Політексперт пояснив, чому децентралізація і створення громад стали успішними на Кіровоградщині
У 2014-му в Україні стартувала реформа децентралізації, яка докорінно змінила можливості місцевих громад і формат взаємин із центральною владою. Кіровоградщина одразу стала і залишається одним із лідерів із кількості якісних змін, що принесла президентська реформа. Для аграрного регіону це знаково, адже від управлінської ефективності в районних громадах залежить успішність розвитку області в цілому.
Нині на Кіровоградщині вже створено два десятки об’єднаних територіальних громад, які безпосередньо користуються розширеними можливостями місцевого самоврядування. Громади отримали у своє розпорядження в декілька разів більше фінансових надходжень внаслідок зменшення відрахувань до Києва. Маємо суттєві зрушення у розвитку сільської медицини, залученні інвестицій і започаткуванні нових проектів із будівництва у новостворених адміністративних одиницях.
Політичний експерт, кандидат політичних наук Руслан Стадніченко пояснює, у чому полягають причини успішності реформи децентралізації в області.
– Як на мене, одним із головних факторів успіху децентралізації став той факт, що тривалий час на початку реформи вона була деполітизована і деякою мірою залишається деполітизованою й зараз. Тобто жителі наших міст, селищ і сіл обирали собі тих керівників, які без прив’язки до будь-яких партій і політиків захищали інтереси певної громади. Але згадайте, як одразу більшість так званих опозиційних політиків взялися критикувати реформу децентралізації суто з політичних мотивів, – коментує Руслан Стадніченко. – Так, критика лунала з вуст більшості опозиційних політиків – про це говорили і Юлія Тимошенко, і Олег Ляшко й інші. Але ж їхні партії брали активну участь у виборах до громад і потім навіть робили гучні заяви про виборчі успіхи на загальноукраїнському рівні, чи не так? У цьому й біда, що президентську реформу, яка має суто адміністративний і управлінський характер, спробували використати для самореклами ті, хто хоче захистити власні вузькі інтереси. Адже за браком конструктиву, значна частина українського політикуму працює за принципом «чим гірше для людей – тим легше прийти до влади з опозиційного табору».
Однак, на його думку, очевидним стало протиріччя між словами і справами згаданих політиків – адже та ж «Батьківщина» з «Радикальною партією» пішли на вибори в громади й активно займалися там агітацією та пропагандою власних парторганізацій.
Тим не менш, крім деполітизованості, існують й інші причини того, чому на Кіровоградщині вдається реалізувати значну кількість проектів у рамках фінансової децентралізації.
– Я б виділив ще три важливих чинники, чому у нашій області реформу децентралізації можна вже вважати успішною. Перший – наявна злагодженість роботи на всіх рівнях публічного врядування. Відмічу, наприклад, конструктивну роль голови облдержадміністрації Сергія Кузьменка, зусиллями якого нам вдалося першими в Україні відкрити сільську амбулаторію у Приютівській громаді. На даний же момент в області працює вже десять таких новітніх медичних сільських закладів, – продовжує Руслан Стадніченко. – Другим чинником я бачу персоналії тих, хто очолив територіальні громади. У більшій мірі це або самовисуванці, які ефективно і тісно співпрацюють із усіма інституціями, або представники президентської команди. Нещодавно, наприклад, голова Новоукраїнської об’єднаної територіальної громади Олександр Корінний став лауреатом премії «Людина року-2018» у номінації «Лідер об’єднаної територіальної громади», що додатково підтверджує успіх децентралізації на Кіровоградщині. І третім чинником я б назвав безпосереднє сприяння центральних органів влади і європейських структур у забезпеченні та здійсненні реформи. Зокрема, цьому активно сприяє у нас відкритий першим в Україні Центр розвитку місцевого самоврядування з директором Олегом Яременком на чолі.
Та чи дійсно усе так гладко і проблем у процесі децентралізації на Кіровоградщині немає?
– Я вже торкався цієї проблеми і ще раз наголошу, що основна небезпека децентралізації – це політизація, тобто, прагнення опозиційних політсил скористатися змінами без урахування інтересів громадян, – акцентує кандидат політичних наук. – Візьмемо, наприклад, Смолінську об’єднану громаду, яка майже на 100% укомплектована представниками партії «Батьківщина». Як нам усюди повідомляє з рекламних носіїв Юлія Володимирівна, вона гарантує різке зниження ціни на газ. Відповідно, можна було б очікувати, що місцева територіальна громада, яка працює у контакті з Тимошенко, хоча б наважиться зробити заяву про перегляд тарифів і ціни на газ, враховуючи ініціативу їхньої лідерки. Натомість ця об’єднана громада є однією з найбільш неблагополучних, депресивних і жодним чином не транслює тих обіцянок, що вже встигла озвучити перед виборами Юлія Тимошенко…
Як далі втілюватиметься реформа децентралізації і чи слід готуватися жителям області і України взагалі до якихось сюрпризів навесні після виборів президента, Руслан Стадніченко прогнозує обережно.
– Знаєте, якщо у нас на найвищу посаду в державі балотується комедіант Зеленський, то підстави хвилюватися звісно є. Уявіть собі, п’ять років в умовах війни здійснювати стратегічні реформи, і раптом на посаді з’явиться хтось, хто курс державного управління проходив на сцені чи в студіях телеканалів… Але я все-таки оптимістично дивлюся у 2019-й і вірю, що українці не піддадуться на популістичні обіцянки й гумористичні витівки, коли прийматимуть доленосне для держави рішення, – підсумував експерт.
текст: Олена Ярова
