Кіровоградський Майдан тріщить по швах

У той час, коли вся країна скандує про єдність і закликає усіх громадян до згуртованості, Майдан, який кілька місяців поспіль ріднив українців спільною ідеологією, розколюється навпіл.  Останніми днями цей прогнозований розбрат ми спостерігаємо як у столиці, так і на місцях. Ще учора кіровоградські політики пліч-о-пліч з євроактивістами йшли змінювати минулу владу, а вже сьогодні  – не поділять нову.

Бійка між товаришами
До недавніх пір ворожнеча між політичною частиною Майдану  та  активом майданівців була непомітною – про  внутрішні чвари знало обмежене коло людей.  Першим дзвіночком стала заява колишніх опозиціонерів, яку оприлюднили наступного дня після повалення радянських пам’ятників. Політсили відхрестилися від знесення монументів і все звалили на майданівців, попри те, що в  «історичний» момент стояли поряд із ними. 

Розбрат серед майданівців став більш очевидним на сесії Кіровоградської міської ради наприкінці лютого. Того дня координатор кіровоградського Майдану Сергій Михальонок міг би стати секретарем міськради, якби його… не «кинули» свої ж. Депутати, у тому числі донедавна опозиційні, не підтримали його кандидатуру.  Коли ж   «вождя народу» продинамили  і наступної сесії, ворожнеча між  політсилами та активом майданівців стала відверто неприхованою.  І це тільки кілька очевидних моментів.

Яблуко розбрату між двома таборами криється, перш за все,  у кадровому питанні. Партійці вважають, що при владі мають бути вони, а активісти  вимагають ставити на посади «чесних і прозорих» людей з вулиці.

– Ми стояли не за професіоналів, а за те, щоб у нас була чесна і прозора влада. На цьому треба робити наголос. Слово «професійність», знаєте, зараз вже має негативний відтінок, – звернувся до голови ОДА координатор кіровоградського «Майдану» Сергій Михальонок  під час наради керівника області з євроактивістами.

На його думку, справжньою кузнею кадрів, які зможуть замінити попередніх чиновників, став  Майдан. Мовляв, саме активісти пройшли перевірку на міцність і в їхніх силах створити нову, чесну й прозору владу.

– Треба щоб усе погоджувалося з народом. Ми знаємо, кого можна запропонувати на посади,  –  заявив Олександру Петіку під час тієї ж наради координатор місцевої «Самооборони» Віталій Коваль, пропонуючи провести люстрацію серед тутешніх правоохоронців.

В іншого представника активу майданівців, викладача педуніверситету Олександра Ратушняка, вочевидь, більш широке бачення нового кадрового забезпечення обласних держустанов.  Він пропонує замінити сьогоднішніх чиновників випускниками свого вишу. Серед аргументів  – їхня незаплямованість і… амбітність.

 – Я працюю викладачем у педуніверситеті, який щороку випускає тисячі молодих енергійних людей з вищою освітою. Вони за два тижні все зрозуміють, вникнуть і будуть не гірше,  а то й краще виконувати свої обов’язки,  – запропонував  Ратушняк голові облдержадміністрації. 

Платон мені друг, та істина – дорожча
Проте політична частина кіровоградського Майдану має зворотне бачення розвитку подій. Очільник міського осередку партії «Свобода» Сергій Запорожан назвав таку пропозицію відвертою романтикою. Мовляв,  за два тижні випускників університету  неможливо навчити керувати цілими галузями. Категорично «свободівець» виступив і щодо ролі у  новій владі таких новоутворень, як Автомайдан, «Самооборона», люстраційний комітет.

– Яким чином вони можуть керувати ЖКГ, освітою, медициною? Це допоміжні структури, які урізноманітнюють  процес нашої революції, але в жодному разі не можуть замінити основи. А  фундамент усього цього – це обрана влада, – заявив під час цієї ж наради з активом Майдану Сергій Запорожан.

Тепер політсили просять активістів не лізти у політику й не перегинати палицю з народовладдям.

– Зараз іде планомірна зміна влади на основі  нині діючих парламентських  партій  – «УДАР», «Батьківщина» і  «Свобода». Я завжди розумів роль громадських організацій, завдання яких  – контроль над діяльністю влади, що сформована політичними партіями.  Сьогодні ж представникам партійних організацій дещо незрозуміла така політична активність кіровоградського Євромайдану. Декларуючи два з половиною місяці позапартійність, аполітичність і навіть безпрапорність, сьогодні кіровоградський Майдан став  активним політичним гравцем, де завзято пропонують людей на певні посади в органах влади, – продовжив очільник кіровоградської «Свободи» Сергій Запорожан, назвавши це явище «непорозумінням», з яким треба розбиратися.

– Не все так однозначно, і не всі так одностайно підтримують певні ідеї, які проголошуються сьогодні громадянським сектором кіровоградського Майдану, і які, нібито, мають беззаперечно виконуватися, – додав він, зважаючи і на вже згадане повалення пам’ятників.

Попри те, що представники «Свободи» завжди виступали за демонтаж радянських монументів, каже Запорожан, це мало відбутися не в такий агресивний спосіб.

– Я хочу наголосити на тому, що деякі занадто революційні дії  сьогодні витікають за межі,  так би мовити, народної влади. Якщо люди бачитимуть, як селищами і містами ходять напіводягнені у військову форму люди, озброєні палицями, кийками чи ще чимось, і наводять порядок, а потім сідають у крісла керівників місцевої влади, то вони дуже швидко відвернуться від таких надбань революції, – зазначив Сергій Запорожан, у чому його підтримав і місцевий «УДАР».

Богу – Богове, кесарю – кесареве
Розгорітися під час наради сварці одних майданівців з іншими новий голова ОДА не дозволив. Проте чітко дав зрозуміти власну позицію, яка виявилася дуже схожою з думкою Сергія Запорожана. Олександр Петік підтримав свого однопартійця. Якими б завуальованими не були його фрази, суть одна: очільник області вважає, що громадським організаціям варто займатися… благодійністю, а політичну ниву  слід  залишити партійцям. 

– Що таке політика? Навмисне створені партії, які у правильний спосіб мають контролювати тих, хто чесно, прозоро бореться за владу. Вони мають на це право, і тільки вони. А громадські організації мають займатися благодійністю, культурним просвітництвом. У такі історичні моменти, коли політична система не спрацьовує, перезавантажувати її. До чого ми всі з вами йдемо, сподіваюся, організовано і послідовно. Проведемо вибори президента, після цього  – до Верховної ради, потім – до місцевих рад. Хай ідуть в депутати й ті, хто показав себе на цьому Майдані, і  доводять, що вони кращі, ніж попередники. Але у правовий спосіб, – міркує Петік.

А поки що порадив активу Майдану зайняти себе створенням Громадської ради при облдержадміністрації.

– Беріть у руки підготовку створення Громадської ради при ОДА. Єдине, там мають бути представлені всі, кожен голос має бути почутий, – наголосив він.

Однак кіровоградський Майдан не задоволений не тільки позицією керівника регіону з приводу участі активістів у владі, а й питанням люстрації.  Адже чи не найперше майданівське гасло – люстувати всіх і вся. Голова ОДА ж висловився за виважений та поміркований підхід у цій справі. Каже, сам свого часу пережив люстрацію. Несправедливу.

– Я сам свого часу пережив заборону на професію, при чому з порушенням прописаних норм. Прийшло повідомлення від Комітету державної безпеки, і  людину, яка  повністю виконала навчальний план і мала б працювати за професією, позбавили цього права. У результаті  –  кілька років, проведених на робітничих посадах, замість аспірантури. Це  зробили навіть нікого не вислухавши. Цей екскурс я наводжу для того, щоб  ви зрозуміли: коли пропонуєте застосувати люстрацію, мова йде про заборону на професію. Дуже цікавий відбувся момент, коли ви виступили з вимогою люструвати навіть журналістів! Чи треба взагалі люстрація? Треба. Але тільки для тих,  хто порушив те, що визначено Законом. У будь-якому разі потрібно дати можливість людині  все пояснити,  – заявив Олександр Петік, нагадавши активістам, що закону, який би врегульовував люстрацію, не існує, тож  люстраційні комітети є лише консультативно-дорадчими органами.

Він кілька разів підкреслив активістам, що кіровоградський Майдан – це далеко не всі жителі регіону, з правами і волею яких теж треба рахуватися.

– Я підтримую вислів, що Майдан – це наша громадянська позиція, це вибір нашої свободи. Але також треба усвідомлювати, що Майдан – це лише частинка того, що називається громадянським суспільством. Майдан – це конституційне право. Але не треба протиставляти його іншим правам і свободам людей, які також закріплені Конституцією, – вважає очільник регіону.

«Майдан не обирав нікого»
Олександр Петік  таким чином  фактично висловив позицію більшості, яку до недавніх пір люди не наважувалися озвучити, проте тепер відкрито говорять.  Адже сьогодні по всій країні, у тому числі і в нашому регіоні, ми спостерігаємо, як під прикриттям «бажання громади» нечисленна група людей просуває до влади своїх кандидатів та лобіює певні інтереси, говорячи ніби від імені всіх мешканців. У той же час сама громада – ні слухом, ні духом про «свій вибір». 

 – Я людина, яка прожила кілька місяців на київському Майдані. Я знаю, що таке Майдан зсередини. І я вам скажу, що я, мої друзі, знайомі стояли там, підставлялися під кулі не за Михальонка, не за Марковського чи за будь-кого іншого, – заявив минулого тижня на сесії міськради юний кіровоградець Денис Мерзлікін. –  Ми боролися за майбутнє України, за демократію. Майдан не обирав нікого. І в жодному разі до влади не повинна прийти людина зі своїми опричниками, яким  ще у грудні  пообіцяла місця. Ніяких посад Майдан не давав. Майдан не обирав нікого.