Автоексперт: У нас реальна проблема – дуже багато бидла за кермом
Олександр Мархотенко з обласного центру, як і більшість чоловіків, захоплюється машинами. Втім, для нього це не тільки хобі, а й заробіток. Ще зі студентських років він заснував власний автобізнес і вже близько восьми років консультує водіїв із автомобільних питань, допомагає вибрати запчастини, шини, й самі машини. Не робота – мрія!
– Про машини можу говорити годинами і навіть днями. Спеціальної освіти механіка, інженера чи іншої не здобував. За дипломом – я управлінець персоналом й економіст. Але так сталося, що почав займатися автомобілями. На другому курсі мені захотілося власних грошей. Перевівся на заочну форму. Став займатися автомобілями, – розповідає «КП» Олександр. – Ремонтував їх у гаражі, купував після аварій або без документів і продавав на запчастини… Зараз займаюся підбором авто клієнтам. Це консультація, підбір марки, моделі, комплектації тощо, а далі пошук у межах України потрібного автомобіля за визначену суму.
І так уже з вісім років. Співрозмовник «КП» зізнається, це задоволення, яке ще й приносить заробіток. Плюс – нові знайомства.
– Це або нові друзі, або партнери. Не хочу називати прізвища, але з різних структур люди зверталися, щоб допоміг чи продати, чи купити, чи обміняти авто. Ледь не всюди є свої клієнти, відповідно деколи звертаюся й сам до них за допомогою, – зізнається автодилер. – Оскільки давно займаюся цією справою, є і зв’язки з такими ж, як я, в різних регіонах. Наприклад, якщо потрібний автомобіль знаходиться у Києві чи Одесі, я туди стрімголов не лечу. Просто роблю дзвіночок другу. Прошу його попередньо оглянути, з’ясувати –битий чи ні автомобіль і якщо так, то наскільки. Там його тестують, щоб зрозуміти чи є якісь проблеми.
Клієнтів в Олександра – чимало. І це попри те, що він не має ані візиток, ані свого сайту – шукають консультанта завдяки сарафанному радіо.
– Одному допоміг – він порекомендував товаришу, той – іншому і так пішло-поїхало. Але насправді такі рекомендації – це найкраща реклама. За консультацією з якогось автомобільного питання кожен день хтось звертається. Від вибору гуми або мастила до косметичних засобів із догляду за салоном. А клієнтів, які просять знайти машину чи запчастини – не менше декількох осіб на місяць. Проте все залежить ще й від сезону – навесні і восени частіше звертаються, узимку й улітку клієнтів меншає. Буває, за тиждень три-чотири людини звертається, а може й жодного за місяць-півтора, – зізнається він.
Автодилер констатує, замовники трапляються дуже різні.
– Кожного клієнта потрібно розуміти і з ним спілкуватися не одну годину. Є такі, що не орієнтуються в автомобілях, але хочуть купити. Намагаєшся пояснити все, як у першому класі. От просить хтось машину в ідеальному стані, але для кожного він різний. Для когось машину показуєш за ті гроші, які він хоче, дійсно ідеальну, а він ще й там знаходить якісь недоліки. А хтось дивиться на машину, що вже викинути треба, а вона для нього ідеальна, – каже Олександр.
Найпопулярніші автомобілі, які нині цікавлять клієнтів, це ВАЗи і «японці».
– Попит народжує пропозицію. В автодилерських колах прийнято казати ліквідні або не ліквідні машини. Найпопулярніші і найдешевші, тобто ліквідні – ВАЗ, «Daewoo», «Chevrolet», але не всі моделі. Дуже популярні корейські і японські авто. З японських найбільш ліквідні – «Toyota», «Mitsubishi», потім «Honda», «Nissan», «Mazda», – пояснює співрозмовник «КП» і додає, інколи просять знайти й унікальні машини. – Були замовлення на десятирічне авто, наприклад, але з усім рідним і пробігом до ста тисяч кілометрів, і щоб жодна деталь не була фарбована... Просили машину й з унікальною комплектацією, яких в Україні лише п’ять чи сім. Але все одно люди намагаються більше брати авто з огляду на практичність і надійність.
Є у роботі Олександра й деякі ризики, але він уміло перетворює їх на плюси.
– Людина, яка купує стару машину, бере на себе у майбутньому ризики з її продажу. Буває, таку вдається швидко продати – за день-два, а буває й півроку-рік. Але якщо не виходить, то можна домовитися про обмін. Або ж я сам можу деякий час поїздити, – говорить чоловік.
Аби завжди бути в автотемі, Олександр не лінується їздити на автовиставки, авторинки і тест-драйви.
– Читаю різну літературу, сайти, відвідую виставки, вдосконалююся, розширюю свій кругозір у цьому питані. Декілька разів на рік заїжджаю до офіційних дилерів. Проходжу тест-драйви машин. Потрібно розвиватися, з кожним днем усе рухається вперед і я маю не відставати. Бувають звернення: «У мене є певний бюджет, я вибрав п’ять варіантів, що порекомендуєш?». І от за кожну машину треба плюси і мінуси розповісти, все врахувати. Не так, що ця гарна, а ця ні. Також потрібно підрахувати скільки клієнту коштуватимуть технічні обстеження, наскільки просто замовити запчастини… За цим треба слідкувати, моніторити, – зауважує експерт.
Стежить Олександр і за ситуацією на дорогах міста. Особливо різко коментує поведінку кіровоградських водіїв. Каже, ті часто вражають своєю невихованістю.
– Я вам скажу так, у нас у Кіровограді проблема – дуже багато бидла за кермом. Майже щотижня буваю в Києві на авторинку, трохи рідше в інших містах – там я відпочиваю за кермом. Немає у них ось цього…. Ну, я не можу сказати по-іншому, – бидлотства. А в нас немає культури кермування, – обурюється співрозмовник «КП». – Елементарний приклад – парковки біля ринків. Якщо не дуже дорога машина намагатиметься виїхати, то ті, хто їхатиме на дорожчих, казатимуть: «Та, лох, стій. Почекаєш». І тому подібне. «Ти ж ніхто, у тебе тачка галіма, а я крутий у мене тачка модна…». І навпаки, якщо виїжджатиме дорогий автомобіль, то ті, хто їхатиме на дешевших, казатимуть: «О, де це стільки грошей можна взяти, щоб купити таку машину, накрав?», «Що ти на такій машині, а я на такій, стій, я тебе не пропускатиму!». У тому ж Києві ніхто на таке не звертає уваги. Я їздив туди на різних машинах – і дорогих, і дешевших. Не відчував, що мене хтось принижує, дивлячись на марку, номерні знаки чи щось інше.
фото: Ігор Філіпенко
