Допоможіть Юлі Язан одужати!
Якщо ви побачите в центрі Кіровограда волонтерів зі скриньками в руках, на яких написано благодійна організація «Благо Світ», не проходьте повз. Ці люди збирають пожертвування для порятунку життя дітей. Нині такої допомоги потребує Юля Язан із села Мартоноша Новомиргородського району.
У дівчинки – гострий лімфобластний лейкоз, ремісія після першого гострого періоду, хронічний гепатит В, активна фаза. Вона хворіє вже третій рік.
«КП» вдалося поспілкувався з мамою дитини – Галиною Язан, яка і розповіла, як неочікувана хвороба підкосила всю їхню сім’ю.
У вересні буде рівно три роки, як Юля хворіє. Тієї осені дівчинка пішла до школи в перший клас. За кілька днів у неї раптово підвищилася температура, «збити» її самостійно не вдавалося.
– Ми звернулися до районної лікарні, але там не могли зрозуміти, що відбувається з Юлею. Температура була вище сорока градусів. Тоді ми поїхали в обласну дитячу лікарню. Нас поклали в інфекційне відділення. Тиждень ми там пролежали, поки не підтвердився діагноз. Аналізи возили в Київ, в «Охматдит». Так ми дізналися, що в неї лейкоз…, – розповідає Галина.
Мама Юлечки пригадує ще один випадок, який теж, можливо, спровокував розвиток хвороби: ще перед тим, як дівчинка повинна була йти в перший клас, у неї під підборіддям з’явилася гулька, розміром у п’ять копійок.
– Я тоді повезла доньку в районну лікарню, а лікар сказав, щоб дівчинка йшла до школи. Якщо ця гулька не ростиме далі, то це добре, – ділиться мама Юлі, додаючи, що за якийсь час ця гулька розділилася і стала, як дві горошини. – Тоді почала підніматися температура. До обіду – нічого, а коли поверталася зі школи – то піднімалася. Отак походила Юля чотири дні в перший клас, на цьому все, далі почалася лікарня.
Після того, як сім’я дізналася діагноз, почалося лікування. Галина Язан розповідає, що чотири місяці дівчинка проходила основну хіміотерапію. Після неї дозволили поїхати додому, а тоді знову лікарня. Згодом графік лікування був такий: тиждень вдома, тиждень у лікарні. Так у лікарняних стінах під крапельницями минуло кілька місяців.
– Після того, як весь призначений курс Юля пройшла, ми повинні були приїздити раз на місяць до лікарні. Хімію донька мала приймати в таблетках. Але тут до цього діагнозу додався ще один – гепатит В, лікування якого потребувало ще довшого перебування у стінах лікарні. Його раніше в доньки не було, а потім виявили активну фазу, – згорьовано констатує Галина Язан.
Нині дівчинка вже тиждень вдома, на ін’єкціях і пігулках. Її мама каже, що вранці у Юлечки інколи з’являється втома, вона в’яла. Коли почуває себе краще, то бігає.
– Я рада, що вона зараз рухлива, а не лежить, як раніше було. Вона була геть жовта. Коли потрапили в лікарню, в неї гемоглобін був 58! – додає жінка.
Зараз Юля навчається в другому класі, на індивідуальній формі. Її підтримують батьки, старша сестра Настя, рідні та знайомі. Мама Юлі постійно поряд – не працює. Годувальник у сім’ї лише батько. А кошти на лікування ще потрібні неабиякі. Батьки Юлі звертаються до читачів газети з проханням допомогти їхній доньці одужати.
Реквізити: «Приватбанк», номер карти: 5168 7572 3917 3653, МФО: 305299, ОКПО: 14360570.
У дівчинки – гострий лімфобластний лейкоз, ремісія після першого гострого періоду, хронічний гепатит В, активна фаза. Вона хворіє вже третій рік.
«КП» вдалося поспілкувався з мамою дитини – Галиною Язан, яка і розповіла, як неочікувана хвороба підкосила всю їхню сім’ю.
У вересні буде рівно три роки, як Юля хворіє. Тієї осені дівчинка пішла до школи в перший клас. За кілька днів у неї раптово підвищилася температура, «збити» її самостійно не вдавалося.
– Ми звернулися до районної лікарні, але там не могли зрозуміти, що відбувається з Юлею. Температура була вище сорока градусів. Тоді ми поїхали в обласну дитячу лікарню. Нас поклали в інфекційне відділення. Тиждень ми там пролежали, поки не підтвердився діагноз. Аналізи возили в Київ, в «Охматдит». Так ми дізналися, що в неї лейкоз…, – розповідає Галина.
Мама Юлечки пригадує ще один випадок, який теж, можливо, спровокував розвиток хвороби: ще перед тим, як дівчинка повинна була йти в перший клас, у неї під підборіддям з’явилася гулька, розміром у п’ять копійок.
– Я тоді повезла доньку в районну лікарню, а лікар сказав, щоб дівчинка йшла до школи. Якщо ця гулька не ростиме далі, то це добре, – ділиться мама Юлі, додаючи, що за якийсь час ця гулька розділилася і стала, як дві горошини. – Тоді почала підніматися температура. До обіду – нічого, а коли поверталася зі школи – то піднімалася. Отак походила Юля чотири дні в перший клас, на цьому все, далі почалася лікарня.
Після того, як сім’я дізналася діагноз, почалося лікування. Галина Язан розповідає, що чотири місяці дівчинка проходила основну хіміотерапію. Після неї дозволили поїхати додому, а тоді знову лікарня. Згодом графік лікування був такий: тиждень вдома, тиждень у лікарні. Так у лікарняних стінах під крапельницями минуло кілька місяців.
– Після того, як весь призначений курс Юля пройшла, ми повинні були приїздити раз на місяць до лікарні. Хімію донька мала приймати в таблетках. Але тут до цього діагнозу додався ще один – гепатит В, лікування якого потребувало ще довшого перебування у стінах лікарні. Його раніше в доньки не було, а потім виявили активну фазу, – згорьовано констатує Галина Язан.
Нині дівчинка вже тиждень вдома, на ін’єкціях і пігулках. Її мама каже, що вранці у Юлечки інколи з’являється втома, вона в’яла. Коли почуває себе краще, то бігає.
– Я рада, що вона зараз рухлива, а не лежить, як раніше було. Вона була геть жовта. Коли потрапили в лікарню, в неї гемоглобін був 58! – додає жінка.
Зараз Юля навчається в другому класі, на індивідуальній формі. Її підтримують батьки, старша сестра Настя, рідні та знайомі. Мама Юлі постійно поряд – не працює. Годувальник у сім’ї лише батько. А кошти на лікування ще потрібні неабиякі. Батьки Юлі звертаються до читачів газети з проханням допомогти їхній доньці одужати.
Реквізити: «Приватбанк», номер карти: 5168 7572 3917 3653, МФО: 305299, ОКПО: 14360570.