Доки ми справлятимемо нужду і плюватимемо в під’їздах, доти житимемо так, як живемо зараз
Беззаперечно сьогодні темою №1 в Україні є Асоціація з Євросоюзом. Її обговорюють у транспорті, на кухнях, на роботі, у соцмережах… Найбільш активні вийшли відстоювати свою громадянську позицію на площах міст. Морозостійкі – подалися до столиці. У Кіровограді під пам’ятником Кірову теж триває акція. Щоправда, чисельною її назвати не можна – у будні ввечері туди приходить до сотні людей. Удень – близько двох десятків. Утім, якщо в Києві мітингувальники нарешті відкинули партійні прапори, в обласному центрі, очевидно, на таке розраховувати не варто.
Людмила Шубіна – відомий у Кіровограді і за його межами керівник підприємства «Друкмашцентр» у соцмережі днями написала, що, хоч і підтримує євроінтеграцію, але йти на площу й стояти там під будьякими партійними знаменами – не хоче!
– Я – за євроінтеграцію! Я готова була прийти на площу, але не хочу стояти під жодними партійними знаменами, бо для вас (політичних сил – ред.) – це дешевий піар! Люди перестали вірити цим крикам на площах! І чим більше ви (політичні сили – ред.) будете виконувати свої партійні танці, тим менше людей публічно висловлюватиме свою думку, – написала вона у коментарі під закликом підтримати акцію в обласному центрі.
А от 18-річна студентка Вікторія на площу таки прийшла. Навіть принесла туди український прапор.
– Я прийшла сюди, бо хочу кращого майбутнього для України, нижчі ціни та вільний проїзд між державами. А ще Європа для мене – це європейські стандарти та визнання України як європейської держави на міжнародній арені, – пояснює свою позицію дівчина.
Так само кращого майбутнього для України хоче і 56-річний кіровоградець Олександр Боршуляк. Однак, переконаний, сьогодні держава не готова до вступу в ЄС.
– Як патріот України, я хочу кращого майбутнього для своєї держави, але я вважаю, що ми ще не готові до вступу в ЄС у тому форматі, який пропонують нам зараз. Ми повинні розуміти, що Євросоюз – це не панацея від злиднів та інших проблем, які має Україна. Ось у нас нещодавно була виставка «Агроекспо», на якій я спілкувався з поляками, румунами та болгарами.
Я запитував їх: що вам дав вступ до Євросоюзу, на що мені відповіли – знаєш, до ресторану ми так і не сходили…
Як на мене, показовим прикладом у цьому плані є Японія. Вона не член Євросоюзу, проте її товарами користуються у всьому світі. До чого це я? Коли ми станемо гідними Євросоюзу, нас самі туди покличуть, тому я вважаю, що в Європу треба йти не з проблемами, а з конкретними пропозиціями. Тільки тоді нас поважатимуть як рівних! – говорить чоловік.
Житель обласного центру Ігор Максимець – на два роки старший за Олександра Боршуляка. Вважає, насамперед Україна повинна будувати Європу у себе.
– Є така країна Ірландія. Вона виробляє багато продукції, зокрема, пива, але майже нічого не експортує, бо працює на внутрішній ринок. Ми ж працюємо на всіх, тільки не на себе. Мені ж хочеться, щоб не залежно від того, вступимо ми у Євросоюз чи ні, кожен із нас мав власний дім, роботу та достойний рівень заробітної плати, – зазначає він.
Про достойне життя саме в Україні говорить і продавчиня центрального ринку у Кіровограді 42-річна Ірина.
– Ви думаєте нас там чекають? Кому потрібні наші злидні? Я за освітою філолог. Закінчила наш педінститут. Ось бачите, як «несу» дітям світле, – іронізує жінка. – Я на базарі стою більше десяти років. Думаєте, приємно спостерігати, як підходить якась бабуся, перераховує свої копійки, аби купити банан чи яблуко внукові? Я не розбираюся в політиці, мені всеодно, бо всі «деруться» тільки за «кормушку». Але я бачу реалії життя. Ми ще не доросли до Європи. Так, Європа – це наша мрія, бо всі хочуть заможного життя. Але доки ми плюватимемо і справлятимемо нужду в під’їздах, доти житимемо, так як живемо зараз. Хочете в Європу – зробіть її спочатку в себе, а потім інтегруйтеся!
Кіровоградка 25-річна Аліна Подлєсна зараз живе у Львові. Розповідає, там до питання євроінтеграції ставляться дуже емоційно.
– У нас у Львові студенти – дуже активна частина населення. Якщо їх не пускають на мітинг, вони просто демонстративно йдуть із пар, роблять це згуртовано. Щодо мене, то я однозначно не можу сказати, чи потрібно нам вступати до Євросоюзу зараз. Я хочу, щоб наша країна рухалася уперед, щоб наші народні обранці дотримувалися своїх обіцянок, але і ми повинні багато що зробити для цього. Нас повинні спочатку почати поважати, приймати за рівних, тільки тоді можливий вступ України до Євросоюзу, – каже вона.
А тим часом кілька десятків кіровоградських студентів із педуніверситету у середу теж прийшли на площу. Дорогою несли 30-метровий український прапор. Уже на самому мітингу, коли представник «Батьківщини» Олена Армаш взяла слово, молодь одразу спротивилися.
– Сьогодні Юлія Володимирівна Тимошенко святкує свій день народження…, – почала Армаш. Почувши таке, студенти тут же перервали її скандуванням «Без політики!».
