Підсумки-2017

Рік, що минає, емоційно був непростим для Кіровоградщини. Область переживала бойові втрати, резонансні вбивства, рейдерські захоплення... У 2017-му пішли відомі й дорогі люди – письменник і журналіст Віктор Погрібний, натхненниця фестивалю вокально-хорового мистецтва «Калиновий спів» Валентина Пращур, незмінна упродовж десятків років директорка кіровоградського колегіуму Маргарита Борисова.

Але водночас цей рік для багатьох пройшов під гаслом добра – попри негатив зовні, сотні людей відкрили свої душі й серця для благодійності, намагаючись бодай із малого робити цей світ кращим. І особливо приємно відзначати, що саме «КП» була в епіцентрі доброчинних акцій.

Водночас, озираючись назад, газета згадує, як її атакував вірус Petya, як добряче наробила галасу з першоквітневим жартом, повідомивши кіровоградцям, що заплакав пам’ятник Пашутіну, як шукала і знаходила неймовірні історії, які часто ставали темами для сюжетів національних каналів і навіть цілих програм. Зрештою, як упіймала шахрая! То був особливий рік – з перемогами і невдачами, але в ньому кожен залишив частинку себе. І пам’ять про все хороше «КП» забере до своїх архівів, а от негаразди нехай залишаться в історії пережитих 365 днів 2017 року.

«КП» в епіцентрі добра

Ще позаторік колектив редакції вирішив для себе, що до сторіччя обов’язково зробить умовно сотню добрих справ. Два роки «КП» наполегливо працювала у заданому напрямку, ініціюючи й реалізуючи один за одним соціальні проекти. У 2017-му газеті є чим пишатися, а заразом і тими, хто піч-о-пліч був поряд й усіляко підтримував акції добра.

У рамках проекту «Іграшка врятує життя» «КП» з допомогою небайдужих людей вдалося зібрати трохи більше двадцяти тисяч гривень на придбання хіміо­терапії пацієнтам обласної дитячої лікарні. Тоді на акцію відгукнулися сотні жителів обласного центру – одні приносили іграшки на благодійний розпродаж, інші – їх купували. Більше того, у рамках проек­ту газета передала забавки до ігрових кімнат дитячої лікарні та інтернату.

Тоді ж добродій із Новоукраїн­ки Юрій Бакун надихнув «КП» на новий проект – «Привітай дитину з днем народження». Так, завдяки іграшкам, які він, ще будучи підприємцем не продав, а потім передав до редакції, газета взялася вітати дітей із двох закладів – Центру матері й дитини та Кіровоградського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей із притулковими групами. Бачити щасливі оченята малих – це щось неймовірне!

У грудні до дня Святого Миколая «КП» знову організувала збір іграшок. На цей раз – для вихованців Рівнянської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Новоукраїнського району. І знову відгукнулося чимало людей на акцію, приносячи до редакції конструктори, пазли й інші інтелектуальні забавки.

Крім соціальних проектів, газета ініціювала і ряд гуманітарних – уперше «КП» підняла тему вимираючих сіл Кіровоградщини. У 2017-му побачило світ чотири історії про такі населені пункти. У році прийдешньому проект продовжуватиметься.

На проект «Я – донор!», який «КП» реалізує зі своїм постійним партнером благодійним фондом «Янгол життя», надихнула надзвичайно актуальна проблема – брак донорів. Публікуючи історії та фото людей, які не шкодують своєї крові для порятунку життів, редакція сподівається надихнути решту людей на таку благородну справу…

До речі, саме публікація в «КП» із закликом про необхідність донорської крові допомогла побороти страшну травму учасникові АТО з Кіровограда 29-річному Зауру Рзаєву. Уже на мирній землі він отримав черепно-мозкову травму. Життя чоловіка висіло на волосині, але завдяки публікаціям, на біду Заура відгукнулося близько сотні донорів! І вже у грудні усміхнений він прийшов до редакції, аби через газету подякувати всім причетним до його порятунку.

У 2018 році редакція так само чекатиме щоп’ятниці своїх друзів на чай. Це проект,­ який започаткувала «КП» для живого спілкування зі своїми читачами й обміну ідеями... З літа на душевні розмови до газети завітали мер Гайворона Роман Волуйко, художниця Наталія Соловйова, яка підготувала збірку листівок зі старими дверима Єлисаветграда. А після чаювання з волонтерами Загону швидкого реагування Кіровоградської обласної організації Червоного хреста України, «КП» спільно реалізувала соціальний експеримент на вулицях Кіровограда, щоб перевірити, чи вміють люди надавати першу допомогу.

Та, мабуть, найгучнішою подією для редакції стала спецоперація, коли «КП» упіймала псевдоАТОвця, який видурював у людей гроші. Причому затримати його вдалося двічі – спочатку з колегами з «Народного слова» і бійцями третього окремого полку спецпризначення, а за два дні – разом із поліцією, коли шахрая вдалося заманити до «КП».

І це ще не повний перелік того, що вдалося зробити колективу редакції у 2017-му. Та найбільш приємно, що саме «КП» стає прикладом для інших медіа. Адже зав­дання журналістів не лише інформувати читачів про події, а й спонукати їх змінюватися самим і змінювати бодай зовсім трохи цей світ на краще.

Рятувати – значить давати надію

Історії дивовижного порятунку, які цьогоріч розповідала «КП», когось вражали, хтось обурювався, мовляв, навіщо приділяти стільки уваги таким темам, а когось – спонукали брати приклад. Тішить той факт, що людей із відкритою душею є чимало.

Убивство 12-річної кіровоградки Каті Доб­родій, яке сколихнуло на початку грудня всю країну, ще довго триматиметься у пам’яті. Адже в смерті дитини підозрюють її рідну маму Олену.

Втім ця страшна подія спричинила інший ефект – згуртувала жителів обласного центру. Крім поліції, військових і рятувальників, дівчинку тоді активно шукали добровольці. Небайдужі містяни сформували загони і прочісували усі закапелки Кіровограда й сусідніх районів, хапаючись за найменшу надію. Більшість із тих, хто брав участь у тій пошуковій операції, об’єдналися у соцмережах. Вони продовжують і нині спілкуватися й у разі чого готові підставити плече. Буквально за кілька тижнів, коли в обласному центрі знову зникла ще одна дитина, пізно ввечері люди виїхали на її пошуки. На щастя, мала знайшлася. Як уточнили правоохоронці, дитина приїхала до бабусі з райцентру і заблукала.

Ще одна історія, яка варта особливої уваги, – про повернення викрадених із банківської картки 20 тисяч гривень, зібраних небайдужими людьми на порятунок крихітної Юлії Плахотнік. Тоді навіть волонтери були вражені роботою поліції!

Чимало жителів Кіровоградщини рятували і тварин. Наприклад, пенсіо­нерка з села Андросове Кіровоградського району 63-річна Ірина Базелюк віддала всю пенсію, аби допомогти пораненому лебедю, а 60-річна Людмила Шостак із обласного центру виходила шістьох цуценят, яких напередодні Різдва нелюди викинули у смітник.

Кіровоградка Ксенія Ліснічук врятувала три десятки червонокнижних кажанів. Без її опіки маленькі тваринки точно загинули б.

Ну а волонтери зоозахисної організації «Бім» щодня допомагають чотирилапим. Однак віднедавна мають дос­від і в порятунку крилатих. За рік, що минає, дівчата виходили дві сови! Не маючи досвіду і не розуміючи, як діяти, вони обдзвонили всю Україну і навіть сусідів. Зреш­тою знайшли спеціалістів і за їхніми рекомендаціями врятували травмовану сову з Ковалівського парку. І ось буквально днями небайдужі люди знайшли на трасі ще одну нічну птаху і знову привезли на опіку до волонтерів «Біму». На щастя, сова швидко одужала і самотужки повернулася в природу.

У Кіровоградщини – свої приводи для гордості

Про талановитих людей регіону завжди цікаво і легко писати. Адже їхні історії не лише вражають, а й надихають. 2017-й був багатим на такі особистості. І дитячі відкриття, і здобутки дорослих вкотре доводять: українці надзвичайно обдарована нація і нам є ким гордитися.

Якщо торік на всю Кіровоградщину лише один випускник склав зовнішнє незалежне тестування на 200 балів – учень Богданівської школи Анатолій Шестаков, то цього року таких аж три! Випускник обласного навчально-виховного комплексу (гімназія-інтернат-школа мистецтв) Богдан Ковердій отримав 200 балів по ЗНО. Одинадцятикласник Олександрійського ліцею інформаційних технологій Антон Осетров склав на 200 балів математику. А кіровоградський учень «Вікторії-П» Андрій Рябошапка найкраще в області знає історію України.

Вихованець олександрійської гімназії обласного навчально-виховного комплексу (гімназія-інтернат – школа мистецтв) Артем Самсонов винайшов бронежилет на основі неньютонівської рідини. Свій винахід він представив у кількох вітчизняних конкурсах і отримав запрошення на міжнародну виставку Expo-Sciences International 2017 (ESI 2017) у Бразилії.

Відзначився серед кращих і ще один житель Олександрії – Андрій Мостовий, студент магістратури факультету інформаційних технологій Ужгородського національного університету. Він удруге проходитиме стажування у компанії «Майкрософт». Перший раз хлопець стажувався у США, де протягом трьох місяців розроб­ляв комп’ютерні програми. Цього разу він вирушить на стажування у Ванкувер, де займатиметься системою хмарних обчислень «Azure» та базами даних.

Слухач школи програмування «Ш++», випускник кіровоградської гімназії №9 Руслан Коптєв створив робота, який може очищувати річку.

Одинадцятикласник кіровоградської гімназії №9 та слухач Малої академії наук Ярослав Чугай вирахував як регулювати подачу електроенергії на вуличні ліхтарі, автоматично змінювати яскравість світла залежно від потреби і таким чином заощаджувати її. Свій винахід він представив на конкурсі «Майбутнє України».

Учениця одинадцятого класу Підвисоцького навчально-виховного об’єднання Новоархангельського району Валентина Буряк отримала Президентську стипендію за перемогу у міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді імені Шевченка, який відбувся у травні в Києві.

А от Глєб Цуканов – шестикласник навчально-виховного комплексу (гімназія-інтернат – школа мистецтв) – цього року презентував уже десяту свою фотовиставку! Хлопчик займається фотографією з 2013 року. За цей час узяв участь у всеукраїнських фотовиставках і отримав безліч вітчизняних і закордонних визнань. У році, що минає, він став дипломантом фотовиставки газети «День» про життя України.

12-річний Антон Колесов із Помічної потрапив до Книги рекордів України, встановивши рекорд із качання пресу. В ефірі шоу «Україна має талант. Діти-2» хлопчик, який не мав спеціальної підготовки, зробив за один підхід 4511 безперервних вправ на прес за дві години.

На рік старша за Антона Вероніка Чорна з Олександрії цього року вражала команду проекту «Голос.Діти». Маючи певну особливість, дівчинка ризикнула поїхати на конкурс і своїм вокалом розвернула всі суддівські крісла. У шоу Вероніка не перемогла, але багато чому там навчилася. Нині вона мріє взяти участь у дитячому «Євробаченні».

Тим часом землячка Вероніки – 22-річна Анна Орлова взялася підкорювати проект «Голос» у Польщі. Вона успішно пройшла кастинги, але вибула з шоу на етапі вокальних боїв.

І хоча жителям Кіровоградщини не надто щастило у співочих конкурсах, зате земляки здобули перемоги у спортивних змаганнях. Вони гідно представили Україну на Дефлімпійських іграх у Туреччині, завоювавши загалом 13 медалей – стрілець Олександр Костик виборов першу золоту нагороду для збірної, бронзову і срібну медалі зі стрільби приніс Сергій Фомін. Дар’я Тарасенко завоювала дві бронзові медалі з плавання. А Ірина Терещенко – чотири срібні і стільки ж бронзових медалей. Українська команда зайняла друге загальнокомандне місце. Згодом Президент України Петро Порошенко нагородив Олександра Костика і Сергія Фоміна орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, Ірину Терещенко – орденом княгині Ольги ІІ ступеня, а також призначив їй стипендію у розмірі 12 тисяч гривень. Дар’ю Тарасенко очільник держави відзначив медаллю «За працю і звитягу».

Надихнули здобутками і педагоги області. Директор і вчитель історії та правознавства Благовіщенського навчально-виховного комплексу Олександр Чучаєв потрапив до двадцятки кращих учителів країни в конкурсі Global Teacher Prize Ukraine.

Одразу двоє вчителів Кіровоградської гімназії імені Шевченка – Анна Дудіч й Ірина Харченко завдяки своїм проектам «Загадки Бовтиської западини» і «Водяна пара як рушій прогресу» вибороли перше місце у міжнародному конкурсі навчальних проектів STEM Ahead Competition. Нині вони готуються до поїздки на вчительський семінар у Брюссель.

Учитель англійської мови школи №25 з обласного центру Олеся Гудименко стала переможцем міжнародного конкурсу Кембриджського університету й у винагороду отримала двотижневе навчання на курсах у коледжі одного з найпрестижніших вишів світу.

Ще троє педагогів із Кіровоградщини – директор обласного навчально-виховного комплексу – школи мистецтв Анатолій Коротков, директор Користівської школи, що в Олександрії, Віктор Правий та директор Костомарівської школи Бобринецького району Вікторія Ільчишина – отримали ордени «Освітянська слава». Нагородження відбулося у Києві під час Першого Національного конгресу освітян України.

Мрії на 2018-й

У новий рік більшість людей ідуть із новими планами, очікуваннями і мріями. Кожен вірить, що дванадцять ударів годинника здатні на диво. Так само і «КП» сподівається,­ що з приходом 2018-го збудуться усі її бажання.

Уже тривалий час колектив редакції молиться про те, щоб кіровоградські спецпризначенці Олександр Коріньков і Сергій Глондар повернулися додому й міцно, за усі більш як тисячу днів полону, обій­няли своїх рідних. За цей час у Сергія народилася й підростає друга донька, якої він ще не бачив. А в Олександра – досі «медовий місяць»… Рідні бранців провели сотні акцій, мітингів, зустрічей, написали безліч звернень... Сподівалися, що хоча б у списках на обмін 27 грудня будуть прізвища чоловіків. Однак не судилося. Втім віра не згасає!

Мрією про сучасний спортивний зал із «КП» поділився директор Рівнянської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Новоукраїнського району Олександр Мельніченко. Він дуже вірить, що в новому році особливі діти, якими опікується заклад, отримають змогу займатися у відремонтованому приміщенні і таким чином поліпшать свої знання й уміння і найголовніше – матимуть можливість краще адаптуватися до життя у нинішній непростий час.

Сама ж «КП» уже кілька років поспіль мріє, аби влада обласного центру нарешті почула голос громади. Ще у 2016-му редакція подала дві петиції про необхідність збільшення кількості урн та нанесення розмітки у Кіровограді. Ініціативи газети підтримали сотні людей, як того вимагає закон, а от мерія не поспішає реалізувати вимоги підписантів. Спочатку обіцяли виділити кошти на урни, згодом божилися, що їх уже виділили, та зрештою сказали – грошей нема. З приводу зебр «КП» теж чує лише обіцянки. Можливо, хоч у 2018 році очільники міста нарешті знайдуть у собі сили зробити те, що від них дійсно чекають люди…

Все буде «КП»!

Новий рік для газети буде особливим і унікальним. Адже «Кіровоградська правда» святкуватиме своє перше століття, а відтак розпоч­неться нова ера найповажнішого видання області. А щоб день народження запам’ятався надовго – «КП» увічнить своє ім’я на Марсі. Ще цьогоріч редакція подала відповідну заявку на сайті NASA!

А поки, залишаючись на Землі, редакція зичить своїм читачам, аби рік прийдешній був для всіх щасливим! Нехай здоров’я і достаток, любов і добробут будуть вірними супутниками у кожній оселі. А в Україні нехай нарешті настане мир!І не забудьте передплатити улюблену «Кіровоградську правду»!

З Новим роком! З Різдвом Христовим!

фото: архів «КП»