Кіровоградку, яка поїхала за кордон на заробітки, знайшли у польському таборі для біженців

Тиждень тому дорогою зі Знам’янки до Польщі зникла 54-річна Лариса Антиминюк із обласного центру. Жінка мала їхати на заробітки. Але чи доїхала до пункту призначення – рідні не знали, бо зв’язок зник. Схвильовані родичі зверталися куди тільки можна, аби з’ясувати, що трапилося з Ларисою. Врешті-решт з’ясувалося, кіровоградка спочатку загубилася у незнайомому місті – Лодзі. Потім її обікрали, жінці довелося два дні жити на вокзалі. А далі вона сама звернулася до тамтешньої поліції, а вже та прилаштувала Ларису у табір для біженців.

– О 2:30 мама виїхала зі Знам’янки у Львів, а звідти мала їхати у Польщу. Останній раз ми розмовляли з нею по телефону о 10:30, вона ще була в дорозі. Мама мала подзвонити, коли приїде у Львів. Але так і не перетелефонувала. Наступного дня ми звернулися у поліцію, там у свою чергу зробили запит на митницю. Сказали, що кордон вона не перетинала. Але ми через власних знайомих у митній службі почали шукати, і ті повідомили, що вона все таки перетнула кордон на мікроавтобусі 29 листопада о 23:20, – розповідала «КП» схвильована донька зниклої – Дарина.

Аби з’ясувати, що трапилося з Ларисою, рідні розшукали водія мікроавтобуса, який відвіз жінку до Польщі.

– Він дав нам контакти роботодавців. Коли ми їм зателефонували, ті розповіли, що мама дійсно до них приїхала, але зникла кілька днів тому і більше інформації у них немає. Вони її не шукали, тому нічим допомогти не можуть, – переказує «КП» останні новини про маму Дарина.

Після цього рідні Лариси з’ясували, що у Польщі живе її племінниця – Катерина. Зателефонували до неї і попросили звернутися до поліції.

– Ми шукали будь-які зв’язки. Треба було діяти. З’ясувалося, у Польщі є мамина племінниця. Ми її розшукали, описали ситуацію. Катя пішла до поліції, аби заявити про зникнення. А там сказали, що у відділку є жінка, яка себе так називає, але вона без документів, без речей... Її прийняли як нелегала і відправлять у табір для біженців у Перемишлі – це за 300 кілометрів від Лодзя, – продовжує Дарина.

І лише вчора, 7 грудня, рідні змогли нарешті поспілкуватися з Ларисою. Кіровоградка розповіла, що спочатку загубилася у новому місті, потім її обікрали, а після звернення до поліції, відправили у табір для біженців.

– О дев’ятій ранку я змогла поспілкуватися з мамою. В інтернеті розшукали контакти того табору, подзвонили, спитали чи є там Лариса Антиминюк. Відповіли, що є. Усі 15 хвилин, що ми спілкувалися, вона плакала. Мама розповіла, що 30 листопада пішла у магазин і заблукала. У неї з собою були телефони і трохи грошей, але мобільні розрядилися. Вона просила тамтешніх жителів дати подзвонити, однак їй ніхто не допоміг. Ніхто! Мама знайшла готель і одну ніч переночувала в ньому. Вранці пішла на вокзал, хотіла там зарядити телефони. Далі вже там ночувала, бо гроші скінчилися, і на вокзалі у неї вкрали сумку з документами, телефонами і рештою готівки. Вона ще одну ніч там пробула, а 3 грудня сама пішла у поліцію. Правоохоронці її затримали, не дозволяли нікуди зателефонувати, – переповідає історію мами донька.

Тепер жінці доведеться ще кілька тижнів побути у спеціальному таборі, поки документально підтвердять її особу.

– У Польщу їхатиме мамин брат, щоб відвезти деякі документи. У таборі для біженців мама буде ще тиждень-два. Вони чекають документів і підтвердження особи – лише після того їй дозволять повернутися додому. Але має бути все добре. Вона легально перетнула кордон, у неї були всі необхідні документи, закон не порушувала. До цього моменту нам знайомі говорили лише, що вона жива і все – ніяких деталей – де вона, як, чому зникла, у якому стані... Нарешті я сама знаю, що мама жива і з нею все гаразд, – додає Дарина.