Випускний: шоу для батьків чи пам’ять дітям?

Зовсім не за горами у школах останній дзвоник і випускні вечори. Поки одинадцятикласники заклопотані підготовкою до зовнішнього незалежного оцінювання, їхні батьки активно займаються організацією свят, при цьому нерідко забуваючи запитати самих дітей, а як же вони хочуть відзначити закінчення школи? Втім, і перші, і другі певні: випускний має запам’ятатися на все життя. Однак, якою буде ця пам’ять – бачення у двох поколінь часто різне. Дорослі прагнуть ресторанного виходу, діти згодні на вилазку на природу, пісні біля багаття і зустріч світанку за містом... Власне, на підготовку цього матеріалу спонукало повідомлення у соцмережі мами випускника. Жінка розповіла про конф­лікт, який розгорівся в одній зі шкіл обласного центру на підгрунті підготовки до випускного. «КП» навмисне­ не називає навчальний заклад, аби далі не провокувати сторони. Але, як з’ясувалося, ситуація, про яку йшлося, турбує багатьох батьків, тож газета вирішила поспілкуватися з авторкою, аби на прикладі цієї проблеми підняти взагалі тему організації випускних.

– Я – мама трьох дітей. Старші двоє навчалися­ в цій школі, тому навіть не сумнівалася, що і наймолодший син закінчуватиме саме цей заклад. Ми туди йшли до хороших учителів і за грунтовними знаннями, – розповідає Олена і додає, проблеми почалися на початку навчального року в одинадцятому класі, коли постало питання організації випускного. – На батьківських зборах ще восени кілька батьків нашого класу сказали, що діти хочуть відсвяткувати випускний окремо і взагалі, мріють зустріти світанок із друзями на природі біля багаття. Не бажають усю ніч сидіти у ресторані. Проте адміністрація школи не погодилася на такий варіант свята. Мовляв, є традиція – відзначати випускний вечір усіма класами разом. Учнів нашого класу стали звинувачувати у невмінні товаришувати, а батьків – що ті розділили дітей на два табори. Активісти батьківського комітету, лояльні до адміністрації школи, по одному переконували решту, що випускний треба проводити тільки у ресторані, причому конкретному. Усі пропозиції обрати інший заклад відкидалися категорично. От тільки визначений ресторан – і все!

Думкою самих дітей взагалі ніхто не цікавився,­ констатує співрозмовниця «КП». Саме тому мама випускника запропонувала директору школи провести опитування, за результатами якого і визначитися з варіантом випускного.

– Я запропонувала запитати думку дітей на своєрідному «референдумі», адже за рік вони віддаватимуть свої голоси на виборах президента, парламенту... Можна було б облаштувати кабінки для голосування, запросити незаангажованого спостерігача, – пояснює свою позицію Олена і зазначає, адміністрація школи і частина батьків обурилися пропозиції і заявили про категоричну незгоду запитувати дітей.

З того часу у школі учням згаданого класу заборонили говорити на тему випускного.

– Сказали, що вони вважають себе кращими від інших, що таким чином образили вчителів і взагалі, краще б думали про оцінки…– продов­жує мама одинадцятикласника.

Особливо, за її словами, тема випускного загострилася у другому півріччі, коли розпочалася активна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання. На цей час для випускних класів у школі складають спеціальний розклад із більшим навантаженням на ті предмети, які діти обрали для тестування.

– Але цим розкладом адміністрація школи просто взялася маніпулювати, аби змусити батьків погодитися святкувати випускний за «традицією», – зауважує Олена. – Решті класів такий розклад склали завчасно і діти вже за ним навчалися, а наш – іще за старим. Почався тиск із боку адміністрації школи на батьків, а ті стали звинувачувати в тому, що через мене страждають діти. Усе це супроводжувалося скандалами і конфліктами, думки дітей теж розділилися, одні у підсумку погодилися відзначати випускний в обраному ресторані, інші – проти.

Врешті Олені переказали, аби прийшла й особисто перепросила директора школи. Жінка погодилася, але водночас написала заяву з проханням таки поцікавитися думкою старшокласників, де та як вони хочуть відзначати випускний. Разом із тим, у заяві зазначила, що згідно з декларацією прав дитини, кожна має право на власну думку і її мають врахувати.

Директор погодилася, проте опитування не відбулося. Батьки зібралися і все вирішили самостійно – буде конкретний ресторан і традиція. А ситуація обернулася цькуванням самої Олени та її сина.

Тим часом «КП» поцікавилася, який випуск­ний готують одинадцятикласники інших шкіл, хто його організовує і чи беруть у цьому процесі участь самі старшокласники.

– У нашому навчальному закладі випускні вечори проходять традиційно, але завжди з урахуванням думки дітей. Два класи хочуть відзначати разом, а один – окремо. Ніхто цьому не перечить. На батьківських зборах визначилися з закладом, врахували і зважили всі варіанти, щоб і не дорого, і місце було гарне, і дітям подобалося. А вже розважальна програма повністю побудована на інтересах дітей. Там і конкурси, і розваги, і демонстрація талантів і захоплень кожного випускника. Хочемо, щоб вони не просто прийшли наїстися і потанцювати, а щоб дійсно запам’ятали цей вечір на все життя, – поділилася з «КП» мама випускника Тетяна.

В іншій школі думки дітей розділилися і частина старшокласників будуть тільки на урочистій частині вручення атестатів, а в ресторан не підуть,­ каже мама випускниці – Марина.

– Наш клас хотів відзначати випускний окремо, але вчителі категорично не погодилися,­ кажуть, у школі давно склалася традиція святкувати усіма класами разом. Тож батькам і дітям довелося погодитися з думкою більшості і обирати ресторан, де може вміститися така кількість людей. Деяким батькам і дітям такий варіант не сподобався і вони в ресторан не пі­дуть, будуть тільки на врученні атестатів. В організації випускного вчителі школи взагалі участі не брали, все вирішували батьки, – розповідає мама випускниці.

У великих містах до «традиційних» випускних все частіше ставляться як до анахронізму. І діти, і їхні батьки шукають нові форми святкування. Наприклад, випуск­ники відмовляються від ресторанів на користь подорожей Україною чи навіть за кордоном, або ж узагалі відкладені кошти спрямовують на благодійсність і порятунок чийогось життя. Такий вибір пояснюють так само, як і кіровоградські одинадцятикласники: хочуть, щоб випускний запам’ятався назавжди.

Практичний психолог із громадської організації «Центр психологів-практиків» Олена Каліман переконана, діти мають мати право вибору і їхню думку обов’язково слід враховувати.

– У тій ситуації перемогли батьківські амбіції, бо їм треба шоу. Від педагогів-організаторів вимагалося лише допомогти в організації випускного, але очевидна маніпуляція з їхнього боку і батьками, і дітьми. В психології це явище називається булінг і, на жаль, воно досить поширене у навчальних закладах, – коментує фахівець і зазначає, ситуація просто абсурдна. – Діти взагалі можуть не одягати святкове вбрання і не йти в кафе, а витратити гроші на благодійність. І це теж буде добре, бо це їхнє рішення.

Як у цій ситуації вчинити правильно? Психолог радить усім включити здоровий глузд.

– Не треба батькам, які залишилися у меншості, робити зі своїх дітей аутсайдерів. Треба вгамувати амбіції і прийняти ситуацію. Пояснити дитині, що ти можеш бути з більшістю, але завжди маєш право вибору й обов’язково мусиш зробити з усього правильні висновки. Школа ж апріорі має діяти в інтере­сах дитини, – зазначає Олена Каліман.

Завдання педагогів – провести урочистості з нагоди закінчення навчального закладу і вручити документи про освіту. За решту – відповідають батьки, наголошує начальник управління освіти Кіровоградської міської ради Лариса Костенко.

– Адміністрація школи не має права втручатися і впливати на рішення батьківського комітету. Крім того, ми проводимо попереджувальні бесіди з усіма директорами шкіл, аби вони не втручалися. Відповідальність за безпеку учнів педагоги несуть лише на урочистому заході. Далі, де б не відбувалися випускні, за життя дітей відповідають уже самі батьки, – констатує чиновниця.

Сьогодні конфліктна ситуація у школі притихла, каже Олена, утім неприємний осад від неї залишився­ у всіх.

– Єдине питання у мене і до адміністрації школи, і до батьків – які цінності вони закладають дітям, з якими установками випускають у життя, коли навіть у такому, здавалося б, простому питанні позбавляють їх права вибору? З цієї ситуації висновок мають зробити і самі старшокласники, адже вибір за них зробили дорослі, а не вони самі, – підсумувала мама випускника.

 

фото: ілюстрація