Оновлена система. Головний освітянин області розповів, чому так життєво необхідні зміни у школі

, Любов Попович

00305До старту нового навчального року залишається кілька тижнів, а це означає, що і батьки, і учні, і педагогічні колективи, і профільні чиновники невпинно готуються до першого вересня. У батьків голова пухне, де взяти гроші, аби зібрати дитину до школи, адже за приблизними підрахунками цьогоріч це обійдеться­ орієнтовно у шість тисяч гривень. Учителі традиційно готують навчальні плани. Чиновники переймаються більш глобальними питаннями – забезпеченням районів шкільними автобусами, новим диханням у профтехосвіті, участю області у міністерських проектах…

Кіровоградщина у цих процесах, відзначають у Міністерстві, нині в числі лідерів серед інших регіонів України. Область, до речі, хвалили і на нещодавній урядовій нараді, як найкраще підготовлену до впровадження пілоту «Нова українська школа». Про цей проект і не лише розповів «КП» очільник управління освіти облдержадміністрації Володимир Таборанський.

Школа

–Цьогоріч за парти сядуть 92 тисячі учнів, уперше – майже десять тисяч. Саме загальної середньої освіти зміни торкнулися найбільше, – говорить Володимир Таборанський. – Торік на Кіровоградщині було 18 опорних шкіл і 67 філій, нинішній навчальний рік розпочнеться у 67 опорних школах і 180 філіях. Більша половина області запрацює саме в цій якості, а це свідчить про системність. Уже до наступного навчального року всі школи будуть об’єднані у цю систему. За створенням опорних шкіл наш регіон лідирує серед інших, з нас беруть приклад.

Посадовець вкотре пояснює, проблему малокомплектних шкіл, де навчається 20-40 учнів, а один учитель викладає кілька предметів, потрібно вирішувати і держава дає таку можливість.

– Це робиться насамперед для того, щоб не закривати, не призупиняти роботу шкіл у селах. Нині основа системи – у кожному селі має бути садочок і початкова школа, але вони мають стати частиною опорної школи, – наголошує він. – Аби не закривати малокомплектні школи, довелося піти шляхом пониження ступенів – одинадцятирічки зробили дев’ятирічками, а заклади – філіями опорних шкіл. Відтак вони стали частиною єдиної системи, матимуть завідувачів, які підпорядковуватимуться директору опорної школи. Тепер керівник і педагогічна рада опорної школи-філії вирішуватимуть, у яких сільських закладах освіти доцільно зберегти класи, а де краще підвозити дітей на навчання до опорної школи, як краще це зробити – в окремий день чи на окремі уроки. За такою системою ми хочемо максимально відійти від індивід­у­альної форми навчання. Ще два роки тому за цією формою вчилося 1800 дітей в області і вони фактично втратили освіту. Торік їх стало менше – 1450, а цього року ще півтисячі дітей поїдуть вчитися в опорні школи.

Разом із тим, підкреслює Володимир Таборанський, створення опорних шкіл і філій не можливе без забезпечення інших вагомих взаємопов’язаних чинників – доріг і транспорту. У цьому напрямку робота ведеться спільно зі службою автодоріг. Там, де дороги приводять до ладу, забезпечують і шкільними автобусами.

– Торік придбали 28 автобусів, цього року поки шість. Працюватимуть вони у тих селах, де діти вперше поїдуть на навчання в опор­ні школи. Це Маловисківський,­ Бобринецький, Олександрівський, Олександрійський,­ Гайворонський і Новоархангельський райони. Для придбання ще 16 автобусів чекаємо на державну субвенцію. Але потреба на сьогоднішній день у шкільному транспорті складає майже півсотні одиниць, – уточнює співрозмовник «КП» і пояснює, там, де дороги поки не відремонтовані і немає змоги підвозити дітей до опорної школи, діти продовжуватимуть навчання у своїх закладах. Але згодом таки поїдуть здобувати якісну освіту у кращу школу.

Начальник управління відзначає, забезпечення коштами на придбання обладнання в опорні школи у 2016-2017 навчальному році у п’ятнадцять разів більше, ніж було позаторік!

– Якщо у 2015-2016 роках ми закупили обладнання на п’ять мільйонів гривень, то в минулому році – на 41 мільйон. На ці гроші придбали 108 навчальних комп’ютерних і 80 інтерактивних комплексів, а ще окремо комп’ютери, шкільне обладнання і меблі. Це все, аби переконати батьків, що опорна школа краща і умови для їхніх дітей там теж мають бути відповідні, – звертає увагу Володимир Таборанський.

Посадовець розуміє бажання громади зберегти сільську школу, навіть якщо вона малокомплектна, але і батьки мають усвідомити, що для дітей краще отримати якісну освіту, яка дасть можливість потім продовжити навчання у виші.

– От наприклад, школа у Покровці Новоархангельського району. Тамтешні люди довго боролися за її збереження. А сам навчальний заклад розміщувався у приміщенні сільської ради, мав кілька класних кімнат, вчителів не вистачало, уроки часто проводили вдома. Коли ж діти поїхали навчатися в опорну школу до Вільшанки і відчули переваги, то сьогодні навіть мова не йде про повернення тамтешнього закладу, – радіє змінам співрозмовник «КП». – Опорні школи дають і кадрову перевагу. Коли два роки тому скасували обов’язкове відпрацювання випускників педагогічних вишів у школах за направленням, галузь одразу відчула кадровий голод. Понад три сотні вакансій у сільських школах були незаповнені. В опорній школі не тільки діти їхатимуть на навчання, а й вчителі їхатимуть до дітей у філії. Тож вони зможуть уже з молодших класів закладати основу знань учнів, які за кілька років приїдуть до них у ту саму опорну школу.

Володимир Таборанський каже, нині ведеться активна робота над тим, аби в кожному районі кращих і вчителів, і учнів заохочувати.

– Ми працюємо над тим, аби у кожному районі була педагогічна премія для заохочення кращих вчителів. Ми цього року знайшли можливість преміювати й учнів – переможців олімпіад і Малої академії наук. Останні отримали грошові винагороди 1 червня, педагогів відзначимо у день професійного свята, – уточнює посадовець.

Більше того, звертає увагу співрозмовник «КП», цьогоріч чотири школи з Кіровоградщини стали учасниками пілотного проекту­ з реалізації нового державного стандарту початкової освіти у рамках реформи «Нова українська школа».

– Міністерство освіти і науки­ відібрало по чотири школи у кожному регіоні для впровадження пілотного проекту. У нас це школа №25 в обласному центрі, олександрійська школа №15, світловодська школа №7 і бобринецька №1. У пілоті в кожній школі братимуть участь два перші класи, у яких не більше 30 учнів. Концепція проекту передбачає цілий ряд інноваційних підходів як до навчального процесу, так і до виховного, – зауважує він.

Професійно-технічна освіта

Зміни в освітянській галузі торкнулися навіть тих напрямків, де їх не бачили десятиліттями. За словами очільника управління, цього року після ремонтів «ожили» заклади позашкільної освіти, спальні корпуси шкіл-інтернатів. На черзі – гуртожитки профтехучилищ.

– Держава багато років не давала жодної копійки на ремонти гуртожитків ПТУ. Зараз, коли вони фінансуються з обласного бюджету, ми вирішили відремонтувати житло для студентів у Бобринці, Голованівську, Малій Висці, Олександрії, Знам’янці. Учні, які здобувають там професійну освіту, повинні мати і належні умови проживання. Більше того, ми працюємо і над перепрофілюванням закладів – неактуальні спеціальності закриваємо, а затребувані відкриваємо. Впроваджуємо дуальну систему освіти на базі Кіровоградського ВПТУ №4 і заводу «Ельворті». Крім того, на базі училищ відкриваємо навчально-практичні центри. Наприклад, у Бобринці для навчання у тамтешньому центрі придбали сучасний комбайн, трактори, жатки, іншу техніку. Таким чином учні матимуть змогу наживо опановувати спеціальність. Плануємо, що навіть фермери, які хочуть придбати нову сільськогосподарську техніку, зможуть там навчати своїх працівників, – продовжує Володимир Таборанський.

Дошкільна освіта

Незважаючи на те, що торік в області відкрили п’ять дошкільних відділень і збільшили кількість міць для дошкільнят у садочках майже на півтисячі, головний освітянин області визнає, проблема перевантаження груп залишається.

– Плануємо цього року відновити роботу шести дошкільних закладів, створити групи дошкільнят у семи навчально-виховних комплексах і збільшити їх у майже двох десятках садочків. Загалом цього року плануємо відкрити понад півтисячі додаткових місць для малюків, – ділиться планами Володимир Таборанський і зауважує, що у цьому напрямку добре працюють освітяни Вільшанського, Кіровоградського, Компаніївського, Новоархангельського, Долинського, Новгородківського районів. У цілому по області 504 садочки відвідує 33 тисячі вихованців, а дошкільною освітою охоплені 63% дітей, в той час як по Україні цей показник становить 57%.

У цілому позитивна динаміка помітна за всіма напрямками, констатує посадовець.

– З одного боку, ми готові реалізувати в області нову украї­нську школу. З іншого – взялися створювати належні умови для учнів профтехучилищ. Також на порядку денному забезпечити наших дітей дошкільною освітою. Переконаний, зміни дадуть свій результат. Ми до цього крок за кроком рухаємося, – підсумував очільник управління.

фото: «DOZOR»

e-max.it: your social media marketing partner