Аграрні розписки: Кіровоградщина долучилася до страхового проекту
Наприкінці минулого тижня Кіровоградська область долучилася до когорти інших регіонів, де вже діють аграрні розписки. Це новітній документ, який дозволяє фермерам отримати кредит чи інший фінансовий ресурс під заставу майбутнього врожаю. Програма діє за підтримки уряду Швейцарії та реалізується двома вітчизняними відомствами – агропромислового розвитку та юстиції. Заступник голови облдержадміністрації Андрій Коломійцев у програмі «Суспільна платформа», що на регіональному телеканалі, пояснив, чим привабливі розписки для фермерів і як їх можна отримати на Кіровоградщині.
– Якщо коротко, то аграрна розписка – це товаро-розпорядчий документ, це цінний папір, який дозволяє бізнесу отримати або товарний кредит, або фінансовий ресурс, передавши під заставу майбутній врожай. Причому, або той, що вже сьогодні можна побачити на полях, або той врожай, який ще навіть не сіявся, – коментує посадовець. – Для нас це нова система, але в Європейському союзі вона широко розповсюджена.
Андрій Коломійцев зауважує, система аграрних розписок в Україні діє впродовж двох років. За цей час фермери підписали понад дві сотні таких боргових документів.
– У тих областях, які раніше долучилися до цього проекту, – жодного дефолту. Що це означає? Або сторони вчасно виконують свої зобов’язання, виконують те, що прописано в аграрній розписці: повертають борг або повертають майбутній врожай, який виростили на своїх полях, або вступають в дію інші можливості, інші інструменти, – продовжує заступник голови облдержадміністрації. – Наприклад, аграрні розписки можуть пролонговуватися чи сторони домовляються про якісь нові умови. Крім того, вони можуть передаватися. Тобто, підписавши аграрну розписку з фермером, кредитор має право за погодженням із сільгоспвиробником передати її як цінний папір іншому кредитору або продати. По суті ми стали свідками запуску такого нового інструменту, як цінний папір. У будь-якому разі ризики завжди існують. Ми живемо в сучасному світі, коли абсолютно нормально у всіх великих країнах діє практика страхування врожаїв. Звичайно, в законі, відповідно до якого з’явилася можливість працювати з аграрними розписками, не передбачене обов’язкове страхування врожаю, але будь-який нормальний фермер, потужний фермер, обов’язково користується опцією страхування. Адже це – гарантія.
Посадовець переконаний, система аграрних розписок може збільшити кількість звернень до страхових компаній. На його думку, Кіровоградщина знаходиться у зоні ризику, а відтак кожен сільгоспвиробник має думати як убезпечити свій бізнес.
– Програма уряду спонукає фермерів до страхування врожаїв. Кіровоградщина знаходиться в зоні ризикованого сільського господарства і нам давно уже радять, а ми в свою чергу фермерам і сільгосппідприємствам, аби ті вкладали гроші в страхування. Це гарантія, що завтра вони отримають врожай або кошти. Більше того, держава сьогодні намагається компенсувати, принаймні, розглядається така можливість, витрати на страхування підприємствам, – наголошує він.
Андрій Коломійцев констатує, практика розписок була завжди. Втім скористатися нею могли лише крупні компанії.
– Досі лише великі підприємства, у яких гарна історія, а врожаї ніколи не були першочерговою заставою, могли скористатися практикою розписок. Завжди потужна застава це що? Це нерухомість. Тобто, те, що можна продати. А врожай вважався як додаткова застава, – пояснює заступник голови облдержадміністрації. – Нині ж, враховуючи те, що у нас з’явився інструмент аграрних розписок, абсолютно нормальною заставою став майбутній врожай. Так от, якщо раніше цим користувалися в основному великі підприємства, то сьогодні така можливість з’явилася у невеличких фермерів. Достатньо, щоб у них була земля в оренді чи у власності. Тоді нотаріус підпише і посвідчить аграрну розписку. Крім того, вона може бути передавальною. Підписавши аграрну розписку із фермером, кредитор має право за погодженням із фермером передати її як цінний папір іншому кредитору або продати.
За його словами, спеціалісти проекту розписок у кожному районі навчатимуть учасників агроринку, як правильно працювати з такими заставними документами.
– Більше того, є необхідність навчити і нотаріусів. Оскільки саме вони є адміністраторами, які засвідчують аграрні розписки, а потім заносять ці дані в реєстр, – уточнює Андрій Коломійцев. – Тому протягом місяця проходитиме таке навчання. Розповідатимуть, що такий інструмент існує і як ним скористатися. Також інформацію можна отримати, я впевнений, у будь-якому районному відділі агропромислового розвитку чи департаменті обласної державної адміністрації. Переконаний, що багато наших фермерів, одноосібників, долучаться до проекту аграрних розписок.
фото: облдержадміністрація
