Аграрії стали головним внутрішнім інвестором країни
Аграрний сектор в Україні попри різні виклики нині є чи не основним із китів вітчизняної економіки. Близько 14% обсягу валового внутрішнього продукту та близько третини надходжень до державного бюджету забезпечує саме сільськогосподарський комплекс. Утім аграрії сьогодні, наголошує очільник Кіровоградщини Сергій Кузьменко, – це не лише бізнес. Це інвестиції, це підтримка армії, це розвиток територій, це добробут селян і їхніх родин…
Однак попри успіхи галузі, в учасників ринку є чимало проблем, а відтак гостро стоїть питання реформування. В уряді кажуть, готові працювати над запровадженням нових механізмів агрострахування, дієвих програм розвитку сільських територій і найголовніше – щоб земельними ресурсами могли розпоряджатися громади, а не чиновники.
Експерт, комерційний директор групи компаній «Украгроком» Павло Фесюк визнає, нині дійсно чимало проблем виникають через власність на землю.
– Усім уже знайоме слово «рейдерство». Але хочу нагадати, є Земельний кодекс, який регулює більшість відносин. Єдине, що він не регулює, вільний обіг землі. А у нас його немає, бо діє мораторій. І коли аграрії чи сільгоспвиробники, чи громадяни намагаються перейти в площину від оренди до купівлі-продажу, то дійсно потрапляють у сферу нерегульованих відносин і стикаються з певними ризиками, незахищеністю... Але хочу зауважити, ті випадки, які сталися на Кіровоградщині, вдалося вирішити, зокрема, завдяки жорсткій і виваженій позиції керівника області, – говорить Павло Фесюк і додає, жодна організація, жодна партія, які заявляють, що відстоюють інтереси сільгоспвиробників чи простих селян у земельних питаннях, неефективні. – Існує безліч асоціацій, об’єднань фермерів, є різні партії з приставкою «агро», які відверто спекулюють на цій темі, але де результат? Хто з них реально відстоює інтереси однієї з найголовніших галузей? На мою думку, найбільш ефективним методом є виконавча влада на місцях, яка має можливості, має інструменти приймати ті чи інші рішення.
Разом із тим експерт зауважує, у нинішньому році, окрім боротьби з рейдерством, було чимало й інших прикладів, коли обласна влада ефективно реагувала на виклики в сільськогосподарській галузі.
– Скільки було випадків і ситуацій в аграрному секторі за цей рік. І з транспортною логістикою, з перевантаженням автомобілів, коли ті їздили новими дорогами. І з тими ж рейдерськими захопленнями… На мій погляд, ці питання не є регіональними, локальними, а є глобальними, загальнодержавними. Але в той же час, якщо озирнутися на здійснені кроки, то влада на ці проблеми реагувала ефективно, допомагала шукати шляхи вирішення. Починаючи від звернень, які й обласна рада зробила до Кабміну, до Верховної Ради, закінчуючи прямими розпорядженнями голови обласної державної адміністрації, – акцентує Павло Фесюк.
Втім, не зважаючи на проблеми, комерційний директор групи компаній «Украгроком» говорить і про перспективи агросектору. Він каже, Україна та й Кіровоградщина в тому числі могли б скласти конкуренцію багатьом державам, наприклад, у питанні садівництва, вирощуванні ягід.
– На своїй землі ми можемо вирощувати все. У нас був досвід використання систем поливу. Але, враховуючи вартість електроенергії, самих систем зрошування, навіть їх наявність, які в більшій мірі в Україні зруйновані, викопані, здані на металобрухт, не дають можливості бути настільки ефективними. Але політика держави в цьому плані змінюється. Наскільки мені відомо, наступного року у Херсонській області за рахунок державного бюджету мають відновити значну частину каналів для зрошування. Там вирощування овочів із використанням поливу здійснюється ефективно і це доцільно. У Кіровоградській області це могло б також бути, але за наявності інфраструктури. Тому, коли ми станемо багатими, заробивши на кукурудзі та соняшнику, й інвестуємо у відновлення своїх поливних систем, тоді зможемо бути конкурентними, наприклад, із Польщею, Туреччиною чи іншими країнами. На сьогоднішній день садівництво я бачу більш ефективним порівняно з овочівництвом. Ті ж самі горіхи, які широко використовуються в Україні завдяки клімату, яблука, ягоди… Тому тут питання звучить у двох частинах: доцільність, наявність інфраструктури й інвестиції з боку держави і бажання самих товаровиробників займатися цією справою, диверсифікувати своє виробництво. Не тільки зерном, не тільки хлібом єдиним ми живемо, – пояснює експерт.
Водночас Павло Фесюк наголошує, аграрії нині – це не лише той, хто заробляє, це – соціально-відповідальні підприємства, які вкладають.
– На Кіровоградщині галузь сільського господарства є однією з головних і я сподіваюся, що аграрії не підведуть своєю наполегливою працею. Повністю згоден із очільником області, який сказав, що аграрії сьогодні займаються не тільки вирощуванням сільськогосподарської продукції, а й енергозбереженням, будівництвом сонячних електростанцій, інвестиціями в виробництво сільськогосподарської техніки. Тобто, вони стають одним із головних інвесторів, внутрішніх інвесторів у свою країну, – підсумував він і зауважив, що з підтримкою держави, влади на місцях, особисто голови області Сергія Кузьменка, аграрний сектор нарощуватиме обсяги, а відтак працюватиме на розвиток регіону і України.
текст: Олена Ярова
фото: архів «КП»
