Навчання у польських вишах для кіровоградських випускників – як шанс утекти з України?

Торік у польських вишах із загальної кількості студентів-іноземців більше половини навчалося саме українців. Експерти констатують, попит на закордонні навчальні заклади росте постійно, адже ті заманюють абітурієнтів не лише спрощеними умовами вступу, а й законодавчою базою і гнучкою системою оплати за освіту. Нині в Україні практично в усіх крупних містах діють рекрутингові центри, які здійснюють набір і подальший супровід охочих навчатися у країнах Європи. Їхні працівники зізнаються, левова частка тих, хто виїхав на навчання, повертатися назад не планують.

Тетяна уже четвертий рік поспіль допомагає кіровоградським випускникам вступати до вишів Польщі, Чехії, Словаччини, Німеччини, Англії та США. До зони її відповідальності належить допомога в оформленні документів і супровід студентів. Жінка каже, хоч навчання і життя за кордоном не дешеве, тим не менш охочих навчатися більшає, навіть не зважаючи на доволі скромні статки жителів Кіровограда.

– Допомагаю вступати як до вищих навчальних закладів, так і до середніх. Протягом останніх років українських студентів за кордоном побільшало, не дивлячись на вартість навчання і недешеве там життя за нашими мірками, – розповідає вона. – Щоб вивчити дитину, наприклад у Польщі, окрім сплати за саме навчання (мова йде про вищу освіту, оскільки навчання у технікумах до 18 років узагалі безкоштовне), а це від 800 євро до 3 тисяч на рік, потрібно ще близько 300 євро на місяць на харчування та проживання, але ця сума залежить від міста, де знаходиться виш, від інших факторів. У державних – навчатися дорожче, приватні – нині знижують ціни. Втім, трохи обжившись, студент може влаштуватися на роботу, а таких можливостей існує достатньо, і фінансове навантаження на батьків буде меншим.

На думку рекрутера, зростання кількості абітурієнтів із України у європейських вишах обумовлене страхом провалити зовнішнє незалежне оцінювання, здорожчанням навчання на батьківщині і, певно найголовніше, бажанням батьків дати хорошу путівку у життя своїм дітям.

– Нічого не маю проти наших вишів – сама такий закінчувала. Нині це Центральноукраїнський педагогічний університет імені Винниченка, а в мій час то був пед­інститут імені Пушкіна. Але якщо порівнювати – то ми – це вчорашній, або навіть позавчорашній день, а закордонні університети – завтрашній. І при цьому вартість навчання у нас росте, а база у більшій мірі незмінна, – констатує співрозмовниця. – Плюс в іноземних вишах спрощена система вступу – там не потрібно сертифікатів ЗНО. Більше того, як показує цьогорічна практика в Україні, вдало складені тести не завжди є гарантією вступу до обраного вишу на державну форму навчання, навіть якщо дитина розумна. І третє – це бажання батьків дати своїй дитині путівку в життя. Наскільки мені відомо, ті, хто виїхав на навчання за кордон, повертатися­ на батьківщину не планують.

Дарина – вчорашня випускниця одного з ліцеїв Кіровограда. Дівчина вступила на навчання до краківської Академії Моджевського на спеціальність косметолога. Пояснює, давно обрала для себе Польщу як країну, де здобуватиме вищу освіту.

– У сьомому класі мені пощастило побувати в Європі. Була у багатьох країнах, у тому числі в Польщі. Краків настільки захопив, що вже тоді зрозуміла – це місто, де б хотілося жити, – розповідає вона. – У восьмому класі я пішла на курси польської. Викладачем була носій мови. І чим більше вона розповідала про культуру Польщі, тим більше мені хотілося пов’язати своє майбутнє з цією країною.

Дівчина зауважує, зовнішнє незалежне оцінювання на батьківщині її абсолютно не лякало. Тести вона склала без проблем.

– ЗНО складала, так сказати, про всяк випадок, хоча і знала, що вступатиму до Польщі, – говорить вона і додає, для вступу до польського вишу достатньо лише атестату. – В академії подивилися на оцінки з профільних предметів – біології та хімії. Головним було знання мови. Я отримала необхідний сертифікат.

У подальшому Дарина планує продовжити навчання у Ягеллонському університеті за спеціальністю лікаря-дерматолога. Повертатися в Україну не планує.

– Зараз для мене головне здобути освіту, про яку мрію. А далі час покаже. Хоча мені б дуже хотілося знайти себе саме у Польщі. Тут більше перспектив, – підсумувала вона.

Згідно з даними центру «ОсвітаПоль», у 2016-2017 навчальному році в польських університетах нараховували більше 65 тисяч студентів із-за кордону. З них – понад 50% українці.