У Кіровограді діє школа, де безплатно вчать програмуванню і дають шанс на нове життя

Якщо хтось у наш час робить щось безкоштовно – це насторожує. Принаймні, так вважає більшість людей. Однак не Роман Шмельов і Катерина Бойко. Ці двоє молодих людей насолоджуються тим, що абсолютно безплатно навчають усіх охочих програмуванню. Кілька років тому Роман захворів ідеєю створити у Кіровограді майданчик для обміну думками й досвідом. І створив – разом зі своїм учителем. Тепер справу продовжує з іншими небайдужими людьми, враховуючи Катерину. Так в обласному центрі з’явився не державний і не комерційний креативний ІТ-простір KOWO разом зі школою програмування Ш++. Із чого усе почалося та як вдається розширювати можливості свого дітища – вони розповіли «КП».

Усе почалося зі Школи програмування, яку двоє айтішників започаткували років п’ять тому. Тоді було всього лише кілька учнів у невеличкій кімнатці, а саме навчання було платним.

– Ми це зробили тільки тому, що було бажання займатися чимось, крім програмування – хотіли навчати інших, знайомилися з цікавими людьми, – пригадує Роман. – Але в якийсь момент нам набридло навчати людей за гроші, та й небагато на цьому вдавалося заробити, хотілося розвитку й отримувати задоволення від того, що робиш.

Тоді ентузіасти знайшли нове просторіше приміщення, і стали навчати людей програмуванню безкоштовно. Водночас продовжували мріяти про створення нового, цікавого формату. Так виникла ідея створити коворкінг – місце з технікою, де б фрілансери чи соціально активні люди, могли безкоштовно проводити заходи, працювати.

– Завдання було не заробити грошей, а створити щось дійсно цікаве, – наголошує співрозмовник «КП».

Паралельно з розвитком коворкінгового центру розвивалася й школа програмування Ш++.

 

 

– Ми хотіли дати цьому місту не лише навчання, а й культуру, – пояснює Роман. – У чому полягає культура? Наприклад, людина приходить до нас і дивується, що може навчитися програмуванню від тих, хто вже працює у цій сфері. Та ще й безкоштовно! Гарне ставлення до неї також якесь підозріле… І людина спочатку не розуміє: «А в чому прикол?». А в тому, що закінчивши нашу школу, влаштувавшись на роботу, ця людина, можливо, повернеться­ до нас і скаже: «А давайте я також когось навчу». Насправді 90% учнів після закінчення навчання губляться. А ті, хто повертається, – справді надихають. Коли людина змінила своє життя на краще і хоче змінити ще чиєсь – ось у цьому наш кайф!

Катя і Роман кажуть, аби не розчаровуватися, не варто чекати на велику віддачу.

– Коли в тебе є більш-менш достатній і стабільний заробіток, тоді починаєш концентрувати увагу на зовсім іншому – хочеться­ оточувати себе людьми, які прагнуть змін. Нас усіх об’єднує спільна мета, тому нам добре. Ми нікого не змушуємо працювати чи навчатися, все діє органічно. Не чекаємо, що учні повертатимуться і дякуватимуть за те, що вони знайшли чудову роботу, – зауважують співрозмовники «КП».

Нині більш-менш активних, які працюють над розвитком коворкінгу і школи програмування, – близько двох десятків волонтерів. Кожен прийшов, аби отримати щось для себе – хтось хотів розвивати простір, хтось любить працювати з маленькими дітьми, хтось займається освітніми програмами...

Курс для Школи програмування Ш++ розробили авторський – переклали стенфордський і гарвардський, адаптували їх, додали своїх практик. Навчатися може кожен – не залежно від віку. У кого немає ноутбука – дадуть у школі. Програмуванню вчать із основ до розробки власних проектів. Хакерів не готують.

 

– Наприклад, у нас немає вимог до віку. Беремо дітей і тих, кому за... У схожих школах, наприк­лад, беруть учнів лише до 30 років, бо вважають, що готують майбутнє нації. А, якщо тобі вже за 30 – значить ти вже не майбутнє нації? – дивуються Роман і Катя. – Ми не хотіли обмежувати людей змінювати власне життя. Навіть якщо до нас прийде, наприклад, сорокарічний чи п’ятдесятирічний електрик і попросить навчити його програмуванню, ми не відмовимо. Ми даємо можливість навчатися будь-якій людині.

Втім перепустка на курс – залізна мотивація, сильне бажання і віра в себе.

– Немає таких, хто, маючи велике бажання, не дійшов до кінця, – наголошують координатори школи.

Сьогодні програмування освою­ють як дорослі, так і діти – від восьми років. Втім для останніх черга вже розписана на півроку вперед. Є і студенти, і ті, хто прийшов після здобуття вищої освіти, бо зрозумів, що не ту професію обрав. Приходять також цілими родинами.

– Багато школярів не розуміють, що вони відповідальні за своє майбутнє, – продовжує Роман. – А ті, хто розуміє, використовують нашу школу як трамплін для свого розвитку. Ті, хто таки витримав навчання, працюють в ІТ-компаніях і отримують пристойну зарплату – від 500 доларів за місяць.

Для новачків ІТ-сфери є підготовчий курс. У ньому немає ні дедлайнів, ні оцінок. Заняття стартують щотижня, тож будь-хто може спробувати програмування і зрозуміти, наскільки готовий та чи хоче цим займатися.

 

– Даємо об’єм матеріалу, який за тиждень треба вивчити, – говорять програмісти. – У суботу слухачі збираються у форматі гуртка і готуються до екзамену. Є ментор, який їм допомагає. Це не лекції. Вони разом навчаються.

Після успішного екзамену починається чотиримісячний період інтенсивного навчання. Аби воно було ефективним, учень має бути готовим приділяти лекціям і практичним заняттям близько 20-28 годин на тиждень.

– Для дорослих це суворе, але водночас достатньо ефективне навчання – щотижня домашні завдання, перевірки, шалений темп і навантаження, – наголошує Роман. – Люди отримують багато взаємодії з іншими учасниками, що тільки підсилює їхні навички. Із середи по суботу учень обов’язково має зустрітися з шістьома іншими слухачами курсу, продемонструвати свою роботу і оцінити їхню.

– Система вибудована таким чином, якщо людина не виконала попереднє завдання, далі рухатися не зможе. Після кількох попереджень система викидає учня, але це не означає кінець – він може продовжувати навчання стільки разів, скільки захоче, поки не зробить те, що мав, – додає Катя.

Зараз можливості Школи дозволяють взяти на навчання рекордну для команди кількість учнів – якщо досі навчалося півтори сотні охочих, то нині можуть до півтисячі. Нова група стартує щомісяця. Всього через Школу пройшло більше півтори тисячі людей.

У планах також вивести систему навчання повністю в онлайн, аби люди з особливими потребами також мали можливість розвиватися.

– Зараз наша мета – вдосконалити курс і залучити якомога більше слухачів. Ми можемо навчати багатьох людей і значно ефективніше. Ми довго будували свою систему і зараз буде нерозумно її втратити. Чим більше людей приходитиме до нас за знаннями, тим більше ми відчуватимемо, що не даремно витрачаємо сили, – наголошують Катя і Роман.

Знайти креативний ІТ-простір KOWO та Школу програмування можна за адресою в Кіровограді: провулок Василівський,10, п’ятий поверх (скляна новобудова). Телефон для довідок: (095) 240-95-72 (Іра). Також інформація про навчальні курси є на сайті programming.kr.ua.

фото: зі сторінки Креативний ІТ-простір KOWO у Facebook