Рада виставить на продаж КХП, кінні заводи та інші об’єкти на Кіровоградщині (ПОВНИЙ СПИСОК)
Верховна рада виставить на продаж більше десятка об’єктів на Кіровоградщині. По Україні таких – 391. Це ті об'єкти, які потрібні люди зможуть купити за невеликі гроші, пише «Страна».
Такий крок ВР зумовлений очікуванням чергового траншу МВФ. Сьогодні Україна чекає від Фонду мінімум 1,7 мільярда доларів. Свого часу держава вже отримала два транші на загальну суму 6,7 мільярда доларів, але торік восени через невиконання нашою стороною ряду умов співпраця припинилася. Тож, аби МВФ не зволікав із кредитом, Верховна рада вирішила влаштувати парламентський тиждень економічних законів, які переконають кредиторів у продовженні співпраці.
Спікер Андрій Парубій вже заявив, що за вівторок, середу та четвер парламент має проголосувати за 13 законопроектів, спрямованих на продовження співпраці з МВФ.
Один із центральних законів, який планує ухвалити парламент – розширення списку підприємств на приватизацію.
Нинішній «розширений» список із 391 об'єкту, який зараз пропонується продати, разюче відрізняється від минулих. У першу чергу тим, що там, в основному, зосереджені не надто великі підприємства, але попри це дуже цікаві, на які навіть у нинішній час знайдеться покупець. Тим більше, що ціна за кожен такий буде не надто високою.
При цьому впадає в очі галузевий принцип складання списку. Ніби хтось спеціально замовив під себе цілі галузі економіки.
Так, по всій країні під приватизацію віддадуть спиртові заводи – на Кіровоградщині один.
По-друге, з молотка підуть кінні заводи – на Кіровоградщині їх планують продати два.
По-третє, під приватизацію відправлять підприємства з хімізації сільського господарства та інші об'єкти пов'язані з добривами – ще два з Кіровоградщини.
По-четверте, повністю під приватизацію йде соляна галузь країни.
По-п'яте, це десятки інших підприємств харчопрому і АПК – на Кіровоградщині три КХП, один шовкозавод та інші.
Куплять люди з правильними руками
Цікаво, що на включенні питання з приватизації в перелік законопроектів, які розглядатиме ВР, наполягли у фракції БПП. Заступник голови Ігор Кононенко вже закликав парламент прийняти цей документ. Що характерно, у ЗМІ два місяці тому практично непоміченою пройшла новина про те, що на посаду заступника голови Фонду держмайна призначений Володимир Державін. Останній у 2015 році працював на громадських засадах помічником Кононенка.
То хто ж буде потенційним покупцем? Російським інвесторам участь у торгах законодавчо заборонена. При цьому, за іншими іноземцями обмежень немає. Однак навряд чи саме вони братимуть участь у приватизації.
На думку експертів, у нинішній напіввійськовій ситуації іноземний капітал в країну заходити не буде. Тим більше в такі не надто прозорі сфери, як сільське господарство, спиртпром, де багато що тримається на понятійних, корупційно-кримінальних схемах. Тому, швидше за все, придбають підприємства люди, наближені до влади, витративши при цьому не дуже великі гроші.
– Приватизація підприємств буде проходити тільки тоді, коли Порошенко чітко розумітиме, хто з олігархів та представників його оточення які підприємства отримає, – коментує президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. – Досі тривала підготовка до приватизації, поставили людину, яка проконтролює, щоб підприємства потрапили в правильні руки. Тепер можна ці підприємства і приватизувати на користь людей з правильними руками.