У Знам’янському районі розкопали унікальний скіфський курган

«КП» уже розповідала, як місяць тому на території Мошоринської сільської ради Знам’янського району під час польових робіт люди виорали частину антропоморфної стели скіфського часу, тобто кам’яну скіфську бабу. Тоді заступниця голови Знам’янської райдержадміністрації Олена Грінчак розповіла, невдовзі стартують повноцінні розкопки археологів. Нині група фахівців завершила роботу і заявила: знахідки неоціненні для вивчення поховального обряду скіфів.

У непримітному зовні насипі, як з’ясувалося, знаходилися дерев’яна гробниця ймовірно скіфського воєначальника і скіфська гранітна стела висотою 2,6 метра, яку вже зарахували до п’ятірки найвищих, знайдених на Євразійському просторі.

Втім припущення, що на цьому місці може бути щось цінне для вивчення історії, виникло тоді, коли під час польових робіт орачі зачепили плугом частину невідомого каменю.

– На місце виїхала археологічна експедиція з Центральноукраїнського педагогічного університету імені Винниченка, – розповідає очільник області Сергій Кузьменко, який першим підтримав ідею розпочати розкопки. – Вони ідентифікували це як серйозну знахідку й ініціювали подальше дослідження. Щоб провести ці роботи, довелося виокремити два з половиною гектари землі. І не дарма – знахідка здивувала масштабністю!

Розкопки тривали з 9 по 30 серпня.

Координували роботи завідувач кафедри історії України, кандидат історичних наук Олександр Чорний, викладач кафед­ри Кирило Панченко і кандидат історичних наук, доцент Ірина Козир. Також до роботи добровільно долучилися більше десяти студентів історичного факультету.

– По суті, нам вдалося­ врятувати цю кам’яну стелу, – пояснює Ірина Козир. – Далі ми припустили, що на місці цього кургану може бути скіфське поховання, бо частина стели лишалася під грунтом. Для цього потрібна була важка техніка і тривалі роботи, коштів на які не було. Сергій Кузьменко посприяв­ дослідженню об’єкта, бо одразу було видно, що це унікальна пам’ятка, яку треба негайно рятувати.

Археологи з’ясували, курган спорудили скіфи 2,5 тисячі років тому. У ньому – головне поховання знат­ного воїна, можливо, навіть воєначальника.

– Це була дерев’яна гробниця близько 15 метрів у діаметрі, споруджена на давньому грунті, – продов­жує Ірина Козир. – Навколо неї була дерев’яна піраміда з великих дубових колод. Величезна споруда! З гробницею провели обряд спалення. Навколо споруди скіфи викопали великий і глибокий рів, який нібито символічно відгороджував місце поховання вождя від реального світу живих. Після здійснення обряду поховання скіфи насипали високий курган. Думаємо, раніше він був набагато вищим. На верхівці була кам’яна стела, виготовлена з місцевого сірого граніту, вона мала антропоморфні риси. Традиційно скіфи в таких стелах уособлювали образ предка, воїна, охоронця території. Якщо подивитися на територію, де розташований курган, то це – найвища точка в даній місцевості. Скіфи, ставлячи такого кам’яного сторожа на верхівці свого кургану, таким чином закріплювали цю територію за собою, позначали підконтрольність.

 

Через деякий час після поховання курган пограбували самі ж скіфи. Винес­ли усе цінне і навіть тіло померлого. Залишилися лише поховання раба без інвентарю, фрагменти античних хіоських амфор, чорнолакової посудини, бронзові і залізні скоби, якими скріплювали жертовні таці із жертовною їжею, бронзовий наконечник стріли, череп коня – залишок жертвоприношення.

– Всі ці матеріали дали нам можливість припустити, що це був період, коли територія України ще тільки заселялася і бралася під кон­троль скіфами.

Всього в Україні зафіксовано близько двохсот поховань цього періоду. Втім таких гробниць, із якими був проведений обряд спалення, всього лише близько двох десятків.

– Скіфи створювали такі поховальні споруди в лісостеповій місцевості. Територія цього кургану більше тяжіє до степу. Тому такий вид обряду – дуже рідкісне явище саме для степової Скіфії. Це перша особливість кургану, – пояснює Ірина Козир. – Друга полягає в унікальній збереженості дерев’яної гробниці. Вона не поруйнована. Збереглася кладка, піраміда. Під час розкопок ми розбирали цю споруду вручну і досліджували, яким чином вона була збудована. Ця споруда стане дуже важливим етапом у дослідженні Скіфії, оскільки ми зможемо зробити повну наукову реконструкцію їхнього поховального обряду.

Крім того, не менш унікальною є знахідка антропоморфної скіфської стели – в лівій руці воїн тримає спеціальну чашу для пиття, дуже гарно зображений пояс, на ньому – футляр для лука і стріл із великою сферичною прикрасою, меч, нагайка. Усі знайдені речі підкреслювали високий статус похованої там людини. Крім того, затрати, понесені у той час на спорудження гробниці, також свідчать про високоповажність похованого.

Все це в комплексі робить курган біля села Васине на Кіровоградщині унікальним серед схожих старожитностей скіфського часу в Україні. Реконструкції, які зроблять на його прикладі науковці, дадуть можливість переглянути деякі існуючі в археології уявлення про поховальний обряд скіфів.

Зараз кам’яна стела знаходиться в археологічному музеї педагогічного університету.

– Кіровоградщина – не тільки географічний центр України, не тільки унікальна з точки зору корисних копалин, тут на дотику степу і лісостепу десятками тисяч років формувалася цивілізація, – каже очільник області Сергій Кузьменко. – Це підтверджується знахідками. Держава зараз має забезпечити, щоб археологи, вчені та історики мали змогу дослідити такі об’єкти, аби «чорні архео­логи» їх не випередили. На порятунок цієї знахідки з сільського й обласного бюджетів оперативно виділили 150 тисяч гривень. Будемо і надалі підтримувати таку діяльність із вивчення історії нашого краю та знаходити для неї фінансову підтримку.

фото: облдержадміністрація