Вибори в об’єднаних громадах Кіровоградщини – суттєва перевага президентської сили

Умовна опозиція вже розпочала підготовку до наступних виборів глави держави, тим часом політична сила чинного президента святкує перемогу на виборах очільників об’єднаних територіальних громад, які відбулися в Україні тиждень тому. Про підсумки та наслідки цієї кампанії для Кіровоградської області розповів кандидат політичних наук, доцент Центральноукраїнського педагогічного університету Руслан Стадніченко.

Давайте почнемо з загальної оцінки ходу виборів, які відбулися на диво майже спокійно.

Руслан Стадніченко: Оскільки засоби масової інформації пильно стежили за виборами – суттєво порушити процес і процедуру було неможливо. На Кіровоградщині голова облдержадміністрації Сергій Кузьменко взяв під особистий контроль, аби процес голосування відбувся прозоро, чесно, щоб не було питань до голів і депутатів, які представлятимуть об’єднані громади. Вибори організовувалися не тільки Центральною виборчою комісією, а й частково на місцях, і тут проявилися недоліки самоорганізації на деяких територіях. Однак якщо говорити в цілому, то голосування відбулося чесно, коректно і результати відображають те, з якими настроями люди прийшли на дільниці. Більше того, виборці повинні і надалі контролювати обраних ними представників.

Як прокоментуєте заяви окремих політиків на загальнодержавному рівні, що вибори відбулися­ не в правовому полі?

Руслан Стадніченко: На цьому наголошувала Юлія Тимошенко, це питання піднімав зокрема й «Опозиційний блок». Однак існують, як на мене, абсолютно суперечливі заяви. Візьмемо нашу Кіровоградську область, наприклад, Смоліне. 22 з 26 депутатів обрані від «Батьківщини», це більше 80% – навіть Янукович не показував ніколи таких результатів. Ми не даємо юридичну, правову оцінку, але в експертному середо­вищі є запитання. І коли після цього Тимо­шенко заявляє, що вибори пройшли нечесно, ми просто мовчимо і дивуємося. У Помічнянській об’єднаній громаді за партійними списками 17% здобув «Опозиційний блок», 15% – «БПП «Солідарність». Якщо ви зайняли перше місце і не визнаєте виборів, то ви не визнаєте свого першого місця?! Очевидно, що нині ми вже маємо справу з початком президентської кампанії. І всі ті люди, які сьогодні називають себе опозицією, певний час знаходилися при владі, тому це умовна опозиція. І саме вона намагається­ активізувати частину виборців, знайти точки для критики влади – найпростіше критикувати саме виборчі механізми. Справді, Юлія Тимошенко отримала досить великий «пакет» депутатів, і для нас важливо, щоб цей «пакет» працював на користь громади. І в першу чергу нас має цікавити питання, чи обрані представники громад займатимуться процесами децентралізації, втіленням інтересів громадян, які за них проголосували, чи вони будуть просто залучені у боротьбу за владу.

Чи ви аналізували, хто ті люди, які очолили громади?

Руслан Стадніченко: Коли ми говоримо про Кіровоградську область, у чотирьох із шести об’єднаних громадах перемогли представники БПП «Солідарність». Якраз, до речі, днями відбулася зустріч представника нашого міста у парламенті Костянтина Яриніча з новообраними головами громад, їхніми новими лідерами. Піднімалося питання співпраці на рівні Верховної ради, обласної державної адміністрації і самої об’єднаної громади. Скажімо, якщо буде прийнята державна програма радіологічного та соціального захисту, яку ініціює Яриніч, яким чином голови впроваджуватимуть її у себе на території? Або, скажімо, у нас є масштабна обласна програма «Здоров’я наших дітей» під патронатом Сергія Кузьменка. Якщо голови будуть втілювати її на своїй території, як узгоджуватимуть дії? Для громад вигідно використовувати ті інструменти, ті бюджетні кошти, які вже виділені на певні програми – загальнообласні чи загальнодержавні.

 

Є «пакет» депутатів, який отримала «Батьківщина», і є керівники громад, яких у більшості підтримала інша політична сила. Як вважаєте, чи буде співпраця? Хто має вплив на процеси всередині громади?

Руслан Стадніченко: Для політичних експертів цікаве співвідношення і модель. Ми маємо чотири з шести голів громад, які виграли від президентської сили. По суті, це модель майбутніх президентських виборів, адже тут ви голосуєте за мажоритарною системою за одну людину. Коли один лідер перемагає, як і на президентських виборах. Ця людина несе першу відповідальність, так як президент несе відповідальність за те, що відбувається в цілому у державі. Те ж саме про депутатів – це серйозна відповідальність за впровадження змін, використання коштів на цій території... У процесі децентралізації ці можливості серйозно збільшаться, депутат зможе більше впливати на те, що відбувається на його рідній землі.

Президента або голову критикувати легко, бо він один, і всі знають, як його звати. Як критикувати депутатську фракцію, чи депутатський корпус – це така, трохи розмита відповідальність?

Руслан Стадніченко: Не дуже вона й розмита. Скажімо, є «Народний фронт». Партія перемог­ла на останніх виборах до парламенту. Сьогодні з більш ніж 20% рейтингу у них залишилося в районі близько 1%. Це питання недовіри, яка є до депутатського корпусу, і зокрема до представників «Народного фронту» – Яценюка, Парубія… Якщо представники тієї чи іншої політичної сили на теренах місцевих громад не справлятимуться зі своїми зобов’язаннями, не виконуватимуть обіцянки, з якими вони прийшли, це позначиться на рейтингу всієї партії. На рівні громади ви можете прямо звернутися до людини, щоб вона щось зробила, і бачитимете, робить вона це чи ні. Тут є навіть такий, «місцевий» фактор – коли вибори проходять у селі, в селищі чи навіть у невеликих містечках, де люди знають один одного. Якщо, припустимо, будуть виділятися крупні суми на якісь проекти, а вони не реалізовуватимуться, ви одразу побачите, що депутат поїхав на новій машині, чи будинок кращий собі побудував, а це вже питання довіри-недовіри до нього.

Якщо говорити про накладення одних виборів на інші, можна порівнювати їх із президентськими і які прогнози можна зробити?

Руслан Стадніченко: Як по Україні в цілому, так і по області, за партійними списками у містах – суттєва перевага президентської сили. По всій Україні, близько півтори сотні голів об’єднаних територіальних громад обрані від «Солідарності», близько 50 – самовисуванці, і десь приблизно 13-15 чоловік від «Батьківщини». Все інше – за межами похибки. Цей тренд уже поступово вимальовується, але більш чітко і більш загальні висновки зможемо зробити у квітні, коли відбудуться наступні вибори до громад.