Соціолог: Радикалізація в суспільстві знизилася
Чотири роки минуло як в Україні відбулася Революція Гідності. Цей час став переломним для держави. Водночас він запустив механізм серйозних змін – у свідомості громадян, в управлінських рішеннях. Люди, які стояли на Майдані, переконані, колишньою країна вже ніколи не буде. Керівник Центральноукраїнської соціологічної лабораторії, кандидат соціологічних наук, доцент Едуард Клюєнко пояснює, тогочасні виклики були об’єктивними, хоча й зумовлені радикальними настроями. Сьогодні ж, зауважує експерт, радикалізація поступово знизилася і фактично набула того стану, який має бути в стабільному суспільстві.– Одразу після подій на Майдані певна частина суспільства залишалася радикалізованою. Це так званий ефект, постреволюційного збудження, – коментує він. – Але зараз ми бачимо, що з кожним роком зменшується частина людей, які хочуть радикально, силовим шляхом здійснювати перетворення. На це вказує дослідження, яке ми проводили в червні на Кіровоградщині, на це вказують і результати свіжого загальноукраїнського за участю 20 тисяч респондентів. Згідно з ним, усього 9% людей в Україні, до речі, так само як і в нас по області, вважають, що потрібен третій Майдан. Це якраз ті радикально налаштовані люди, які є в будь-якому суспільстві – й у Франції, і в Німеччині... Але, якщо оцінювати ситуацію в країні в цілому, ми можемо констатувати, що радикалізація поступово знизилася і зараз набула стану, який має бути в звичайному, стабільному суспільстві.
Соціолог переконаний, такі трансформації обумовлені реакцією влади на заклики українців, які стояли на Майдані. Хоч і дещо відкладеною у часі.
– Період від подій на Майдані до сьогоднішнього дня з точки зору дії влади і сприйняття населення, характеризується, так би мовити, виконанням обіцянок у відкладеному форматі, – пояснює Едуард Клюєнко. – Якщо ми говоримо про настрої людей, а саме це вивчає соціологія, то в 2014 році вони характеризувалися як дуже завищені очікування швидких і ефективних змін. Але зрозуміло, що раптово, різко не можна змінити суспільство і його розвиток. Для цього потрібен час. Тобто, після революції необхідний певний еволюційний проміжок. Люди на що сподівалися? На швидку асоціацію з євроспільнотою. Але вийшло так, що обіцянка відкладена в часі і реалізувалася не за рік, не за два, що вона має певний період. Хоча зараз ми бачимо її виконання Президентом. Друга відкладена обіцянка також виконана – це безвізовий режим. До речі, дослідження у червні показали – 70% жителів нашої області з великим оптимізмом і надією зустріли цю звістку.
Разом із тим експерт погоджується, найголовнішу обіцянку – зупинити війну на сході – Петро Порошенко все ще не виконав. Проте зазначає, очільник держави робить усе, аби укріпити нашу армію.
– Коли ми порівняємо 2014 і 2015 роки, масштабність бойових дій і кількість загиблих наших військових, то сьогодні цифри неспівставні. Це перше. По-друге, наші дослідження вказують на те, що люди перестали критично боятися ситуації на сході. І така реакція пояснюється тим, що Президент своїми заходами вселив упевненість, що наша армія міцна. За ці кілька років відбувся такий суттєвий ривок, який буває, мабуть, за десятки років формування армії. Наші військові зараз забезпечені всім необхідним. Вони мають бойовий досвід, підтримку з боку суспільства, по суті, це щит держави, – продовжує він.
Втім Едуард Клюєнко констатує, нині, коли посилилася обороноздатність країни і питання війни менше лякає, жителі області значно більше виказують стурбованість соціально-економічними проблемами.
– Зараз, коли суттєво підсилилася обороноздатність країни, загострилися інші проблеми, війна відійшла на третє місце в рейтингу топ-10 проблем населення. Люди переймаються більше питаннями безробіття, високих цін і своїх доходів, – пояснює соціолог. – Також жителів турбує проблема злочинності. Це зокрема пов’язано з розповсюдженням значної кількості вибухівки і зброї через бойові дії на сході. Ми бачимо у новинах, що то там підірвали, то там стріляли, то там щось згоріло... Тобто, мова йде про щоденну безпеку кожного. Ще одне питання, яке викликає хвилювання в суспільстві, – це втрата моральних орієнтирів. Виховання молоді, на думку фахівців, має відбуватися на історії, культурі, освіті... І дуже важливою проблемою для нашого регіону є екологія, а саме питання незахищеності від радону, а також діяльності уранових шахт. Але ми знаємо, що зараз голова обласної державної адміністрації Сергій Кузьменко, нардеп Костянтин Яриніч намагаються відстояти в Києві програму захисту від радіації.
Водночас керівник Центральноукраїнської соціологічної лабораторії анонсує масштабне підсумкове дослідження на Кіровоградщині, у рамках якого аналізуватимуться останні тенденції в області з урахуванням загальнодержавних.
– Якраз цього місяця ми проводитимемо підсумкове річне дослідження. У тому числі з’ясовуватимемо зміни настроїв населення, зважаючи на виконання владою обіцянок Майдану. До речі, Петро Порошенко теж стояв на Майдані і в першу чергу асоціювався тоді з лідерами Майдану. Зараз він Президент держави і має виконувати обіцянки. Люди також це помічають, – зауважує Едуард Клюєнко. – Спочатку був певний момент розчарування, але сьогодні в міру того, що всі розуміють складність обставин, рейтинг Петра Порошенка почав підвищуватися. Дослідження чотирьох авторитетних служб України, про яке я вже говорив, і в якому взяло участь 20 тисяч респондентів, нам показує, що довіра до Президента підсилюється. З іншого боку маємо Юлію Тимошенко, також популярного політика. Але в ній люди дещо розчаровуються, як показують дані того ж опитування, бо вважають, що вона не довела справу в частині захисту від грабіжницьких тарифів, який ще уряд Арсенія Яценюка ініціював. Отже, ми хочемо на теренах нашої області побачити як відображаються ці тенденції і як вони корелюють із загальноукраїнськими.
Олена Ярова
