За кіло каштанів нині правлять півтори гривні
Осінь – пора вуличних заробітків. Тільки лінивий не нахиляється, щоб підняти з землі дари природи. Щойно закінчився сезон горіхів – їх обнесли ще зеленими, бо за кіло давали 20-30 гривень, як на зміну підкотила хвиля збору каштанів.
– Збираю каштани скрізь, на вулицях, у парках. Куди б не йшла, під каштаном нахилюся і позбираю всі плоди. Це ж чудовий корм для моїх кіз. Вони з таким задоволенням ласують ними, – ділиться кіровоградка Марія Петрівна, яка тримає в господарстві три кози.
Конкуренцію бабусі нині складають школярі. Канікули і теплі погожі дні – саме час заробити власні кошти. Друзі Рома і Максим за день можуть назбирати кілька відер коричневих плодів. Зібране відносять до пункту прийому каштанів на Балашівці у Кіровограді. Хлопцям пощастило, бо живуть неподалік, а каштанових дерев вистачає, щоб за день назбирати плодів на 20-30 гривень.
– Нам удвох не важко назбирати відро-два каштанів. Це добре, що їх приймають, бо можемо заробити на кишенькові витрати і не просити у батьків, – хваляться хлопці.
Оголошення про прийом каштанів рясніють не тільки на стовпах, а й в інтернеті. За одним таким зателефонувала «КП».
– Так, каштани приймаємо по півтори гривні за кіло. Якщо маєте обсяг до двох тонн, то приїдемо і заберемо по дві гривні за кіло, – відповіли у приймальному пункті.
За сезон заготівельники закуповують 40-60 тонн каштану. Особливих вимог до плодів не висувають, як і до тих, хто їх приносить.
– Основна категорія збирачів плодів – безхатьки, пенсіонери і діти. Каштан ми відправляємо в західні області, а куди він іде далі і що з нього виготовляють – не знаємо, – додали в приймальному пункті.
Безліч кремів, мазей, настоянок на каштані пропонують аптеки. Тож «КП» поцікавилася, можливо, урожай каштанів піде на переробку у фармацію?
– Не можна використовувати у фармації ні трави, ні плоди, ні ягоди, зібрані в межах міста і біля доріг. Вони містять у собі стільки шкідливих речовин і важких металів, що не вилікують, а навпаки завдадуть шкоди. Всю сировину для виготовлення ліків ми перевіряємо на вміст шкідливих речовин у Держспоживстандарті й у власній лабораторії. Зазвичай усі фармацевтичні підприємства беруть сировину тільки у перевірених постачальників, з якими працюють уже багато років, і знають, що ті не підсунуть неякісний збір, адже від ліків залежить здоров’я і життя людей, – повідомила директор фармацевтичного підприємства «Союз Афган» Антоніна Гуцалюк і припустила, швидше за все, каштани експортують до Польщі, Чехії та інших західних країн, де їх і переробляють.
Попри всі намагання з’ясувати, для чого ж урешті-решт бізнесмени збирають каштани, у відповідь звучало лише одне: «То не наше діло і не ваше. У нас їх викуповують, а куди далі – не знаємо». «КП» обдзвонила ледь не пів-України, та все марно. Крупні фармзаводи теж кажуть, що плоди не переробляють.
– Кінський каштан ми не використовуємо для виготовлення медпрепаратів. Не знаємо жодного фармзаводу, де б його брали для виробництва, – зазначили у відділі закупівель Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу.
За неофіційними даними, українські каштани дійсно їдуть закордон. Там їх перероблять, а вже у вигляді екстрактів можуть повертатися на вітчизняні фармпідприємства.
Втім не лише для виготовлення ліків використовують коричневі плоди. На відміну від кінських каштанів, європейські – готують. На Кіровоградщині вони не ростуть, але на заході країни такі дерева є.
– У нас здебільшого росте кінський каштан, він не їстівний. А от у західних областях України росте саме такий каштан і там з нього готують багато страв: печуть хліб, кекси, різні пироги, варять супи і навіть готують морозиво. Їстівний каштан відрізняється від звичного нам кінського не тільки зовнішнім виглядом, а й смаковими властивостями – він солодкуватий і схожий на картоплю або квасолю, – розповідає авторка кулінарного сайту Галина Артеменко.
В обласному центрі, на жаль, страв із каштану ніде скуштувати, але гурмани можуть поїхати у гастрономічну подорож, наприклад, на Закарпаття… Там їстівні каштани вирощують. Плоди таких менші за розміром від кінських, а самі дерева люблять тепло.
А ще європейські каштани можна придбати в інтернеті. Кілограм коштує у сто разів більше – близько двохсот гривень.
– Збираю каштани скрізь, на вулицях, у парках. Куди б не йшла, під каштаном нахилюся і позбираю всі плоди. Це ж чудовий корм для моїх кіз. Вони з таким задоволенням ласують ними, – ділиться кіровоградка Марія Петрівна, яка тримає в господарстві три кози.
Конкуренцію бабусі нині складають школярі. Канікули і теплі погожі дні – саме час заробити власні кошти. Друзі Рома і Максим за день можуть назбирати кілька відер коричневих плодів. Зібране відносять до пункту прийому каштанів на Балашівці у Кіровограді. Хлопцям пощастило, бо живуть неподалік, а каштанових дерев вистачає, щоб за день назбирати плодів на 20-30 гривень.
– Нам удвох не важко назбирати відро-два каштанів. Це добре, що їх приймають, бо можемо заробити на кишенькові витрати і не просити у батьків, – хваляться хлопці.
Оголошення про прийом каштанів рясніють не тільки на стовпах, а й в інтернеті. За одним таким зателефонувала «КП».
– Так, каштани приймаємо по півтори гривні за кіло. Якщо маєте обсяг до двох тонн, то приїдемо і заберемо по дві гривні за кіло, – відповіли у приймальному пункті.
За сезон заготівельники закуповують 40-60 тонн каштану. Особливих вимог до плодів не висувають, як і до тих, хто їх приносить.
– Основна категорія збирачів плодів – безхатьки, пенсіонери і діти. Каштан ми відправляємо в західні області, а куди він іде далі і що з нього виготовляють – не знаємо, – додали в приймальному пункті.
Безліч кремів, мазей, настоянок на каштані пропонують аптеки. Тож «КП» поцікавилася, можливо, урожай каштанів піде на переробку у фармацію?
– Не можна використовувати у фармації ні трави, ні плоди, ні ягоди, зібрані в межах міста і біля доріг. Вони містять у собі стільки шкідливих речовин і важких металів, що не вилікують, а навпаки завдадуть шкоди. Всю сировину для виготовлення ліків ми перевіряємо на вміст шкідливих речовин у Держспоживстандарті й у власній лабораторії. Зазвичай усі фармацевтичні підприємства беруть сировину тільки у перевірених постачальників, з якими працюють уже багато років, і знають, що ті не підсунуть неякісний збір, адже від ліків залежить здоров’я і життя людей, – повідомила директор фармацевтичного підприємства «Союз Афган» Антоніна Гуцалюк і припустила, швидше за все, каштани експортують до Польщі, Чехії та інших західних країн, де їх і переробляють.
Попри всі намагання з’ясувати, для чого ж урешті-решт бізнесмени збирають каштани, у відповідь звучало лише одне: «То не наше діло і не ваше. У нас їх викуповують, а куди далі – не знаємо». «КП» обдзвонила ледь не пів-України, та все марно. Крупні фармзаводи теж кажуть, що плоди не переробляють.
– Кінський каштан ми не використовуємо для виготовлення медпрепаратів. Не знаємо жодного фармзаводу, де б його брали для виробництва, – зазначили у відділі закупівель Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу.
За неофіційними даними, українські каштани дійсно їдуть закордон. Там їх перероблять, а вже у вигляді екстрактів можуть повертатися на вітчизняні фармпідприємства.
Втім не лише для виготовлення ліків використовують коричневі плоди. На відміну від кінських каштанів, європейські – готують. На Кіровоградщині вони не ростуть, але на заході країни такі дерева є.
– У нас здебільшого росте кінський каштан, він не їстівний. А от у західних областях України росте саме такий каштан і там з нього готують багато страв: печуть хліб, кекси, різні пироги, варять супи і навіть готують морозиво. Їстівний каштан відрізняється від звичного нам кінського не тільки зовнішнім виглядом, а й смаковими властивостями – він солодкуватий і схожий на картоплю або квасолю, – розповідає авторка кулінарного сайту Галина Артеменко.
В обласному центрі, на жаль, страв із каштану ніде скуштувати, але гурмани можуть поїхати у гастрономічну подорож, наприклад, на Закарпаття… Там їстівні каштани вирощують. Плоди таких менші за розміром від кінських, а самі дерева люблять тепло.
А ще європейські каштани можна придбати в інтернеті. Кілограм коштує у сто разів більше – близько двохсот гривень.