Рибальченко: Потрібно мотивувати як пацієнта, так і лікаря
Медична реформа – нині чи не найактуальніше питання для українців. Адже, як завтра дбати про власне здоров’я в умовах змін, – треба розуміти сьогодні. «КП» уже неодноразово писала про майбутні новації. Втім, скільки б не було інформації, запитань менше не стає і це логічно. Очільник департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Олег Рибальченко пояснює, процес реформування в першу чергу відбувається в інтересах пацієнтів, а тому, чим більше вони розумітимуть його, тим краще.
– На сьогоднішній день мова йде насамперед про реформування первинної ланки системи охорони здоров’я. Це дуже потрібні зміни передусім для людей, які отримуватимуть медичні послуги. Систему необхідно оновлювати, потрібно мотивувати як пацієнта, щоб він довіряв лікарю, так і медика, щоб той був зацікавлений надавати якісну допомогу. Це важливі речі, і дійсно спонукатимуть систему до руху, – наголошує посадовець.
Олег Рибальченко каже, регіональні департаменти постійно спілкуються з робочою групою в профільному міністерстві, яка впроваджує реформу, і додає, столичні чиновники прислуховуються до територій, оскільки на місцях більше досвіду і розуміння процесів.
– Краще виважено, якісніше, впевненіше підготувати платформу до змін, ніж спочатку робити, а потім думати, що щось пішло не так, – констатує він.
На первинну ланку, з якої розпочинається реформа, – нині робиться основний акцент.
– Ми розуміємо, що на первинній ланці важлива наявність приміщення максимально наближеного до пацієнтів територіально. Маються на у вазі ФАПи, амбулаторії, які є в сільській місцевості, – пояснює директор департаменту. – У нас, слід визнати, дуже потужна база ФАПів і амбулаторій. Так, більшість із них не в задовільному стані, але вже розпочався процес реконструкцій. Сподіваємося, наступного року, оскільки вже є рішення уряду, область отримає додатково 109 мільйонів гривень саме на розбудову первинки. Наше завдання – відкрити амбулаторії, які б відповідали сучасним вимогам. Крім того, в умовах децентралізації дуже сподіваємося, що створені громади також візьмуть відповідальність на себе і будуть зацікавлені у створенні якісних умов для роботи лікаря в кожному селі і селищі нашої області.
Разом із тим, потрібно пам’ятати, що жителям громад доведеться обирати власного лікаря. Зрозуміло, вони будуть зацікавлені, аби це був гарний фахівець. А хороший лікар хоче, щоб йому було зручно працювати. Для цього він потребуватиме елементарних соціально-побутових умов і умов роботи. Тобто, мова йде про приміщення, де він надаватиме медичну допомогу, і житло. До речі, типові амбулаторії так і побудовані – там є житло для працівників і умови для здійснення первинного огляду пацієнтів. Сімейний лікар стане провідником для кожного. І не варто хвилюватися, якщо хтось не встигне оперативно визначитися. Хочу всіх заспокоїти. Вибір сімейного лікаря може відбуватися у звичайному режимі. Ми розуміємо, що пацієнти спочатку обиратимуть безпосередньо за зовнішнім виглядом і першим враженням – сподобався чи ні. Це об’єктивно, бо люди до кінця не знають, які технологічні моменти має робити лікар. Багато хто подумає: «Оцей лікар, начебто, кращий, то я до нього звернуся і хай він мене супроводжує…». Але з часом може трапитися ситуація, коли той не задовольнить пацієнта. Тоді, підкреслюю, у людини є можливість змінити лікаря. Можна це робити стільки разів, скільки знадобиться. Система сама в умовах конкурентності визначить найбільш фахових спеціалістів.
Однак Кіровоградщина, як і чимало інших областей, має кадровий голод. Випускники медичних вишів обирають регіони чи міста, де більше перспектив. Або ж узагалі їдуть за кордон. Олег Рибальченко переконаний, якщо будуть умови для роботи лікарів, проблему поступово можна вирішити. Тим більше в області є позитивні приклади.
– Нещодавно ми відкривали в Добровеличківці відремонтовані відділення. Спілкувалися з молодими лікарями, які прийшли до райлікарні на роботу. Нині цей медзаклад стовідсотково укомплектований спеціалістами. І районна лікарня розташована в сільській місцевості! – акцентує посадовець. – Мотивація лікарів, які прийшли туди, дуже проста. Вони хочуть, щоб у них були зручні умови безпосередньо у відділеннях. Тобто просто відремонтовані приміщення. Вони хочуть, щоб у них були пацієнти, які потребують допомоги. Тобто, навантаження. Ну і звичайно – житло. У даному випадку є гуртожиток, який тимчасово забезпечує молодих спеціалістів, а влада поступово, щороку купує квартири для двох лікарів і таким чином кадри там залишаються. Вони непогано працюють, розвиваються, демонструють якісні результати і конкурують навіть із міськими лікарнями області.
Ще один мотиваційний приклад – вкладання грошей у майбутніх лікарів. Адміністрації у прямому сенсі купують, тобто оплачують випускникам медвишів інтернатуру за фахом, якого потребує район. Кошти закладають під конкретну спеціальність лікаря, і молоді медики з задоволенням їдуть туди працювати.
Загалом, підсумовує очільник департаменту, у реформуванні медичної галузі Україна нині зупинилася на моделі Великобританії. Вона найбільш оптимальна і успішно застосовується у багатьох країнах Європи.
фото: архів «КП»
