У Новгородківському районі розкопали курган, вік якого чотири тисячоліття
У Новгородківському районі під час інвентаризації курганів археологи знайшли на поверхні поля артефакти, вік яких близько чотирьох тисяч років.
Курган під номером 43 насправді не надто помітний, знаходився на глибині менш як півметра і датується добою бронзи, коли територію Кіровоградщини населяли кочові войовничі племена.
– Це маленький курганчик. Насправді, не можна сказати, що він виявився сенсаційним. Він прогнозований. У ньому п’ять поховань кінця третього – початку другого тисячоліття до нашої ери, – розповідає «КП» археолог Микола Топчієнко.
За його словами, тканина, на якій колись поховали померлого, посипана охрою. Власне, це традиційне використання фарби.
– Ця фарба мала особливе значення, вона червоного кольору – символ крові, сили життя, – пояснює фахівець.
Археолог розповідає, період поховання припадає на час першотворців колеса.
– Існує гіпотеза, що люди того періоду були творцями колеса і, відповідно, мали вози. А якщо у них були вози, то вони могли мігрувати на тисячу кілометрів, – продовжує він і додає, що в кургані також було бурштинове намисто та кераміка – один цілий глечик і частинки розбитого або скоріше роздавленого горщика.
– Кістки для дослідження антропологи відправлять у Київ, а інші знахідки – передадуть до Кіровоградського краєзнавчого музею, – підсумував Топчієнко.
фото: «Новгородківські вісті»
Курган під номером 43 насправді не надто помітний, знаходився на глибині менш як півметра і датується добою бронзи, коли територію Кіровоградщини населяли кочові войовничі племена.
– Це маленький курганчик. Насправді, не можна сказати, що він виявився сенсаційним. Він прогнозований. У ньому п’ять поховань кінця третього – початку другого тисячоліття до нашої ери, – розповідає «КП» археолог Микола Топчієнко.
За його словами, тканина, на якій колись поховали померлого, посипана охрою. Власне, це традиційне використання фарби.
– Ця фарба мала особливе значення, вона червоного кольору – символ крові, сили життя, – пояснює фахівець.
Археолог розповідає, період поховання припадає на час першотворців колеса.
– Існує гіпотеза, що люди того періоду були творцями колеса і, відповідно, мали вози. А якщо у них були вози, то вони могли мігрувати на тисячу кілометрів, – продовжує він і додає, що в кургані також було бурштинове намисто та кераміка – один цілий глечик і частинки розбитого або скоріше роздавленого горщика.
– Кістки для дослідження антропологи відправлять у Київ, а інші знахідки – передадуть до Кіровоградського краєзнавчого музею, – підсумував Топчієнко.
фото: «Новгородківські вісті»