Заслужений лікар Микола Есаулов: Щоб рухатися далі, треба негайно зупинитися
Заслужений лікар України, завідувач операційним відділенням Кіровоградської обласної лікарні Микола Есаулов озвучив свою думку щодо подій, які нині мають місце у державі.
– Ніколи не був політиком і трибуном, більше 50 років тримаю в руках тільки хірургічний скальпель і рятую людей. Але зараз змовчати не можу – совість не дозволяє! Коли рахунок загиблих пішов на десятки, коли сотні поранених, коли горить Київ, усі зобов’язані, негайно зупинитися.
Лідери української опозиції практично всі володіють іноземними мовами, а мені, лікарю із української провінції, за спиною якого у кабінеті – прапор нашої держави і портрет Шевченка, видається розумним, щоб усі зараз перейшли на одну мову – нашу, українську – мову миру, розуму і братолюбства.
У обласній лікарні, де я маю честь працювати, упродовж останніх 3-х років – колосальні зміни на краще – заради здоров’я людей, і я про це хочу думати. А не шаленіти від того, що важко збагнути, чому у ХХІ столітті хтось вирішує свої політичні амбіції не за допомогою розуму, а зброєю!
Я прожив довгий вік, я пам’ятаю війну, ворога, поранених і вбитих солдат. Мені довелося піднімати медицину в Африці і рятувати тамтешнє населення, постраждалих від локальних конфліктів, тому, сподіваюся, маю право сказати: тільки та держава є сильною, яка вміє себе захищати. Ми самі, і ніхто інший, зобов’язані негайно повернути мир в Україну і припинити бійню і ультиматуми.
Шановні політики! Ідіть за стіл переговорів і рятуйте свій народ, як ми йдемо за операційний стіл рятувати людське життя. Іншого виходу – немає! – закликає він.
– Ніколи не був політиком і трибуном, більше 50 років тримаю в руках тільки хірургічний скальпель і рятую людей. Але зараз змовчати не можу – совість не дозволяє! Коли рахунок загиблих пішов на десятки, коли сотні поранених, коли горить Київ, усі зобов’язані, негайно зупинитися.
Лідери української опозиції практично всі володіють іноземними мовами, а мені, лікарю із української провінції, за спиною якого у кабінеті – прапор нашої держави і портрет Шевченка, видається розумним, щоб усі зараз перейшли на одну мову – нашу, українську – мову миру, розуму і братолюбства.
У обласній лікарні, де я маю честь працювати, упродовж останніх 3-х років – колосальні зміни на краще – заради здоров’я людей, і я про це хочу думати. А не шаленіти від того, що важко збагнути, чому у ХХІ столітті хтось вирішує свої політичні амбіції не за допомогою розуму, а зброєю!
Я прожив довгий вік, я пам’ятаю війну, ворога, поранених і вбитих солдат. Мені довелося піднімати медицину в Африці і рятувати тамтешнє населення, постраждалих від локальних конфліктів, тому, сподіваюся, маю право сказати: тільки та держава є сильною, яка вміє себе захищати. Ми самі, і ніхто інший, зобов’язані негайно повернути мир в Україну і припинити бійню і ультиматуми.
Шановні політики! Ідіть за стіл переговорів і рятуйте свій народ, як ми йдемо за операційний стіл рятувати людське життя. Іншого виходу – немає! – закликає він.
