Рік після майдану: чи справдилися очікування кіровоградців

Сьогодні Україна вперше відзначає річницю Майдану, або, як її назвали –  «Революції гідності». Офіційну назву подій річної давності нещодавно озвучив Президент – День Гідності та Свободи, узаконивши його як державне свято. Кіровоград не був осторонь цієї масштабної події і вперше вийшов на центральну площу 24 листопада 2013 року. «КП» дізнавалася у містян, чи виправдалися їхні очікування від Майдану. Але що цікаво, навіть після революції люди бояться називати власні прізвища…

Анастасія, 20 років
Рік тому, коли це все відбувалося, мої відчуття були неоднозначними. З одного боку я мріяла про щасливе майбутнє для нашої країни без усіх цих зажерливих політиків. З іншого – я не завжди підтримувала дії Майдану. Після того, як почала проливатися кров, я лише молилася, щоб скоріше це все скінчилось. Молюся і досі. Тому мої очікування не виправдались, ми назавжди втратили багато життів, а це ніяк не виправдовується. Ми досі бачимо зажерливі морди наших депутатів, які нам, як і раніше, нахабно брешуть! Але є один і єдиний плюс – ми стали згадувати, що ми українці, але це такий мізер з-поміж тих смертей.
 

Андрій, 21 рік
Очікування десь перегукувалися із 2004 роком, проте я не вірив, що українцям вдасться змінити владу. Про те, що сталося далі (агресія збоку «братского народа»), не міг уявити навіть у найжахливішому сні, як, думаю, і кожен із нас. Щодо сподівань, влада змінилась, а система – ні. Замість Європи ми отримали війну. Нічого на краще не змінилося, проте в цьому винна не тільки сьогоднішня влада. Сьогодні доля країни, здається, більше залежить від простого народу, аніж політиків. За минулий рік сталося багато, проте варто відзначити, що ці події зміцнили і об'єднали нас. Як воно буде далі – ніхто не знає. Проте сьогоднішні сподівання пов'язані виключно з миром.
 

Максим, 18 років
Коли я йшов на Майдан, мабуть, ясної мети не було. Оскільки я свободолюбивий, – це був протест проти утискання моїх свобод. Коли зрозумів, що можу їх втратити, вирішив боротися. Загалом на 60% мої очікування справдилися. Я не чекав від Майдану результату просто тут і зараз, я вбачав у ньому довгострокову перспективу, знав, що буде тяжко, що буде криза… Хіба що очікував більших масштабів люстрації, але в нашій країні це малоймовірне явище в тому розумінні, яке я йому надаю. Та і взагалі важко оцінювати результати такого явища як «Майдан» за даної ситуації, оскільки очікування постмайданового стану не передбачали втручання іншої держави.
 

Сергій, 35 років
Я лише сподівався, що нарешті все налагодиться і ми будемо добре жити в новій  європейській державі. Очікування поки не справдились. Але будемо сподіватися на краще.
 

Ірина, 48 років
Я чекала абсолютно нових змін у законодавстві і, що найважливіше, їх виконання! Якщо так хочемо в Європу, то потрібно міняти все: починаючи від виробництва і закінчуючи менталітетом, уявленнями людей. А змін – нуль. Кожен чогось очікував, але точно – не війни. Тому мої очікування зовсім не виправдалися. Мені дуже шкода тих воїнів, Героїв України, які загинули. А за що? Результату нема, країна економічно не сильна, уряд живе за наш рахунок. Дуже незадоволена!
 

Ольга, 19 років
Були очікування, що Україна нарешті стане демократичною державою, матиме Європейську інтеграцію. А отримали знову ватагу боягузів та людей-непатріотів. Але так, як раніше, країна жити не зможе. Якщо все буде продовжуватись так, як зараз – буде третій майдан... А очікування можуть справдитися, але, можливо, років через п’ять.
 

Сергій, 53 роки
Майдан досяг тієї мети, що повалив тиранію Януковича в Україні. Завдяки Майдану в українців з'явилась самоідентифікація, національна самосвідомість, самобутність. Нарешті люди почали розуміти, що наші північні сусіди ніколи братами нам не були. Але поразка Майдану полягає в тому, що завжди «революцію творять романтики», а перемагають негідники. Ми змінили одного олігарха на іншого, який у свою партію тепер уже набрав тих холуїв, які прислужували попередньому режиму. Але завдяки Майдану народилася нарешті нація. І, можливо, тепер влада боятиметься свого народу, адже вони прекрасно знають, що раптом що – народ збереться­ і не відступить.

Я хотів бачити Україну не те, щоб у Євросоюзі, а подалі від Росії. Дотримувався принципу Миколи Хвильового – «геть від Москви». Я з дитинства ненавиджу цю недоімперію, тому коли почався Майдан за Євросоюз, я реально зрозумів, що це наш шанс нарешті позбутися кремлівської руки. На жаль, Путін нині всіма способами намагається втриматися в Україні. Але мене радує те, що у багатьох українців виникає ненависть до Росії, яку особисто я відчуваю ще років із восьми.
 

Дмитро, 25 років
Узагалі це болюча тема. Майдан не виправдав сподівань. І жертви ті на даний момент, по суті, були марні. Сумніваюсь, що люди гинули під кулями заради перейменування площ та вулиць.

Я лише брав участь у декількох акціях кіровоградського майдану. Владу Януковича повалили. Цього я хотів і народ цього досянув. Але це важко назвати метою, це лише одна із задач, яку потрібно було вирішити. Мабуть, проблема полягає і в тому, що насправді мети не було. Мета була у деяких політиків, вони її досягнули. А народ… Народ мети своєї не досягнув. І чи була та спільна мета – тепер невідомо.


Людмила, 15 років
Я ще надто мала, щоб розуміти і адекватно оцінювати такі серйозні речі. Наскільки я розумію, на Майдані стояли люди, які хотіли кращого життя для України. Але тепер мені не зрозуміло, чому такі мирні цілі перетворилися на війну. А такий наслідок мене не влаштовує і дуже лякає. Думаю, я пізніше все осмислю.
 

Артем, 19 років
Очікування не справдились. Думав, що прийде нова влада і буде все добре. Можливо, треба ще час, щоб все стало нормально. Я ходив на Майдан з метою народження нової України. Особисто я змінився. За цей час подорослішав. Прийшло якесь осмислення життя і смерті. Патріотом я був і до того. А от смерті Майдану змінили моє світосприйняття. Щоб змінилася Україна, знову ж таки, треба час – 5, 10, 30 років.
 

Дарина, 31 рік
Не важливо, які у кого були очікування від Майдану і хто за що там стояв. Важливіше і найстрашніше те, що зараз гинуть люди. А людські жертви я ніякими ідеями не виправдовую.
 

Дмитро, 40 років
Очікував від Майдану, що він розбудить у народу колишню козацьку завзятість. Частково це вдалося завдяки військовим діям. Чекаю третій майдан – жорстокий, суворий, після якого не цегла літатиме і міни по Києву, а депутати висітимуть на дротах і стовпах, щоб не будували собі палаци в парках.
 

Тетяна, 23 роки
У мене жодних очікувань від Майдану не було. Майдан – це необхідний елемент у житті країни, яка розвивається. Європа, до якої ми так прагнемо, пережила свої майдани і революції ще у 19 столітті. І це була не одна хвиля піднесень чи мітингів, а жорстока систематична боротьба за долю своєї країни. Україна зараз іде своїм шляхом, створює себе як націю і як державу. Майдан нам подарував хвилю патріотичного піднесення і проблеми, які давно замовчувалися і майстерно ховалися від очей людей. Тому саме зараз вирішується важливе питання – буде жити Україна чи ні. Поки нічого ще незрозуміло. Масовий протест був, бажання щось змінити було, а от справді революційних змін, на жаль, країна не побачила. Але вона їх потребує. У даній ситуації головне, щоб народ не впав у відчай, не розчарувався у своїх силах. Поки що наші люди тримаються гідно. Принаймні більшість з них. Очікувань, розчарувань чи захвату стосовно Майдану не висловлюю, бо він зробив усе, що міг. Зараз варто творити країну.