Кіровоградських суддів вчили правильно спілкуватися з людьми
В Україні хочуть створити інститут суддів-спікерів, до якого увійдуть і представники судової гілки влади Кіровоградщини. Робота над створенням такого інституту триває уже три роки. Експерти зі Львова та Італії навчали суддів-спікерів та голів місцевих судів нашого регіону за системою Нідерландів бути відкритими і ближчими до людей, доступно та зрозуміло спілкуватися з громадськістю і журналістами, позбутися бюрократизму. Фахівці зауважили: шанси увійти до інституту суддів-спікерів у представників судової гілки влади Кіровоградщини є.
У Кіровограді подібний захід Консультативна місія Європейського союзу провела вперше. Експерти кажуть, створення українського інституту суддів-спікерів нині є вкрай актуальним. Тим більше, зважаючи на події 2014-го року, коли Революція Гідності вплинула і на судову гілку влади. Тоді й було прийнято рішення навчити суддів спілкуватися з простими людьми і таким чином відновити довіру до судової влади.
– Оскільки суддів ніколи не вчили простим речам – як спілкуватися, про що говорити, як правильно формулювати думку, тому й запроваджений цей курс тренінгів, – пояснив суддя Львівського окружного адміністративного суду, голова комітету Ради суддів України з питань комунікації Олександр Сасевич і додав, за досвід фахівці взяли приклад Нідерландів, де такий інститут діє вже 10 років.
Нині в Україні існує два так званих камені спотикання на шляху до відкритості та прозорості суддів, зазначив радник із стратегічних комунікацій КМЄС Лучіано Скамбіато Лічіарді із Італії. Одним із перших, виокремив він, той, що судді належать до старої бюрократичної школи. Другий момент – спілкуючись із пресою, судді відчувають себе загнаними у рамки, бо не довіряють журналістам.
– Сподіваємося, що навички, які ми отримали під час навчання, стануть у нагоді суддямспікерам, сприятимуть відкритості і прозорості судової системи, – зазначила суддя-спікер Апеляційного суду Кіровоградської області Світлана Яковлєва.
– Проведення навчання вже дало свої результати у кожному з регіонів. Зокрема, все частіше судді реєструють акаунти у фейсбуці, де відкрито спілкуються з громадськістю та пресою. Окрім цього, дедалі частіше представники судів з’являються на телеекранах у програмах та ток-шоу, – говорить Олександр Сасевич і додає: попри великий об’єм роботи, який уже виконано, процес навчання суддів триває і необхідно ще чимало часу, аби вийти на рівень тих самих Нідерландів.
На сьогоднішній день у судах України обрали понад 700 суддів-спікерів. Лучіано Скамбіато Лічіарді відзначив: дефакто журналісти – це ті люди, які здійснюють природний контроль за усіма державними інституціями.
– Я хотів донести до суддів таку думку: якщо хтось із них відмовляється спілкуватися із журналістом, останній має право досліджувати матеріали конкретної справи для того, щоб мати змогу проінформувати суспільство про перебіг цієї справи, – додав експерт з Італії.
Про нинішню кадрову ситуацію в Апеляційному суді області розповів очільник установи Валерій Драний. За його словами, протягом першого півріччя цього року кількість працівників різко зменшилася. Так, із п’ятдесяти чотирьох суддів залишилися аж 31. Як результат – нині на плечах суддів надмірне навантаження. На сьогоднішній день на розгляді перебуває близько трьох тисяч кримінальних проваджень, більше 11 тисяч – цивільних.
Світлана Яковлєва переконує, що працівники судової установи завжди готові спілкуватися з громадськістю.
– Ми завжди на зв’язку, готові надавати оперативну інформацію, певні пояснення чи роз’яснення з приводу резонансних справ або інформацію щодо діяльності судової влади, – запевнила суддя.
У Кіровограді подібний захід Консультативна місія Європейського союзу провела вперше. Експерти кажуть, створення українського інституту суддів-спікерів нині є вкрай актуальним. Тим більше, зважаючи на події 2014-го року, коли Революція Гідності вплинула і на судову гілку влади. Тоді й було прийнято рішення навчити суддів спілкуватися з простими людьми і таким чином відновити довіру до судової влади.
– Оскільки суддів ніколи не вчили простим речам – як спілкуватися, про що говорити, як правильно формулювати думку, тому й запроваджений цей курс тренінгів, – пояснив суддя Львівського окружного адміністративного суду, голова комітету Ради суддів України з питань комунікації Олександр Сасевич і додав, за досвід фахівці взяли приклад Нідерландів, де такий інститут діє вже 10 років.
Нині в Україні існує два так званих камені спотикання на шляху до відкритості та прозорості суддів, зазначив радник із стратегічних комунікацій КМЄС Лучіано Скамбіато Лічіарді із Італії. Одним із перших, виокремив він, той, що судді належать до старої бюрократичної школи. Другий момент – спілкуючись із пресою, судді відчувають себе загнаними у рамки, бо не довіряють журналістам.
– Сподіваємося, що навички, які ми отримали під час навчання, стануть у нагоді суддямспікерам, сприятимуть відкритості і прозорості судової системи, – зазначила суддя-спікер Апеляційного суду Кіровоградської області Світлана Яковлєва.
– Проведення навчання вже дало свої результати у кожному з регіонів. Зокрема, все частіше судді реєструють акаунти у фейсбуці, де відкрито спілкуються з громадськістю та пресою. Окрім цього, дедалі частіше представники судів з’являються на телеекранах у програмах та ток-шоу, – говорить Олександр Сасевич і додає: попри великий об’єм роботи, який уже виконано, процес навчання суддів триває і необхідно ще чимало часу, аби вийти на рівень тих самих Нідерландів.
На сьогоднішній день у судах України обрали понад 700 суддів-спікерів. Лучіано Скамбіато Лічіарді відзначив: дефакто журналісти – це ті люди, які здійснюють природний контроль за усіма державними інституціями.
– Я хотів донести до суддів таку думку: якщо хтось із них відмовляється спілкуватися із журналістом, останній має право досліджувати матеріали конкретної справи для того, щоб мати змогу проінформувати суспільство про перебіг цієї справи, – додав експерт з Італії.
Про нинішню кадрову ситуацію в Апеляційному суді області розповів очільник установи Валерій Драний. За його словами, протягом першого півріччя цього року кількість працівників різко зменшилася. Так, із п’ятдесяти чотирьох суддів залишилися аж 31. Як результат – нині на плечах суддів надмірне навантаження. На сьогоднішній день на розгляді перебуває близько трьох тисяч кримінальних проваджень, більше 11 тисяч – цивільних.
Світлана Яковлєва переконує, що працівники судової установи завжди готові спілкуватися з громадськістю.
– Ми завжди на зв’язку, готові надавати оперативну інформацію, певні пояснення чи роз’яснення з приводу резонансних справ або інформацію щодо діяльності судової влади, – запевнила суддя.