Міськраді Кіровограда не догодив суддя

, Олена Несен, "КП"

1945Кіровоградська влада дедалі більше дивує своїми рішеннями. Однак, якщо досі депутати грішили ухваленням своїх питань, виправдовуючи це удаваною «суспільною необхідністю», то сьогодні їм не догодив суддя. Минулого тижня міськрада вирішила поскаржитися до Вищої кваліфікаційної комісії на суддю Ленінського райсуду Кіровограда Леоніда Плохотніченка, бо той виніс «неугодні» рішення – спочатку заборонив примусово прибрати на Дворцовій літні майданчики, а потім – поновив на посаді заступника міського голови Анатолія Перевозника, визнавши його звільнення незаконним. Саме це й стало останньою краплею.

Нагадаємо, суди приймають рішення на користь Анатолія Перевозника і поновлюють його на посаді не вперше. Екс-перший заступник мера пройшов і апеляції, і навіть Вищий адміністративний суд. А торік після тривалої судової тяганини Перевозника врешті поновили на посаді, однак не надовго.

Про те, що він стояв, як кістка поперек горла міській владі, свідчить те, що спочатку у поновленого першого заступника забрали всі повноваження, доручивши займатися суто антитерористичною операцією, а згодом і зовсім скоротили цю посаду. Вже восени Перевознику вказали на двері, адже навіщо нинішній міській владі заступник мера, який заважатиме ручному управлінню міськрадою фактично однією партією та кулуарному вирішенню питань?

Після того, як Ленінський райсуд поновив Перевозника на посаді, сесія міськради відмовилася виконувати його рішення. Більше того, депутати проголосували за звернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, аби поскаржитися на неугодного служителя Феміди. Мовляв, рішення Плохотніченка були незаконними та упередженими. Цей випадок став чи не першим у сучасній історії України, коли орган влади звертається зі скаргою на суддю, який не дозволяє йому порушувати закон.

– Ця ситуація – повне неподобство. Юристи виконкому, професійний рівень та кар’єрні досягнення яких відверто викликають великі сумніви, замість того, аби використовувати для захисту інтересів свого роботодавця визначені законом процедури, зокрема, подання апеляційних та касаційних скарг щодо рішень суду, здійснюють тиск як на окремого суддю в даному випадку, так і реалізують політику залякування, – коментує практикуючий юрист та правозахисник Ярослав Турчин.

– Зараз ми бачимо, як міська влада скочується у прірву правового нігелізму, яким вона славилася в 2006-2007 роках, коли Валерій Кальченко відмовився від посади міського голови заради мандата народного депутата, залишивши місто напризволяще. Депутатський корпус же, замість того, щоб дійсно працювати на користь людей, сьогодні своїм голосуванням просто забезпечує легітимність одноосібних рішень партії «Батьківщина», – додає юрист.
e-max.it: your social media marketing partner