідею створення альтернативної школи. Усі вони – незадоволені системою освіти. Їм важко працювати в звичайних школах, бо хочуть креа­тивити і проявляти себе, але не мають на це часу, оскільки зайняті написанням конспектів, – зазначає співрозмовниця «КП».

У школі «КрОК» є п’ятий, шостий, сьомий і восьмий класи. Всього – десять учнів. В основному – це діти з активних родин, батьки яких прагнуть змін і позитивних результатів.

– На цей крок ішли сміливі батьки, бо насправді з’являється більше відповідальності за знання, успіхи і виховання дитини. Це не як у звичайній школі – здав дитину, як у сейф, і забув. Ні, тут треба включатися у роботу, тут батьки не перекладають відповідальність на інших, – наголошує виконавчий директор.

Режим роботи школи – з 9:00 до 13:00. Навчання орієнтоване на те, щоб дітям було цікаво навчатися, і щоб вони привчалися до самостійного опрацювання матеріалу. В цьому, зазначає Зоя Лебідь, і є основна відмінність від звичайної школи.

– Ми вчимо вчитися, – наголошує вона. – Мій син належав до тих дітей, які самі нічого не робили. За цей рік завдяки школі і моїм зусиллям – зміни помітні, він уміє сам навчатися. І цьому можна навчити будь-яку дитину, тільки треба виділити на це час. Також з частини предметів знання стали набагато глибшими. Коли ми йдемо по вулиці і бачимо блискавку, він мені розказує про грозові розряди… І я розумію, що все це він дізнався на уроці фізики.

В альтернативній школі дітям набагато комфортніше, бо є індивідуальний підхід, творчі завдання і набагато менше домашньої роботи.

– Вдома діти можуть робити лише те, що не встигли у школі, – уточнює ініціаторка створення закладу. – Навіть якщо треба зробити щось вдома, це у кілька разів менше, ніж було в звичайній школі.

Хоч оцінок не ставлять, втім оцінювання таки є – тестування, контро­льні, є заохочення за індивідуальні досягнення.

– Ми дійшли думки, що це потрібне, – констатує Зоя Лебідь. – У кожного свій онлайн-кабінет, який цілодобово доступний і через який учні здають твори, тестування, контрольні, переглядають відео­уроки. Кожен заповнює свій індивідуальний план навчання. У кінці четвертого, дев’ятого і одинадцятого класів здають тести у Харкові. Також ми щомісяця проводимо внутрішнє оцінювання за ініціативність, самостійну роботу на уроці або вдома. Таких критеріїв оцінювання у нас 12. Хто найбільше вирізняється – отримує сюрприз від тьютора. Кожного разу це різний сюрприз. Наприклад, похід у боулінг із паралельним вивченням фізики. Заохочуємо також тих, хто прогресує у навчанні, бо це також досягнення.

У програму навчання входять основні предмети, які є і в звичайних школах, втім додатково, за рішенням батьків, ввели медіаграмотність (діти вчаться розпізнавати фейки, вивчають газети, відео) і театральне мистецтво (для спілкування, риторики й емоційного розвитку).

Єдиний предмет, якого немає у школі, – фізичне виховання.

– Ми домовилися з батьками, що кожна дитина в залежності від своїх інтересів відвідуватиме тричі на тиждень якісь гуртки, – пояснює рішення виконавчий директор. – Діти ходять на айкідо, плавання, спортивне орієнтування… Всі інші предмети є, але в різних об’ємах. Наприклад, основи здоров’я можна здати за два тижні. Усі діти записалися на курси першої домедичної допомоги і вивчать набагато більше, ніж у звичайній школі за півроку. Англійську діти освоюють за програмою міжнародної школи англійської мови «Мортімер». Також вони розвиваються – створили музичний гурт, знімають соціальні ролики, ходили у хімічну лабораторію.

Альтернативні школи в інших містах вже випустили одинадцятикласників. За результатами зов­нішнього незалежного тестування, вони абсолютно не відстають за рівнем знань від випускників звичайних шкіл. Тому майбутнє – за альтернативними школами, переконана Зоя Лебідь.

– Коли є багато батьків незадоволених шкільною освітою, це вже системність. Зрозуміло, що вона може колись змінитися, але твоя дитина вже виросте до того часу. Тому треба самим впливати на те, що не влаштовує, щоб у дитини було краще майбутнє, – наголошує співрозмовниця «КП».

 

 

фото: Ігор Філіпенко, надані героїнею